Меню Закрити

Блог

Кримінальний кодекс Республіки Польща – перекладений на українську мову. Розгляд справи в суді першої інстанції ст. 367-424. 

Не можна заперечувати, що в останні роки масова еміграція громадян України, Білорусії, Грузії та інших пострадянських країн на територію Республіки Польща посилилася в рази.
Така масова еміграція не могла не торкнутися судову систему Республіки Польща.
Часто громадяни пострадянських країн потребують юридичної консультації, представлення своїх інтересів або правового захисту.
Саме тому, ми, Адвокатська фірма Кацпшак Ковалак, вирішили викласти в цьому блозі перекладений на українську мову Кримінальний кодекс Республіки Польщі, завдяки якому ви можете ознайомитися зі своїми правами зрозумілою мовою.
Потрібно сказати, що переклад має творчий характер (здійснено завдяки польським юристам та українському адвокату), це означає, що переклад не є нормативно-правовим актом, а лише текстом. Даний переклад є авторським, всі права належать адвокатській фірмі Кацпшак Ковалак. Якщо ви хочете використовувати даний авторський текст, необхідно отримати на це нашу згоду.
У даній статті представлена інформація про процес проведення розгляду в суді першої інстанції (ст. 367-424) польського Кримінального кодексу, з усіма іншими положеннями, можна буде більш детально ознайомиться в наступних статтях нашого блогу.

РОЗДІЛ VIII
Проведення розгляду у суді першої інстанції
Глава 40
Попередня перевірка обвинувачення

