Меню Закрити

Блог

Кримінальний кодекс Республіки Польща – перекладений на українську мову. Розгляд справи після прийняття рішення ст. 549-577.

Масова еміграція громадян пострадянських країн на територію Республіки Польща не могла залишитися без уваги.

Еміграція торкнулася також і судової системи Польщі.

Часто іноземні громадяни потребують юридичної консультації, представлення своїх інтересів або правового захисту.

Саме тому, ми, Адвокатська фірма Кацпшак Ковалак, вирішили розмістити в цьому блозі перекладений на українську мову Кримінальний кодекс Республіки Польщі, завдяки якому Ви можете ознайомитися зі своїми правами зрозумілою мовою.

Прошу звернути увагу, що переклад має творчий характер (здійснено за допомогою польських юристів та українського адвоката) і не є нормативно-правовим актом, а лише статтею. Даний переклад є авторським, всі права належать адвокатській фірмі Кацпшак Ковалак. Якщо Ви хочете використовувати даний авторський текст, необхідно отримати на це нашу згоду.

У даній статті йдеться про розгляд справи після прийняття рішення (ст. 549-577). З усіма іншими положеннями польського Кримінального кодексу можна буде більш детально ознайомиться в наступних статтях нашого блогу.

РОЗДІЛ XII.

Розгляд після прийняття рішення

Глава 57

Умовне припинення розгляду

Ст. 549. Суд приймає рішення про умовне припинення провадження за заявою прокурора, потерпілої сторони, судового куратора або посадової особи.

Ст. 550. § 1. Відносно умовного припинення провадження у справі приймає рішення суд першої інстанції, уповноважений розглядати справу.

2. На засіданні можуть бути присутніми та брати участь прокурор, обвинувачений і його захисник, а також потерпілий та його представник.

3. На постанову про залишення заяви без розгляду та про порядок проведення процедури може бути подана скарга.

4. Представник повинен бути повідомлений про умовне припинення розгляду.

Ст. 551. У разі поновлення припиненого провадження, справа поновлюється на загальних підставах у суді, компетентному її розглядати. Положення ст. 341 § 2, друге речення, застосовується відповідно.

Глава 58

Компенсація за неправомірне засудження, тимчасовий арешт або затримання

Ст. 552. § 1. Обвинувачений, який в результаті поновлення провадження у справі, у зв’язку з подачею касації або апеляції був виправданий або засуджений до більш м’якого покарання, має право на компенсацію з Державного казначейства за заподіяну йому шкоду.

2. Положення § 1 застосовується також, якщо після скасування вироку провадження у справі було припинено за обставинами, які не були взяті до уваги в попередньому розгляді.

3. Право на компенсацію та відшкодування також виникає у зв’язку із застосуванням запобіжного заходу відповідно до умов, викладених в § 1 і 2.

4. Компенсація та відшкодування збитку також надаються у разі застосування необґрунтованого тимчасового арешту або затримання.

Ст. 552а. (скасовано)

Ст. 552b. (скасовано)

Ст. 553. § 1. Вимагати компенсацію або відшкодування шкоди не має права особа, яка мала намір ввести в оману суд або правоохоронний орган та подала неправдиві свідчення про вчинення злочину або надала неправдиві пояснення, що призвело до винесення несприятливого судового рішення про покарання, тимчасовий арешт або утримання під вартою.

2. Положення § 1 не застосовуються до осіб, які подали заяву на умовах, зазначених у ст. 171 § 4, 5 і 7, а також, якщо шкода виникла внаслідок перевищення повноважень або невиконання зобов’язань посадової особи.

3. У разі, якщо обвинувачений сприяв винесенню вироку, про який йдеться в § 1, положення ст. 362 Цивільного Кодексу застосовується відповідно.

Ст. 553a. визначаючи розмір компенсації, суд бере до уваги, що до обвинуваченого було неправильно застосовано покарання у вигляді виплати штрафу, тимчасового арешту або затримання.

Ст. 554. § 1. Вимогу про виплату компенсації слід подати в окружний суд, в окрузі якого було винесено рішення в першій інстанції, а в разі, зазначеному в ст. 552 § 4 – в окружному суді за місцем, де відбулося звільнення затриманого від тимчасового арешту або затримання.

2. Окружний суд виносить вирок на слуханні у складі одного судді.

2а. Сторонами розгляду є: заявник, прокурор та Державне казначейство.