Ст. 337. § 1. Якщо обвинувальний акт не відповідає формальним вимогам, зазначеним в ст. 119, ст. 332, ст. 333 або ст. 335, а також якщо умови, про які йдеться в ст. 334, не дотримані, голова суду повертає його прокурору для усунення недоліків протягом 7 днів.
§ 1а. (скасовано)
§ 2. Прокурор може оскаржити постанову, про яку йдеться в § 1, в суді, уповноваженому розглядати справу.
§ 3. Прокурор, який не подає скарги, зобов’язаний подати протягом строку, зазначеного в § 1, виправлений або доповнений обвинувальний акт.
§ 4. (скасовано)
Ст. 337а. § 1. За клопотанням потерпілого, його слід проінформований про звинувачення та їх юридичну кваліфікацію.
§ 2. Якщо клопотання, зазначені в § 1, подані такою кількістю постраждалих сторін, що їх індивідуальне інформування серйозно заважає веденню провадження, інформація оприлюднюється за допомогою оголошення на веб-сайті суду. Інформація включає в себе номер справи та не має особистих даних, що містяться у звинуваченні.
Ст. 338. § 1. Якщо обвинувальний акт відповідає формальним вимогам, голова суду або секретар суду повинні негайно відправити копію обвинуваченому, вимагаючи пред’явити докази протягом 7 днів з дати пред’явлення йому обвинувального акту.
§ 1a. Обвинуваченого також інформують про зміст ст. 291 § 3, ст. 338a, ст. 338b, ст. 341 § 1, ст. 349 § 8, ст. 374, ст. 376, ст. 377 та ст. 422 і що, в залежності від результату судового розгляду, обвинувачений може нести витрати за призначеного державного захисника.
§ 1b. Якщо заява, зазначена у ст. 335 § 1, або обвинувальний акт містить заяву, зазначену у ст. 335 § 2, його копія вручається жертві.
§ 2. Обвинувачений має право протягом 7 днів з дня вручення обвинувального акта представити письмову відповідь, про що його слід проінформувати.
§ 3. Якщо існує небезпека розголошення секретної інформації, яка відноситься до категорії “таємно” або “цілком таємно”, обвинуваченому вручається копія обвинувального акта без обґрунтування. Однак обґрунтування обвинувального акта надається з дотриманням строгості, встановленої головою суду або судом.
Ст. 338а. Обвинувачений, який звинувачується у скоєнні злочину, за який передбачено покарання, що не перевищує 15 років позбавлення волі, може, до вручення повідомлення про дату судового розгляду, подати заяву про винесення обвинувального вироку та призначення конкретного покарання або міри, арешту або виплати компенсації без збору доказів. Заява також може стосуватися видання конкретного рішення про витрати на процес.
Ст. 338b. § 1. Вимога, зазначена в ст.78 § 1, має бути подана до суду протягом 7 днів з дня вручення копії обвинувального акта. До вимоги повинні бути додані докази, які свідчать про те, що обвинувачений не може нести витрати на захист без шкоди собі та своїй родині.
§ 2. Якщо подання вимоги після закінчення строку спричинить необхідність зміни строку слухання або засідання, зазначеного у ст. 341, ст. 343 або ст. 343а, то ця вимога буде негайно розглянута після закінчення строку слухання або засідання. Це положення застосовується відповідно, якщо запит був поданий у визначений термін, але не відповідає формальним вимогам, зазначеним у ст. 120 § 1, або не містить докази, про які йдеться в § 1 друге речення.
§ 3. Після першого слухання або засідання, зазначеного в ст.341, ст. 343 або ст. 343a, вимога, зазначена в ст. 78 § 1, має бути подана до суду в такий термін, щоб його розгляд не викликав необхідності змінювати наступний термін судового засідання або слухання. Положення § 1 друге речення і § 2 застосовуються відповідно.
Ст. 339. § 1. Голова суду направляє справу на засідання, якщо:
1) прокурор подав заяву про ухвалення запобіжних заходів;
2) існує потреба розглянути питання про умовне припинення провадження у справі;
3) до обвинувального акту додається заява, про яку йдеться у ст. 335 § 2;
3а) прокурор подав заяву, вказану в ст. 335 § 1.
4) (скасовано)
5) (скасовано)
§ 2. (скасовано)
§ 3. Голова суду передає справу на засідання також тоді, коли існує потреба в іншій постанові, що перевищує його повноваження, зокрема:
1) припинення розгляду на підставі ст. 17 § 1 п. 2-11;
2) припинення розгляду через очевидного відсутності фактичних підстав звинувачення;
3) винесення постанови про неправомірність суду;
3а) повернути справу прокурору для усунення суттєвих недолікі;
4) (скасовано)
5) винесення постанови про зупинення провадження;
6) винесення постанови про тимчасовий арешт або інший примусовий захід;
7) винесення наказового вироку.
§ 3а. Голова суду може направити справу на засідання, якщо обвинувачений, якому інкримінували злочин, за який передбачено покарання, що не перевищує 15 років позбавлення волі, подав заяву, зазначену в ст. 338а, а голова суду вирішує, що цілі провадження не перешкоджають розгляду справи на засіданні.
§ 4. Голова суду направляє справу на засідання, коли є потреба розглянути можливість передачі її до медіаційного провадження; положення ст. 23а застосовуються відповідно.
§ 4а. Якщо обвинувальний акт відповідає формальним вимогам, дії, зазначені в § 1, 3 та 4, повинні бути виконані головою суду протягом 30 днів з моменту подачі обвинувального акта.
§ 5. Сторони, захисники та представники можуть взяти участь в засіданнях, зазначених в § 1 і § 3 пункту 1, 2 та 6, за умови, що участь прокурора й захисника в засіданні щодо прийняття запобіжного заходу, зазначеного в ст. 93а § 1 пункт 4 Кримінального кодексу є обов’язковою. Потерпілий має право брати участь в засіданнях, зазначених в § 3 п. 1 та 2. Повідомляючи потерпілого про засідання, його інструктують про можливість припинення розгляду без проведення слухання та подання попередньої заяви, про яку йдеться в ст. 54 § 1.
Ст. 340. § 1. Щодо питання про припинення розгляду застосовуються відповідно ст.322 та ст. 323 § 1 і 2.
§ 2. За наявності підстав, зазначених у ст. 45а Кримінального кодексу або ст. 43 § 1 та 2, ст. 43а чи ст. 47 § 4 Кримінально податкового кодексу, суд при припиненні провадження у справі або розгляді клопотання прокурора, зазначеного в ст. 323 § 3, виносить рішення про конфіскацію.
§ 2а. Рішення про конфіскацію може бути оскаржене сторонами та особою, у якої були вилучені предмети, або особами, які пред’явили вимогу щодо повернення цих предметів.
§ 3. Особа, яка претендує на гроші або предмети, конфіскація яких сталася відповідно до ст. 44-45а Кримінального кодексу або ст. 43 § 1 та 2, ст. 43а і ст. 47 § 4 Кримінально податкового кодексу, може пред’являти позови тільки в порядку цивільного судочинства.  
Ст. 341. § 1. Прокурор, обвинувачений та потерпілий мають право брати участь у засіданні щодо умовного припинення провадження. Їх участь є обов’язковою, якщо голова суду або суд так розпорядиться.
§ 2. Якщо обвинувачений заперечує проти умовного припинення провадження, а також коли суд приходить до висновку про необґрунтованість умовного припинення провадження, він передає справу до суду. Клопотання прокурора про умовне припинення провадження у справі замінює обвинувальним актом. Прокурор протягом 7 днів виконує дії, зазначені в ст.333 § 1-2.
§ 3. Якщо суд вважатиме це доцільним через можливість того, що обвинувачений прийде до угоди з потерпілою стороною про компенсацію збитку або відшкодування, він може відкласти засідання, встановивши для сторін відповідний термін. За клопотанням обвинуваченого і потерпілого, що обґрунтовує необхідність прийти до узгодження, суд призначає перерву або відкладає засідання.
§ 4. При прийнятті рішення про умовне припинення провадження, суд враховує результати домовленості між обвинуваченим та потерпілою стороною з питання, зазначеного в § 3.
§ 5. На засіданні суд виносить вирок про умовне припинення провадження.
Ст. 342. § 1. У вироку про умовне припинення провадження необхідно точно вказати діяння, яке приписується обвинуваченому, його юридичну кваліфікацію та випробувальний термін.
§ 2. У вироку суд також вказує обов’язки, покладені на обвинуваченого, а також порядок і дату їх виконання, або замість цих зобов’язань він виносить рішення про виплату грошової допомоги або заборону на водіння, нагляд куратора, людини, гідної довіри, або установи чи громадської організації.
§ 3. Вирок повинен при необхідності містити висновок про речові докази. Суд застосовує відповідно ст. 230 § 2 і 3 та ст. 231-233, з урахуванням необхідності збереження доказів у разі поновлення провадження у справі.
§ 4. Рішення, що міститься у вироку, про яку йдеться в § 3, може бути оскаржене особами, зазначеними в ст.323 § 2.
§ 5. (скасовано)
Ст. 343. § 1. Якщо не застосовується ст.46 Кримінального кодексу, суд може тимчасово зупинити розгляд заяви, про яку йде мова в ст. 335, до моменту відшкодування шкоди в повному обсязі або частково, виплати компенсаціъ за шкоду. Положення ст. 341 § 3 застосовується відповідно.
§ 2. Розгляд заяви можливий тільки в тому випадку, якщо потерпілий, належним чином повідомлений про дату засідання та не заперечує.
§ 3 Суд може обумовити розгляд заяви зміною, внесеною прокурором, зазначеним ним і прийнятим обвинуваченим.
§ 4. Збір доказів не проводиться.
§ 5. Прокурор, обвинувачений та потерпілий мають право бути присутніми на засіданні. Повідомляючи потерпілого про засідання, його слід проінструктуати про можливість припинення розгляду без проведення слухання та подання попередньої заяви, зазначеної в ст. 54 § 1. Участь в засіданні осіб, зазначених у першому реченні, обов’язково за розпорядженням голови суду або суду.
§ 5а. Перед розглядом заявки, зазначеної в ст. 335, суд інструктує чинного обвинуваченого про зміст ст. 447 § 5.
§ 6. Суд, розглядаючи заяву, виносить вирок обвинуваченому.
§ 7. Якщо суд встановить, що немає підстав для розгляду заяви, зазначеної у ст. 335 § 1, він повертає справу прокурору. У разі відхилення клопотання, зазначеного в ст. 335 § 2, справа підлягає розгляду на загальних підставах, прокурор в 7-денний термін з дня засідання виконує дії, зазначені в ст. 333 § 1 і 2.
Ст. 343а. § 1. У разі подачі підсудним заяви, про яку йде мова в ст.338a, про дату засідання повідомляють сторони та потерпілий, направляючи їм копію заяви.
§ 2. Суд може задовольнити заяву, якщо обставини злочину та провина не викликають сумнівів, а позиція обвинуваченого вказує на те, що цілі розгляду справи будуть досягнуті. Клопотання може бути прийнято до уваги тільки в тому випадку, якщо прокурор не заперечує проти нього. Положення ст. 343 застосовується відповідно.
§ 3. Якщо подається чергова заява, вона розглядається в судовому засіданні.
Ст. 343b. Постанови, про неприйняття до уваги заяв, зазначених у ст.335, ст. 336 § 1 і ст. 338a, також можуть бути видані на засіданні.
Ст. 344. Якщо обвинувачений тимчасово перебуває під арештом, суд постановляє залишити, змінити або скасувати цей захід. При необхідності він також виносить рішення про інші запобіжні заходи.
Ст. 344а. § 1. Суд передає справу прокурору для завершення слідства або розслідування,  якщо матеріали справи вказують на суттєві недоліки в провадженні, зокрема на необхідність пошуку доказів, а виконання цих дій судом призведе до значних ускладнень.
§ 2. Передаючи справу прокурору, суд вказує на недоліки, а при необхідності й на відповідні дії, які необхідно провести.
§ 3. Рішення, зазначене в § 1, може бути оскаржене сторонами.
Ст. 344b. Після завершення розслідування або слідства прокурор представляє новий обвинувальний акт або залишає в силі попередній, направляє до суду клопотання про дострокове припинення провадження або припинення справи.
Ст. 345. (скасовано)
Ст. 346. (скасовано)
Ст. 347. У подальшому розгляді справи суд не пов’язаний фактичною чи правовою оцінкою, прийнятих за основу положень і постанов, винесених на засіданні.