2b. Органом, що представляє державне казначейство, є:

1) голова суду, в якому винесено останнє рішення про припинення провадження у справі про кримінальну відповідальність, застосування запобіжного заходу або утримання під вартою, або

2) голова суду першої інстанції, в якому було винесено переглянуте рішення, – якщо рішення, зазначене в пункті 1, змінило рішення суду першої інстанції та була застосована міра, за яку відповідно до цієї глави компенсація не виплачується, або

3) орган, який здійснив затримання – якщо суд врахував скаргу на затримання або якщо суд не визнав скаргу на затримання.

3. Заявника, прокурора та орган, що представляє Державне казначейство, сповіщають про дату слухання шляхом відправлення копії заяви.

4. Розгляд не вимагає судових зборів. Якщо претензії задовольняються хоча б частково, заявник має право на відшкодування обґрунтованих витрат з Державного казначейства, у тому числі у зв’язку з встановленням однієї довіреної особи або представника.

Ст. 555. Термін пред’явлення претензій, що передбачені в цій главі, закінчується через один рік з дати, коли рішення, що тягне за собою виплату компенсації та відшкодування, стає остаточним, в разі попереднього ув’язнення – з дати набрання чинності рішення, котре завершує провадження у справі, а в разі утримання під вартою – з дати звільнення.

Ст. 556. § 1. У разі смерті обвинуваченого, право на компенсацію надається тому, хто в результаті виконання покарання або неправомірного тимчасового арешту втратив: 

1) аліменти, відповідно до Закону;

2) постійне фінансове забезпечення, котре гарантувалося померлим, якщо положення Закону говорять про присудження компенсації.

2. Вимога щодо виплати компенсації необхідно подати в термін, передбачений ст. 555 або протягом року після смерті обвинуваченого.

3. Позивач може призначити представника. Положення ст. 78-81 застосовуються відповідно.

4. Довіреність на захист, надана захиснику у справі, залишається в силі та дає дозвіл діяти у якості довіреної особи.

Ст. 557. § 1. У разі відшкодування шкоди та виплати, Державне казначейство може звернутися з вимогою до осіб, які своїми незаконними діями призвели до неправомірного засудження, до незаконного покарання, до необґрунтованого тимчасового арешту або затримання.

2. Позов щодо вимог, зазначених у § 1, може бути поданий у порядку цивільного судочинства прокурором або органом, призначеним для представлення Державного казначейства. Якщо прокурор не знаходить підстав для пред’явлення позову, він виносить з цього питання постанову та повідомляє про це уповноважений орган.

Ст 558. У випадках компенсації за неправомірне винесення вироку, тимчасовий арешт або затримання, положення Цивільного процесуального кодексу застосовуються тільки в питаннях, не регламентованих цим Кодексом.

Ст. 559. (скасовано)

Глава 59

Помилування

Ст. 560. § 1. Клопотання про помилування засудженого може бути подане ним самим, особою, яка має право його представляти, родичами по прямій лінії, прийомними батьками, братами та сестрами, чоловіком або дружиною, чи особою, яка живе разом із засудженим та є його партнером.

2. Клопотання про помилування, подане сторонньою особою, суд залишає без розгляду.

3. Особа, яка подала клопотання про помилування, може його відкликати.

Ст. 561. § 1. Клопотання про помилування має бути подане до суду першої інстанції.

1а. У разі передачі вироку до виконання в Республіці Польща, клопотання про помилування подається до суду, який виніс рішення про передачу вироку до виконання в першій інстанції.

2. Суд, зазначений в § 1 та 1а, повинен розглянути клопотання про помилування протягом 2 місяців з дня його отримання.

Ст. 562. § 1. Суд розглядає прохання про помилування в тому ж складі, в якому він виніс рішення. До складу суду повинні по можливості входити судді та присяжні, які брали участь у винесенні вироку.

2. (скасовано)

Ст. 563. При розгляді клопотання про помилування суд бере до уваги поведінку засудженого після винесення вироку, розмір вже приведеного у виконання покарання, стан здоров’я та сімейний стан, відшкодування шкоди, заподіяної злочином, а перш за все, особливі обставини, що відбулися після винесення вироку.

Ст. 564. § 1. Якщо у справі, за якою було подано клопотання про помилування, суд першої інстанції приймає рішення та дає позитивний висновок – він далі направляє Генеральному прокурору матеріали справи або необхідні їх докази разом зі своїм висновком, а якщо немає підстав для видачі позитивного висновку – залишає клопотання без подальшого розгляду.

2. Якщо у разі подання клопотання про помилування рішення було прийнято Апеляційним судом, суд першої інстанції надсилає йому файли або необхідні їх частини разом зі своїм висновком.