Глава 41
Підготовка до головного слухання

Ст. 348. Судове засідання має бути призначено та проведено без необгрунтованої затримки.
Ст. 349.§ 1. Якщо передбачуваний обсяг доказового провадження виправдовує припущення, що у справі необхідно призначити не менше 5 дат для слухання, голова суду повинен призначити суддю або членів судової колегії та передати справу на засідання.
§ 2. Дії, про які йдеться в § 1, голова суду може зробити також в тому випадку, якщо через складність справи або з інших важливих причин, вважає, що це може сприяти раціоналізації судового розгляду, зокрема, належному плануванню та організації судового розгляду.
§ 3. Засідання має відбутися протягом 30 днів з дати його призначення.
§ 4. Право на участь в засіданні мають прокурор, захисники й представники. Голова суду може прийняти рішення про їх обов’язкову участь у засіданні. Голова суду також може повідомити про засідання інші сторони, якщо вважатиме, що це допоможе поліпшити процес.
§ 5. При призначенні засідання, голова суду просить прокурора, адвокатів та представників сторін, представити письмову позицію щодо планування ходу основного слухання і його організації, включаючи докази, які повинні бути представлені в першу чергу на цих слуханнях, письмову позицію необхідно подати протягом 7 днів з моменту вручення повістки.
§ 6. Планування та організація проведення судового розгляду включає в себе висновки, докази й заяви, зокрема, про передбачувані дати слухань та їх предмет, дати обґрунтованої неявки учасників судового процесу, а також заяви про необхідність виклику експертів, судового куратора, перевірку даних про судимість обвинувачених та інших заяв, про обставини, що мають істотне значення для ефективного ведення подальшого розгляду.
§ 7. На засіданні суд приймає рішення щодо клопотання про надання доказів, а голова судової колегії, беручи до уваги позиції стосовно планування та організації основного слухання, котрі представлені сторонами, адвокатами та захисниками, приймає рішення про порядок представлення доказів, хід та організацію основного слухання та призначає його терміни, а також приймає інші необхідні рішення. Положення ст. 350 § 2–4 застосовуватимуться відповідно.
§ 8. Оголошення постанови про призначення термінів слухання має ефект, рівнозначний заклику присутніх учасників розгляду до участі в слуханні або повідомлення про його терміни.
Ст. 350. § 1. У справах, в яких не призначено засідання, про яке йдеться в ст.349, голова суду видає письмовий наказ про призначення судді або членів судової колегії.
§ 2. Голова судової колегії видає письмовий наказ про призначення основного засідання, в якому зазначається:
1) день, час та зал суду;
2) сторони та інші особи, яких слід викликати на слухання або повідомити про його дату;
3) інші заходи, необхідні для підготовки слухання.
§ 3. Що стосується обвинуваченого, якого позбавили волі, необхідно видати наказ про притягнення його до судового розгляду для участі в діях, зазначених у ст. 374 § 1а, а також якщо він подав заяву, зазначену у ст. 353 § 3, або коли його присутність у судовому засіданні вважалася обов’язковою.
§ 4. Про строки та місце основного слухання повідомляється потерпілому.
Ст. 350а. Голова судової колегії може утриматися від виклику свідків, які були допитані, проживають за кордоном або які повинні встановити обставини, що не настільки важливі, щоб вимагати прямого виклику свідків на слухання. Це не відноситься до осіб, зазначених у ст. 182.
Ст. 351. (скасовано)
Ст. 352. Голова судової комісії або суд розглядає клопотання сторін та визнає докази, а голова наказує залучити їх до слухання. Положення ст. 368 § 1 застосовуватимуться відповідно.
Ст. 353. § 1. Між врученням повідомлення та датою головного слухання має пройти щонайменше 7 днів.
§ 2. У випадку недотримання цього терміну щодо обвинуваченого або його захисника судовий розгляд за їх заявою, поданою до початку судового розгляду, відкладається.
§ 3. При доставці обвинуваченому, позбавленому волі, присутність якого на слуханні не є обов’язковою, повідомлення про дату слухання, він повинен бути проінструктований про право подати заяву щодо права подати заяву про притягнення його до слухання протягом 7 днів з дати вручення цього повідомлення.
§ 4. Вручаючи обвинуваченому виклик на судове засідання або повідомлення про дату слухання, його інформують про зміст положень ст. 100 § 3 і 4, ст. 374, ст. 376, ст. 377, ст. 378а, ст. 419 § 1, ст. 422 та ст. 447 § 5.
§ 4а. Відправляючи стороні повідомлення про дату слухання, особа повідомляється про зміст ст. 402 § 1, третє речення.
§ 5. Заява про притягнення до суду, подана після закінчення терміну, зазначеного в § 3, підлягає розгляду, якщо це не призводить до необхідності зміни терміну слухання.
Ст. 354. У разі клопотання прокурора про припинення провадження у справі у зв’язку з неосудністю злочинця та про застосування запобіжних заходів, відповідно застосовуються положення даної глави з наступними поправками:
1) положення про допоміжного прокурора не застосовуються;
2) заява направляється на слухання, якщо, з огляду на матеріали підготовчого провадження, вчинення забороненого діяння підозрюваним не викликає жодних сумнівів, а голова суду вважає за доцільне розглядати справу в судовому засіданні за участю прокурора, захисника та підозрюваного; підозрюваний не бере участі в судовому засіданні, якщо висновок експерта показує, що це було б недоцільним, якщо тільки суд не визнає його участь необхідною; потерпіла сторона має право брати участь у засіданні;
3) при припиненні провадження застосовуються ст.322 § 2 і 3.
Ст. 354а. § 1. До вжиття запобіжних заходів, про які йдеться в ст. 93а § 1 Кримінального кодексу, або наказу чи заборони, зазначеної в ст. 39 пункт 2-3 Кримінального Кодексу, суд заслуховує:
1) експерта психолога;
2) у справах душевнохворих, осіб не розсудливих або з розладом особистості, якщо суд вважатиме це доцільним – кваліфікованих лікарів-психіатрів;
3) у справах осіб з порушеннями сексуальних уподобань – експертів, зазначених у пунктах 1 і 2, а також лікаря сексолога або експерта психолога-сексолога.
У справах з наркозалежними можна також заслухати думку експерта з цієї області.
§ 2. Якщо злочинець, щодо якого є підстави для прийняття рішення про лікування або застосування терапії від залежності, дає згоду на таке лікування, то § 1 не застосовується; однак суд може, якщо вважатиме це за доцільне, заслухати одного або декількох експертів, зазначених в цьому положенні.

Глава 42
Публічність основного слухання

Ст. 355. Судовий розгляд відбувається відкрито. Обмеження стосовно публічності встановлює закон.
Ст. 356. § 1. На слуханні крім осіб, що беруть участь в розгляді, можуть бути присутніми тільки повнолітні, неозброєні особи.
§ 2. Голова може дозволити присутність на судовому процесі неповнолітніх та осіб, зобов’язаних носити зброю.
§ 3. Особи, які не ставляться до справи серйозно, не можуть бути присутніми в судовому засіданні.
Ст. 357. § 1. Суд дозволяє представникам засобів масової інформації записувати зображення та звук під час засідання.
§ 2. Суд може визначити умови участі представників засобів масової інформації у судовому засіданні.
§ 3. Якщо з технічних та організаційних причин наявність представників засобів масової інформації перешкоджає ходу слухання, суд обмежує кількість представників засобів масової інформації в залі суду та вказує осіб, уповноважених робити відео- та звукозаписи слухання за допомогою апаратури в порядку подання заявок або за підсумками жеребкування.
§ 4. Суд може постановити покинути зал суду представниками ЗМІ, які заважають проведенню слухання.
§ 5. У виняткових випадках, коли є побоювання, що присутність представників засобів масової інформації може мати негативний вплив на показання свідка, голова суду може вимагати від представників ЗМІ покинути зал суду на час допиту.
Ст. 358. Якщо це не суперечить судового розгляду, то суд на вимогу сторони дає згоду на запис перебігу судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою.
Ст. 359. Закритим, є судовий процес, який стосується:
1) клопотання прокурора про припинення провадження у справі через неосудність винного та застосування запобіжного заходу;
2) справи про наклеп або образу; однак, за заявою потерпілого, слухання проходить відкрито.
Ст. 360. § 1. Суд може повністю або частково відсторонити публічність від слухання:
1) якщо відкритість слухання може:
а) порушувати громадський порядок,
b) образити сторони,
с) розкрити обставини, які слід тримати в секреті через важливі інтереси держави,
d) порушити важливі особистісні інтереси;
2) якщо хоча б один з обвинувачених є неповнолітнім або на час допиту свідка, він не досяг 15 років;
3) на вимогу особи, яка подала заяву про порушення кримінальної справи.
§ 2. Якщо прокурор заперечує проти виключення публічності, судовий розгляд проводиться відкрито.
Ст. 361. § 1. У закритому слуханні можуть бути присутніми, крім осіб, які беруть участь у судовому розгляді, по дві людини, кожен з яких вказаний прокурором, допоміжним прокурором, приватним обвинувачем та обвинуваченим.  Якщо є кілька обвинувачів або обвинувачених, кожен із них може вимагати залишити одну людину в залі суду.  
§ 2. Положення § 1 не застосовується, якщо є побоювання розголошення секретної інформації, яка підпадає під класифікацію “секретна” або “цілком секретна”.
§ 3. У разі виключення публічності, голова суду може дозволити окремим особам бути присутніми на слуханні.
Ст. 362. Голова інструктує присутніх про зобов’язання зберігати в секреті обставини, виявлені на слуханні та попереджає про наслідки невиконання цього зобов’язання.
Ст. 363. Після подачі заяви про виключення публічності, слухання процесу проходить закрито, якщо цього вимагає сторона та суд вважатиме це необхідним.
Ст. 364. § 1. Оголошення вироку відбувається відкрито.
§ 2. Якщо публічність слухання обмежена повністю або частково, то обґрунтування судового вироку також може бути обмежена повністю або частково.