3. Апеляційний суд залишає клопотання без подальшого розгляду тільки в тому випадку, якщо він видає негативний висновок; в інших випадках Апеляційний суд направляє файли разом з висновками Генеральному прокурору.

4. Позитивні думки недоступні особам, про які йдеться у ст. 560, які мають право подати прохання про помилування.

Ст. 565. § 1. Якщо за клопотанням про помилування хоча б один суд дав позитивний висновок, Генеральний прокурор подає Президенту Республіки Польща прохання про помилування разом з матеріалами справи і його проханням.

2. Клопотання про помилування, адресоване безпосередньо Президенту Республіки Польща, направляється Генеральному прокурору для розгляду відповідно до ст.561 або ст. 567.

Ст. 566. Повторне прохання про помилування, подана до закінчення року після негативного розгляду попереднього прохання, може бути залишена без судового розгляду.

Ст. 567. § 1. Провадження у справі про помилування може бути ініційоване Генеральним прокурором, який може вимагати подання матеріалів справи з висновками судів або передати справи Президенту Республіки Польща без будь-яких висновків.

2. Генеральний прокурор подає матеріали справи Президенту Республіки Польща або порушує провадження щодо помилування в кожному випадку, якщо Президент приймає таке рішення.

Ст. 568. Визнаючи, що на користь помилування існують особливо важливі причини, особливо коли це виправдано коротким терміном покарання, що залишився до відбуття, суд або Генеральний прокурор можуть призупинити виконання вироку або розпорядитися про перерву в його виконанні до завершення процедури помилування.

Глава 60

Призначення спільного покарання

Ст. 568а § 1. Суд виносить рішення про загальне покарання:

1) в обвинувальному вироку – щодо покарання, призначеного обвинуваченому цим вироком за злочини;

2) у спільному рішенні – в інших випадках.

2. До спільного вироку застосовується відповідно ст. 575 § 1 і 2, ст. 576 і ст. 577. При наявності умов для призначення нового спільного покарання, компетентним для винесення такого вироку є суд, який виніс цей обвинувальний вирок.

Ст. 569. § 1. Якщо існують умови для винесення спільного рішення за загальним вироком щодо особи, яка була засуджена вироками різних судів, компетентним судом для винесення спільного вироку є суд, який виніс останній вирок першої інстанції підлягає об’єднанню.

2. Якщо в першій інстанції прийняли рішення суди різного ступеня, спільний вирок виноситься вищим судом.

3. У разі збігу рішень загального суду та спеціального суду, про спільне покарання постановляє той із судів, який призначив покарання більш суворе, що підлягає об’єднанню.

Ст. 570. Спільний вирок суд виносить за клопотанням засудженого, або прокурора.

Ст. 571. § 1. Суд при необхідності просить в’язницю, в якій перебував засуджений, надіслати висновок про поведінку засудженого в період відбування покарання, інформацію про сімейні та майнові умови та стан здоров’я засудженого, а також інші дані.

2. Заява прокурора про спільний вирок має містити дані, зазначені в § 1.

Ст. 572. Якщо немає умов для винесення спільного вироку, суд виносить постанову про припинення розгляду.

Ст. 573. § 1. Спільний вирок виноситься після проведення слухань.

2. Особиста присутність засудженого не є обов’язковою, якщо суд не вирішить інакше. Положення ст. 451 застосовується відповідно.

3. Положення ст. 84 § 1 не застосовується.

Ст. 574. Питання, що не регламентуються положеннями цієї глави, до розгляду про винесення спільного вироку застосовуються відповідно положення про звичайне судочинство. Докази надаються суду відомством. Це не перешкоджає стороні подати запит про надання доказів.

Ст. 575. § 1. Якщо після винесення спільного вироку виникає необхідність у винесенні нового об’єднаного вироку, то з моменту його прийняття колишній об’єднаний вирок втрачає силу.

2. Якщо хоча б один з вироків, що становлять основу спільного вироку, скасовується або змінюється, спільний вирок втрачає силу, суд при необхідності виносить новий вирок.3. (скасовано)

Ст. 576. § 1. З моменту винесення спільного вироку, рішення, що підлягають об’єднанню, не виконуються в обсязі, охоплюваному об’єднаним вироком.

Ст. 577. У спільному вироку слід перерахувати всі періоди, які зараховані до покарання.

 

 

Поделитесь этой статьей:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує «cookies» для надання послуг. Подальше використання сайту означає, що ви погоджуєтеся на їх використання.OkЧитати далі