Глава 43
Загальні положення щодо основного слухання

Ст. 365. Слухання відбувається усно.
Ст. 366. § 1. Голова керує слуханням та контролює його правильний перебіг, стежачи за тим, щоб були з’ясовані всі істотні обставини справи.
§ 2. Голова повинен прагнути вирішити справу на першому основному слуханні.
Ст. 367.§ 1. Голова дозволяє сторонам висловити свою думку по кожному вирішуваному питанню.
§ 2. Якщо з якого-небудь питання виступає одна зі сторін, всі інші сторони також мають право голосу. Останній голос – за захисниками обвинуваченого та обвинуваченим.
Ст. 367а. (скасовано)
Ст. 368. § 1. Про позитивний розгляд заяви про докази сторони, проти якого інша сторона не заперечувала, в кінцевому рахунку вирішує голова; в інших випадках постанова виноситься судом.
§ 2. Заява про визнання тих самих доказів, поданих повторно після відхилення попередньої заяви в судовому провадженні, не розглядається, якщо вона базувалася на одних і тих же фактичних підставах. Інформації про це занесена до протоколу.
Ст. 369. Докази, що підтверджують звинувачення, повинні, наскільки це можливо, проводитись до доказів, що використовуються для захисту.
Ст. 370. § 1. Після вільного висловлювання особи, допитуваної за викликом голови, відповідно до ст. 171 § 1, їй можуть поставити питання в наступному порядку: державний обвинувач, допоміжний прокурор, приватний обвинувач, представник приватного обвинувача, експерт, захисник, відповідач, члени судової колегії.
§ 2. Сторона, за заявою якої був допущений свідок, задає питання перед іншими сторонами.
§ 2а. При необхідності члени суддівської колегії можуть задавати додаткові питання позачергово.
§ 3. У разі допуску доказів з відомства, першими питання задають члени суддівської колегії.
§ 4. Голова скасовує питання, про які йдеться в ст. 171 § 6, або якщо з інших причин він вважає їх недоречними.
Ст. 371. § 1. При допиті свідка не повинні бути присутніми інші свідки, які ще не були допитані.
§ 2. Голова повинен вжити заходів, що перешкоджають спілкуванню допитаних осіб з особами, які ще не були допитані.
Ст. 372. Голова видає всі необхідні розпорядження для підтримки в залі суду порядку.
Ст. 373. Розпорядження голови суду, винесене на основному слуханні, може бути оскаржене судовою колегією, якщо тільки суд не приймає рішення одноосібно.
Ст. 374. § 1. Обвинувачений має право брати участь у судовому процесі.5) Голова процессу або суд можуть визнати його присутність обов’язковою.
§ 1а. У справах про злочини, присутність обвинуваченого під час діяльності, зазначеної у ст. 385 та ст. 386, є обов’язковою.
§ 2. Голова може видати розпорядження, щоб обвинувачений не залишав залу суду до закінчення слухання.
§ 3. Голова, за клопотанням прокурора, дає згоду на його участь у судовому засіданні з використанням технічних засобів, що дозволяють брати участь у судовому засіданні на відстані з одночасною прямою передачею зображення та звуку, якщо цьому не перешкоджають технічні причини.
§ 4. Голова може звільнити обвинуваченого, позбавленого волі, допоміжного прокурора або приватного обвинувача від обов’язку фізично з’явитися на слухання, якщо участь цих осіб забезпечується за допомогою технічних пристроїв, котрі дозволяють приймати участь у слуханні з одночасною прямою передачею зображення та звуку.
§ 5. У разі, зазначеному в § 4, в судовому засіданні бере участь судовий секретар або помічник судді, який працює в суді, в районі якого знаходиться сторона.
§ 6. Захисник бере участь у судовому засіданні, що проводиться в порядку, зазначеному в § 4, за місцем знаходження обвинуваченого.
5) перше речення втратило чинність 26 серпня 2020 року, в частині, що не передбачає обов’язкової присутності підозрюваного, зазначеного в ст.380 цього закону, при розгляді клопотання прокурора про припинення провадження у справі у зв’язку з неосудністю винного і про застосування запобіжних заходів відповідно до постанови Конституційного Суду від 19 серпня 2020 року. сиг. акт K 46/15(DZ . U. poz. 1458).
§ 7. У разі, якщо захисник бере участь в судовому засіданні, перебуваючи в іншому місці, ніж обвинувачений, суд, за заявою обвинуваченого або захисника, може призначити перерву на певний період, і продовжити судовий розгляд в той же день, щоб захисник міг зв’язатися з обвинуваченим по телефону, за винятком випадків, коли подача такої заяви явно не спрямована на захист, а переслідує мотив зірвати або необґрунтовано затягнути слухання.
§ 8. Якщо виникає необхідність залучити перекладача до слухання, що проводиться в порядку, встановленому в § 4, перекладач бере участь в судовому засіданні в місці знаходження обвинуваченого який достатньою мірою не володіє польською мовою або в місці перебування особи, щодо якого виникають обставини, про які йдеться в ст. 204 § 1, пункт 1, якщо тільки голова суду не розпорядиться інакше.
§ 9. Положення ст. 517ае застосовується відповідно.
Ст. 375. § 1. Якщо обвинувачений, незважаючи на догану з боку голови суду, продовжує вести себе неналежним чином, порушує порядок судового розгляду або завдає шкоди суду, його можуть видалити з залу суду на певний час.
§ 2. Дозволивши обвинуваченому повернутися, голова негайно інформує його про хід слухань та дає йому можливість дати роз’яснення щодо приведених в його відсутність доказів.
Ст. 376. § 1. Якщо обвинувачений, присутність якого на слуханні є обов’язковою, вже надав пояснення та покинув зал судового засідання без дозволу голови, суд може продовжити розгляд справи, попри відсутність обвинуваченого. Суд виносить постанову про затримання, якщо вважатиме його присутність необхідною. Скарга на постанову про затримання може бути подана в іншу аналогічну колегію цього суду.
§ 2. Положення § 1 застосовується відповідно, якщо обвинувачений, присутність якого на слуханні є обов’язковою, після надання пояснень, поінформований про терміни відкладеного або перерваного слухання, не з’явився на нього без обґрунтованих причин.
§ 3. Якщо на слухання, відкладене або перерване, не з’явився обвинувачений, який обґрунтував свою неявку, суд може провести слухання в межах, котрі не мають прямого відношення до відсутнього відповідача, якщо це не обмежує його право на захист.
Ст. 377. § 1. Якщо обвинувачений через свою провину опинився в стані, що не дозволяє йому брати участь у слуханні або засіданні, в якому його участь є обов’язковою, суд може прийняти рішення про проведення розгляду, незважаючи на його відсутність, навіть якщо він ще не представив пояснень.
§ 2. Перед винесенням рішення, про яке йдеться в § 1, суд ознайомлюється з довідкою лікаря, який констатував стан такої недієздатності, або допитує його у якості експерта. Стан, в результаті якого обвинувачений не може брати участь в судовому засіданні, може бути визначено також на підставі огляду, не пов’язаного з порушенням цілісності тіла, проведеного з використанням відповідного приладдя.
§ 3. Якщо обвинувачений, чия присутність на суді або засіданні є обов’язковою, повідомлений про дату слухання або засідання, заявляє, що він не братиме участі в слуханні або засіданні, перешкоджає залученню його до суду або засідання, або якщо його повідомили особисто, але він не з’явився на слухання або засідання без обґрунтованих причин, суд може вести виробництво без участі обвинуваченого; однак суд може також розпорядитися про арешт та примусовий супровід обвинуваченого в зал суду. Скарга на рішення про затримання та примусовий супровід обвинуваченого в зал суду може бути подана в іншу аналогічну колегію цього суду.
§ 4. Якщо обвинувачений ще не дав пояснень суду, то суд може застосувати ст. 396 § 2 або вважати достатніми його попередні пояснення. Допит обвинуваченого може бути проведений з використанням засобів, зазначених у ст.177 § 1а.
Ст. 378. § 1. Якщо в справі, в якій обвинувачений повинен мати захисника та користуватися захистом на свій вибір, захисник або обвинувачений відмовляється від співпраці, то суд, голова суду або судовий секретар, призначають державного захисника, якщо тільки обвинувачений не призначив захисника самостійно. При необхідності слухання переривається або відкладається.
§ 2. У випадку, коли обвинувачений користується послугами державного захисника, суд на обґрунтоване прохання захисника або обвинуваченого звільняє захисника від його обов’язків та призначає обвинуваченому іншого державного захисника.
§ 3. У випадках, згаданих у § 1 і 2, суд також вирішує, чи може чинний захисник без шкоди для права обвинуваченого на захист виконувати свої обов’язки до тих пір, поки новий захисник не прийме справу.
Ст. 378а § 1. Якщо обвинувачений або захисник не з’явився на судове засідання, будучи поінформованим про дату засідання, суд, в особливо обґрунтованих випадках, може провести розгляд справи та доказів без їх присутності, а також допитати свідків, які з’явилися до суду, навіть якщо обвинувачений не дав ще пояснень.
§ 2. У випадку, зазначеному в § 1, обвинувачений або захисник повинні бути викликані або повідомлені про новий термін судового розгляду, якщо строк не був їм відомий. При врученні повістки або повідомлення необхідно також надати інструкцію, про яку йдеться в § 7.
§ 3. Якщо суд провів розгляд та розглянув докази, при відсутності обвинуваченого або захисника, згідно § 1, підсудний або захисник може не пізніше ніж на наступному слуханні справи, про яку був належним чином поінформований, подати заяву про отримання додаткових доказів, отриманих під час його відсутності. Право на подачу заяви не надається, якщо встановлено, що відсутність обвинуваченого або захисника на слуханні, на якому були розглянуті докази, відповідно до § 1, була невиправданою та безпідставною.
§ 4. У разі неподання заяви в установлений строк, про який йдеться в § 3, право на подачу заяви закінчується, і надалі розгляді не допускається подача заяв про порушення процесуальних гарантій, зокрема, право на захист в результаті отримання цих доказів під час відсутності обвинуваченого або захисника.
§ 5. У заяві про додаткове отримання доказів обвинувачений або захисник повинен підтвердити, що спосіб надання свідчень за його відсутності, порушує процесуальні гарантії, зокрема право на захист.
§ 6. У разі розгляду клопотання про додаткові докази, суд проводить доказову перевірку тільки в тій мірі, в якій було виявлено порушення процесуальних гарантій, зокрема права на захист.
§ 7. Якщо обвинувачений або захисник з’явиться на слухання, вказане в § 3, голова суду проінструктує його про можливість подати заяву про отримання додаткових доказів, які були отримані судом під час його відсутності та про зміст § 4 і 5,а також дозволить йому висловити свою думку щодо цих доказів.
Ст. 379. § 1. Коли суд входить в зал або залишає його, всі встають.
§ 2. Також встає будь-яка особа, до якої звертається суд або яка звертається до суду, якщо тільки голова не звільнить її від цього обов’язку.
Ст. 380. Положення, що стосуються обвинуваченого, застосовуються відповідно до особи, яку прокурор звинувачує в скоєнні забороненого діяння в стані неосудності та вимагає припинення провадження у справі і застосування до цієї особи запобіжних заходів.

Глава 44
Початок основного слухання

Ст. 381. Основний судовий розгляд починається з оголошення справи. Потім голова перевіряє, чи з’явилися всі викликані особи та чи немає перешкод для розгляду справи.
Ст. 382. В разі необґрунтованої неявки обвинуваченого, присутність якого обов’язкова, голова призначає його негайне затримання та передачу суду або перериває слухання. Положення ст. 376 § 1, третє речення застосовується відповідно.
Ст. 383. (скасовано).
Ст. 384. § 1. Після перевірки присутності всіх необхідних осіб голова просить свідків покинути зал суду. Експерти залишаються в залі суду, якщо голова суду не розпорядиться інакше.
§ 2. Потерпілий може бути присутнім на суді, якщо він з’явиться, і залишатися в залі суду, навіть якщо він повинен дати свідчення у якості свідка. У такому випадку суд допитує його в першу чергу.
§ 3. Суд, вважаючи це за доцільне, може зобов’язати потерпілу сторону бути присутньою на судовому процесі або на його частини.
§ 4. (скасовано).

Глава 45
Судовий процес

Ст. 385. § 1. Судовий процес починається з короткого викладу обвинувачем обвинувального висновку.
§ 1а. Якщо прокурор не присутній на слуханні, голова суду коротко викладає звинувачення проти обвинуваченого.
§ 2. Якщо надана відповідь на обвинувальний акт, голова повідомляє про його зміст.
Ст. 386. § 1. Якщо обвинувачений бере участь в основному слуханні, голова суду, після пред’явлення обвинувачення, інструктує його про право давати пояснення, відмовлятися від надання пояснень або відповідати на питання, подавати докази та про наслідки невикористання цього права, після чого запитує, чи визнає він себе винним та чи хоче дати пояснення і які.
§ 2. Вислухавши обвинуваченого, голова суду інформує його про право ставити запитання допитуваним і давати пояснення по кожному доказу.
§ 3. Положення § 1 і 2 застосовуються відповідно до обвинуваченого, який вперше постане перед судом на наступному слуханні.
Ст. 387. §1. До кінця першого допиту всіх обвинувачених в основному слуханні обвинувачений у злочині, що карається позбавленням волі до 15 років, може подати клопотання про винесення обвинувального вироку та призначення йому певного покарання або запобіжного заходу, конфіскації або компенсації без збору доказів. Клопотання може також стосуватися видачі певного дозволу щодо витрат на процес. Якщо в обвинуваченого немає захисника, суд може, на його прохання, призначити йому державного захисника.
§ 1а. Перед розглядом заяви суд ознайомлює чинного відповідача зі змістом ст. 447 § 5.
§ 2. Суд може задовольнити клопотання про обвинувальний вирок, якщо обставини злочину та провина оскарженого не викликають сумнівів і цілі провадження у справі будуть досягнуті, попри те, що слухання не було проведено в повному обсязі; клопотання може бути прийнято тільки в тому випадку, якщо прокурор не заперечує проти нього, а також якщо потерпіла сторона належним чином поінформована про дату судового розгляду та проінструктована про можливість подачі обвинуваченим такого клопотання.
§ 3. Суд може внести в клопотання обвинуваченого зміни. Положення ст. 341 § 3 застосовується відповідно.
§ 4. (скасовано)
§ 5. При задоволенні клопотання суд може розглядати виявлені докази, зазначені в обвинувальному висновку, а також документи, представлені стороною.
Ст. 388. За згодою присутніх сторін суд може провести розгляд доказів тільки частково, якщо пояснення обвинуваченого про визнання провини не викликають сумнівів.
Ст. 389. § 1. Якщо обвинувачений не з’явився на слухання, відмовляється пояснювати або дає інші пояснення, ніж раніше, або заявляє, що він не пам’ятає певних обставин, дозволяється зачитувати тільки протоколи його пояснень, зроблені раніше на підготовчій стадії, в суді або в іншому розгляді, передбаченому законом.
§ 2. Після ознайомлення з протоколом голова просить обвинуваченого прокоментувати його зміст і пояснити невідповідності.
§ 3. У судовому засіданні допускається зачитувати пояснення загиблих співучасників.
Ст. 390. § 1. Обвинувачений має право бути присутнім при всіх діях слідства.
§ 2. У виняткових випадках, коли є побоювання, що присутність обвинуваченого може мати негативний вплив на пояснення співучасників або на показання свідка або експерта, голова суду може наказати обвинуваченому покинути зал судового засідання на час допиту. Положення ст. 375 § 2 застосовується відповідно.
§ 3. У випадках, передбачених § 2, голова може також провести допит з використанням технічних пристроїв, що дозволяють проводити цю дію на відстані з одночасною прямою передачею зображення та звуку, за місцем надання пояснень або свідчень в такому процесі бере участь судовий секретар або помічник судді.
Ст. 391. § 1. Якщо свідок необґрунтовано відмовляється давати свідчення, змінює свідчення або заявляє, що він не пам’ятає певних обставин, або знаходиться за кордоном і йому не вдалося отримати повістку, або він не з’явився через певну перешкоду та голова відмовився викликати свідка на підставі ст. 350а, а також в разі смерті свідка, дозволяється зачитати протоколи свідчень, даних ним раніше в підготовчому виробництві або в суді по іншій судовій справі, що передбачено законом.
§ 1a. (скасовано)
§ 1b. (скасовано)
§ 1c. (скасовано)
§ 1d. (скасовано)
§ 2. За умов, зазначених у § 1, а також у випадку, зазначеному у ст. 182 § ​​3, також дозволяється зачитувати в судовому засіданні протоколи, представлені раніше свідком з поясненнями щодо обвинуваченого.
§ 3. Положення ст. 389 § 2 застосовується відповідно.
Ст. 392. § 1. Дозволяється зачитувати на основному слуханні протоколи допиту свідків та обвинувачуваних, складених під час підготовчого провадження, в суді або в іншому судовому розгляді, передбаченому законом, коли пряме отримання доказів не є необхідним, і жодна з присутніх сторін не заперечує проти цього.
§ 2. Заперечення сторони, чиї свідчення або пояснення не стосуються, не перешкоджають оголошенню протоколу.
Ст. 393. § 1. Дозволяється зачитувати під час слухань звіти про інспекції, обшуки та вилучення речей, висновки експертів, інститутів, установ або організацій, дані про судимість та будь-які офіційні документи, представлені в ході підготовчих або судових розглядів, або про інші процедури, передбачені законом.
§ 2. Також дозволено зачитувати повідомлення про злочин, якщо воно не було внесено в протокол, зазначений у ст. 304а.
§ 3. У судовому засіданні можуть бути зачитані будь-які документи, що виникають поза кримінальним провадженням, зокрема заяви, публікації, листи і замітки.
§ 4. Дозволяється зачитувати на суді протоколи показів свідка, допитуваного в умовах, передбачених ст. 184. В цьому випадку судовий розгляд закривається; ст. 361 § 1 не застосовується.
Ст. 393a. В умовах, зазначених в ст. 389 § 1 і 3, ст. 391 § 1 і 2, ст. 392 і ст. 393 допускається також зачитування або відтворення записів, про які йде мова в ст. 145 § 1 і ст. 147 § 1-2b.
Ст. 394. § 1. Дані про обвинуваченого та результати його допиту зачитуються на вимогу обвинуваченого або захисника.
§ 1а. (скасовано)
§ 2. Протоколи та документи для ознайомлення в судовому засіданні зачитуються:
1) на прохання сторони, яка не змогла прочитати їх зміст; становище ст. 392 § 2 застосовується відповідно, або
2) коли суд вважатиме це необхідним.
Ст. 394a. Протоколи та документи, зазначені в ст. 389 § 1 і 3, ст. 391 § 1 і 2, ст. 392 § 1, ст. 393, ст. 393a і ст. 394 § 1, зачитує голова або за його розпорядженням член судової колегії або протоколіст.
Ст. 395. Якщо цьому не перешкоджають властивості речових доказів, на прохання сторони або коли суд визнає це необхідним, вони доставляються в зал суду і надаються сторонам, а при необхідності – свідкам та експертам.
Ст. 396. § 1. Якщо сторона хоче надати суду докази або суд вважав це за потрібне, а ознайомлення з доказами всього складу суду викликає значні труднощі, суд призначає суддю для вчинення цього діяння, якщо тільки сторони з цим погоджуються.
§ 1а. Положення § 1 застосовується відповідно, в разі допуску доказу до огляду.
§ 2. Суд може доручити допит свідка судді, призначеного з його округу, в тому районі в якому знаходиться свідок, якщо свідок не з’явився через значні перешкоди.
§ 3. У діях, зазначених в § 1-2, мають право брати участь захисники та уповноважені особи. Обвинуваченого позбавляють свободи тільки в тому випадку, якщо суд визнає це за необхідне.
Ст. 396а § 1. Якщо в ході судового засідання виявлені істотні недоліки досудового розслідування і вони завадили б суду винести правильне рішення в розумний термін, і недоліки ці не можуть бути усунені застосовуючи ст. 396, суд може перервати або відкласти слухання, встановивши для прокурора термін для подання доказів, наявність яких дозволить усунути виявлені недоліки.
§ 2. Громадський обвинувач для збору доказів, зазначених в § 1, може вживати заходів особисто, а прокурор доручає поліції провести збір необхідних доказів.
§ 3. Громадський обвинувач у випадку неможливості дотримання зазначеного терміну може звернутися до суду з проханням про його продовження.
§ 4. Якщо громадський обвинувач протягом встановленого терміну не надасть відповідних доказів, суд вирішує на користь обвинуваченого питання, що виникають у зв’язку з ненаданням цих доказів.
Ст. 397. (скасовано)
Ст. 398. § 1. Якщо на підставі обставин, які стали відомі в ході судового засідання, прокурор інкримінує обвинуваченому інший злочин, крім того, який зазначено в обвинувальному акті, суд може за згодою підсудного розглянути нове звинувачення на тому ж судовому засіданні, якщо тільки не виникає необхідність провести досудове розслідування щодо нового дії.
§ 2. Якщо слухання відкладається, прокурор вносить новий або додатковий обвинувальний акт.
Ст. 399. § 1. Якщо в ході судового розгляду з’ясовується, що, не виходячи за межі обвинувачення, дія може бути розцінена відповідно до іншого положення закону, суд повинен повідомити про це сторони, присутні на слуханні.
§ 2. На прохання обвинуваченого судовий розгляд може бути перервано, щоб він міг підготуватися до захисту.
Ст. 400. § 1. Якщо після початку судового розгляду з’ясовується, що дія обвинуваченого становить злочин, суд, не передаючи справу до компетентного суду, розглядає її в тому ж складі та продовжує застосовувати положення процесуального кодексу.
§ 2. Положення § 1 застосовується також до справ про правопорушення, вчинені військовослужбовцями на чинній військовій службі, за винятком військовослужбовців територіальної військової служби.
Ст. 401.§ 1. Голова суду може перервати основне слухання, щоб сторони могли підготувати клопотання про докази або надати суду докази, або для відпочинку, або з інших важливих причин.
§ 2. Кожна перерва в слуханнях не може перевищувати 42 дні.
Ст. 402. § 1. Якщо голова суду, виносить рішення про перерву та позначає час і місце наступного слухання, особи, присутні на перерваному слуханні, присутність яких була обов’язковою, зобов’язані з’явитися на нове слухання без виклику. Положення ст. 285 застосовується відповідно. Особи, які мають право на участь у слуханні, не повинні бути повідомлені про нову дату, навіть якщо вони не були присутні на перерваному слуханні.
§ 1а. Обвинувачений, присутність якого обов’язкова, не викликається на слухання у випадках, передбачених ст. 376 або ст. 377, якщо період перерви не дозволяє йому з’явитися на судове засідання.
§ 2. Перерване судове слухання починає відлік терміну спочатку – якщо склад суду змінився або суд визнає це необхідним.
§ 3. У випадку перевищення терміну перерви, слухання вважається відкладеним.
Ст. 403. Рішення, прийняті під час перерви в слуханні, повинні бути винесені комісією, що розглядає справу, а в разі неможливості її створення – в тому ж складі.
Ст. 404. § 1. Суд може відкласти слухання тільки в тому випадку, якщо розпорядження про перерву буде недостатньо.
§ 2. Відкладене слухання на інший термін проводиться з початку. Як виняток суд може провести відкладене слухання та продовжити його, якщо склад суду не змінився.
§ 3. У випадку призупинення судового розгляду положення § 2 застосовується відповідно.
Ст. 404а. (скасовано)
Ст. 405. § 1. Після розгляду допущених до справи доказів голова суду запитує сторони, чи заявляють вони про доповнення до доказового процесу, якщо відповідь негативна, він закриває судовий розгляд.
§ 2. З моменту закриття судового розгляду розкриваються всі протоколи та документи, що підлягають зарахуванню на суді, що не були зачитані.
§ 3. Протоколами та документами, зазначеними в § 2, є:
1) зазначені прокурором в обвинувальному акті у якості доказів, які він вимагає в основному судовому засіданні, за винятком тих, за якими суд відхилив запит доказів;
2) вказане в клопотанні сторони про докази, яке було враховано;
3) допущені судом отримані з відомства.
§ 4. Розкриття без ознайомлення з протоколами та документами фіксується в протоколі судового засідання. Окремі протоколи та документи вказувати не обов’язково.

Глава 46
Заключні слова

Ст. 406. § 1. Після закриття судового процесу голова надає слово сторонам, їх представникам та громадському представнику. Слово надається в такому порядку: державний обвинувач, допоміжний обвинувач, приватний обвинувач, представник громадськості, захисник обвинуваченого та обвинувачений. Процесуальні представники сторін виступають перед сторонами.
§ 2. Якщо обвинувач знову бере слово, то необхідно також дати висловитися захиснику та обвинуваченому.
Ст. 407. (скасовано)

Глава 47
Оголошення вироку

Ст. 408. Вислухавши завершальні слова, суд негайно приступає до наради.
Ст. 409. Суд може поновити судовий розгляд до оголошення вироку, особливо у випадку, передбаченому в ст. 399, або надати додаткове слово учасникам процесу, зазначених в ст. 406 § 1.
Ст. 410. Рішення може бути засноване тільки на обставинах, виявлених в ході основного слухання.
Ст. 411. § 1. У складній справі або з інших важливих причин суд може відкласти винесення рішення на термін, що не перевищує 14 днів.
§ 2. Якщо цей термін перевищено, судовий розгляд проводиться з самого початку.
§ 3. У постанові про відкладення судового рішення слід вказати час і місце його оголошення.
Ст. 412. Відразу після завершення голосування суд оформляє вирок у письмовому вигляді.
Ст. 413. § 1. Кожне рішення має містити:
1) найменування суду і суддів що винесли рішення, присяжних, обвинувачів і протоколіста;
2) дату та місце розгляду справи та винесення вироку;
3) ім’я, прізвище та інші дані, що визначають особу обвинуваченого;
4) опис і юридична кваліфікація діяння, у вчиненні якого прокурор звинуватив обвинуваченого;
5) рішення суду;
6) положення Кримінального кодексу.
§ 2. Крім того, вирок повинен містити:
1) точне визначення приписуваного обвинувачуваному діяння і його правова кваліфікація;
2) рішення про стягнення і штрафні санкції, компенсаційні заходи та конфіскації, а при необхідності, про їхні терміни, вказані в ст. 63 Кримінального кодексу.
Ст. 414. § 1. У випадку виявлення після початку судового процесу обставин, що виключають судове переслідування або даних для умовного припинення розгляду, суд постановою припиняє розгляд або припиняє його умовно. Однак в разі виявлення обставин, зазначених у ст. 17 § 1 пункт 1 і 2 суд виносить виправдувальний вирок, якщо тільки винний не був неосудним під час вчинення діяння.
§ 2. У разі припинення розгляду суд застосовує відповідно ст. 322 § 2 і 3, ст. 323 § 1 і 2 та ст. 340 § 2 і 3.
§ 3. Суд застосовує запобіжний засіб, про який йдеться в ст. 93а § 2 Кримінального кодексу, або в ст. 22 § 3, пункти 5 і 6 Податкового кодексу або правила конфіскації предметів, зазначених у ст. 45а Кримінального кодексу, якщо результати судового розгляду це виправдовують, а припинення справи пов’язане з неосудністю злочинця під час вчинення діяння.
§ 4. При умовному припиненні провадження у справі суд застосовує ст. 341.
§ 5. Передбачаючи можливість умовного припинення провадження у справі або можливість винесення вироку з умовним припиненням його виконання, суд може відновити судовий розгляд з метою застосування статті 341 § 3; також суд може призначити перерву.
Ст. 415. § 1. У випадку засудження обвинуваченого або умовного припинення розгляду у випадках, зазначених в законі, суд приймає рішення на користь потерпілої сторони, зобов’язує злочинця повністю або частково відшкодувати збиток або виплатити компенсацію за заподіяну шкоду. Судове рішення на користь потерпілої сторони, зобов’язання відшкодувати збиток або виплатити компенсацію за завдані збитки не приймається, якщо позов, що виник в результаті вчинення правопорушення, є предметом іншого розгляду.
§ 2. Якщо встановлене зобов’язання з відшкодування шкоди або виплати компенсації за завдану шкоду, винесене щодо потерпілої сторони, не покриває всі збитки або не являти собою повну компенсацію за завдану шкоду, потерпіла сторона може пред’явити додаткові вимоги в рамках цивільного судочинства.
Ст. 415а. § 1. У випадку засудження обвинуваченого або умовного припинення провадження у справі суд враховує клопотання прокурора, вказане в ст. 91а. Клопотання не розглядається, якщо вимога про повернення фінансової допомоги або майнової вигоди є предметом іншого розгляду.
§ 2. Рішення за заявою не виключає можливості пред’явлення позовів в цивільному судочинстві.
Ст. 416. (скасовано)
Ст. 417. Зарахуванню до призначеного покарання підлягає також термін тимчасового арешту обвинуваченого в іншій справі, в якій розгляд йшов одночасно, і в ньому було винесено законний виправдувальний вирок, припинено розгляд або скасовано покарання.
Ст. 418. § 1. Після підписання вироку голова оголошує його публічно; під час оголошення вироку всі присутні, крім суду, стоять.
§ 1а. При оголошенні вироку зміст обвинувачення може бути опущено.
§ 1b. Якщо через обсяг вироку його оприлюднення потребує перерви, голова суду під час оголошення вироку може обмежитися коротким викладом рішення суду і положень застосованого кримінального акту. Перед оголошенням вироку голова суду повинен попередити присутніх про спосіб оголошення вироку і його причини, а також повідомити про можливість ознайомлення з повним текстом вироку після його оголошення в канцелярії суду.
§ 2. Заява про окрему думку додається до відома, а якщо член судової колегії, що представив іншу думку, дав на це свою згоду, то вказується і його прізвище.
§ 3. Після оголошення голова або один з членів суддівської колегії викладає усно основні причини вироку, якщо на оприлюднення ніхто не з’явився, то ця процедура не виконується.
Ст. 418а. У разі винесення вироку на закритому засіданні, зміст вироку стає доступним для громадськості шляхом подання його копії на термін 7 днів в канцелярії суду, про що слід згадати в протоколі або офіційної записки засідання.
Ст. 419. § 1. Неявка сторін, їх захисників і довірених осіб не заважає оголошенню вироку.
§ 2. (скасовано)
Ст. 420. § 1. Якщо вирок не містить рішення про конфіскацію, зараховуючи при цьому період фактичного позбавлення волі, період затримання водійських прав або іншого відповідного документа або період застосування заходів, зазначених у ст. 276, зобов’язуючи повернути документ, що дозволяє керування транспортним засобом, або речові докази, суд приймає рішення про це на засіданні.
§ 2. Якщо суд неправильно зарахував термін фактичного позбавлення волі, термін затримання водійських прав або іншого відповідного документа або термін застосування запобіжних заходів, зазначених в ст. 276, відповідно застосовуються положення § 1.
§ 3. Сторони мають право взяти участь у засіданні, якщо його предметом є рішення про конфіскацію або речові докази. Обвинуваченого позбавленого волі приводять на засідання тільки в тому випадку, якщо голова суду або суд визнає це необхідним.
§ 4. Положення, зазначені в § 1 і § 2, можуть бути оскаржені.
Ст. 421. Особа, яка не є обвинуваченим, котра пред’являє претензію щодо власності, на яку поширюється конфіскація предметів, має право вимагати задовольнити свої вимоги тільки за допомогою цивільного судочинства.
Ст. 422. § 1. Протягом 7-денного терміну з дати оголошення судового вироку сторона, а в разі винесеного рішення про умовне припинення провадження, також потерпіла сторона, можуть подати заяву на письмове обґрунтування судового рішення і вручення цього обґрунтування. Заява оформлюється письмово.
§ 1а. Заява, вказане в § 1, також може бути подана суб’єктом, зазначеним в ст. 91а. Положення § 1 застосовується відповідно.
§ 2. У заяві повинно бути зазначено, чи стосується воно всього вироку або певних дій, в скоєнні яких прокурор звинувачує обвинуваченого. В заяві, поданій не з обвинуваченим, також повинен бути вказаний обвинувачений, до якого вона відноситься.
§ 2а. Для обвинуваченого, позбавленого волі, який не має захисника, і попри його клопотання бути присутнім на засідання, на якому оголосять вирок – не був присутній, термін, зазначений в § 1, починається з моменту вручення йому вироку.
§ 3. Голова суду відмовляється прийняти заяву, подану не уповноваженою особою, після встановленого терміну або якщо є обставини, зазначені в ст. 120 § 2. Наказ може бути оскаржений.
Ст. 423. § 1. Обґрунтування рішення має бути складено протягом 14 днів з дати отримання заяви з викладенням причин; в складній справі або з інших важливих причин, якщо неможливо підготувати обґрунтування в установлений строк, голова суду може продовжити цей термін.
§ 1а. У разі подання заяви про обґрунтування вироку в частині, що стосується деяких дій, в скоєнні яких прокурор звинувачує обвинуваченого, або тільки до визначення покарання та інших правових наслідків вчиненого злочину, суд може обмежити обґрунтування тими лише частинами вироку, на які поширюється заява.
§ 2. Вирок з обґрунтуванням вручається особі, яка подала заяву, відповідно до ст. 422. Положення ст. 100 § 7 застосовується відповідно.
Ст. 424. § 1. Обґрунтування повинне бути коротким і містити:
1) зазначення того, які факти суд визнав доведеними або недоведеними, на які докази він спирався в цьому відношенні та чому не визнав інші докази;
2) роз’яснення правових основ вироку.
§ 2. У обґрунтуванні вироку також необхідно вказати обставини, які суд брав до уваги при винесенні вироку, зокрема, при застосуванні надзвичайного пом’якшення покарання, запобіжних заходів та інших рішень, що містяться у вироку.
 § 3. У випадку заяви про обґрунтування судового рішення тільки щодо рішення про стягнення та інших правових наслідків дії або про обґрунтування судового рішення, винесеного відповідно до ст. 343, ст. 343а або ст. 387 обґрунтування повинно містити як мінімум пояснення правової основи судового рішення.

Поделитесь этой статьей:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує «cookies» для надання послуг. Подальше використання сайту означає, що ви погоджуєтеся на їх використання.OkЧитати далі