Меню Закрити

Блог

Кримінальний кодекс Республіки Польща – перекладений на українську мову. Витрати на процес ст. 616-645.

Масова еміграція громадян пострадянських країн на територію Республіки Польща не могла залишитися без уваги.

Еміграція торкнулася також і судової системи Польщі.

Часто іноземні громадяни потребують юридичної консультації, представлення своїх інтересів або правового захисту.

Саме тому, ми, Адвокатська фірма Кацпшак Ковалак, вирішили розмістити в цьому блозі перекладений на українську мову Кримінальний кодекс Республіки Польщі, завдяки якому Ви можете ознайомитися зі своїми правами зрозумілою мовою.

Прошу звернути увагу, що переклад має творчий характер (здійснено за допомогою польських юристів та українського адвоката) і не є нормативно-правовим актом, а лише текстом. Даний переклад є авторським, всі права належать адвокатській фірмі Кацпшак Ковалак. Якщо хочете використовувати даний авторський текст, необхідно отримати на це нашу згоду.

У даній статті йдеться про витрати на процес, а саме: звільнення від судових витрат та оцінку вартості судового процесу (ст. 616-645). З усіма іншими положеннями польського Кримінального кодексу можна буде більш детально ознайомиться в наступних статтях нашого блогу.

РОЗДІЛ XIV.

Витрати на процес

Глава 68

Загальні правила

Ст. 616. § 1. Витрати на процес включають:

1) судові витрати;

2) обґрунтовані витрати сторін, у тому числі у зв’язку з встановленням у справі захисника або довіреної особи.

§ 2. Судові витрати включають:

1) судові збори;

2) витрати, понесені Державною казною з моменту порушення справи.

Ст. 617. Види та розмір зборів, а також правила і порядок їх перерахування визначаються окремим законом.

Ст. 618. § 1. Видатки Державної казни включають, зокрема, платежі за:

1) доставлення повісток та інших листів;

2) поїздки суддів, прокурорів та інших осіб у зв’язку з перебігом виробництва;

3) проїзд і транспортування обвинувачених, свідків та експертів;

4) огляд та перевірку, що проводиться в ході розгляду, відвантаження і зберігання вилучених предметів, а також їх продаж;

5) оповіщення в пресі, на радіо та телебаченні;

6) виконання рішення, в тому числі забезпечення майбутніх майнових покарань, якщо ці покарання були накладені, без урахування витрат на утримання у виправній установі та витрат на проживання в лікувальних установах при психіатричному спостереженні;

7) зобов’язання перед свідками та перекладачами;

8) витрати на медіацію;

9) витрати на експертів та установи, призначені для видачі висновку або видачі довідки, включаючи витрати на видачу довідки судово-медичним експертом;

9а) витрати на психіатричне спостереження обвинуваченого, за винятком витрат на експертів-психіатрів;

9b) обов’язкові адміністративні витрати;

10) збори, передбачені за надання інформації з реєстру засуджених;

11) неоплачену сторонами юридичну допомогу, надану державними адвокатами або юридичними консультантами;

12) висновки судового куратора за проведенням бесіди, про яку йде мова в ст. 214 § 1;

13) виконання міжнародних угод, учасником яких є Республіка Польща, і судовий розгляд, що проводиться відповідно до розділу XIII, також якщо не було винесено постанови, про яку йдеться в ст. 303.

§ 2. Якщо суми та правила встановлення зобов’язань, про які йде мова в § 1, не регулюють окремі положення, міністр юстиції за погодженням з Міністром, що відповідає за державні фінанси, визначає своєю постановою суму і метод їх розрахунку з урахуванням фактичних витрат на конкретну діяльність.

§ 3. За відсутності положень, зазначених у § 2, розмір конкретних витрат визначається на основі сум, присуджених судом, прокурором або іншим органом, що проводить розгляд.

Ст. 618а § 1. Свідок має право на відшкодування транспортних витрат – від місця його проживання до місця проведення розгляду за викликом суду або органу, що проводить підготовчий розгляд, – у розмірі фактично понесених розумних транспортних витрат на його власному автомобілі або іншому транспортному засобі.

§ 2. Верхня межа виплати, про які йдеться в § 1, це сума витрат, належних співробітнику, який працює в державній або муніципальній установі за відрядження в межах країни.

§ 3. Згідно з тими ж правилами, свідок має право на відшкодування витрат за проживання в місці проведення розгляду.

§ 4. Суму витрат, зазначених в § 1 і 3, свідок повинен належним чином підтвердити.

Ст. 618b. § 1. Свідок має право на відшкодування заробітку або втраченого доходу у зв’язку з явкою за запитом суду або органу, що проводить підготовче провадження.

§ 2. Сума за втрачений заробіток або дохід за кожен день участі в розгляді присуджується свідку в розмірі його середнього щоденного заробітку або доходу. У разі свідка, що знаходиться в трудових відносинах, середній щоденний упущений заробіток розраховується відповідно до правил, що діють при визначенні належного працівникові грошового еквівалента за відпустку.

§ 3. Верхня межа виплати, про яку йде мова в § 2, становить еквівалент 4,6% від базової суми для осіб, які займають керівні державні посади, розмір якої, визначається відповідно до окремих правил, зазначених у законі про бюджет. У разі, якщо оголошення закону про бюджет відбувається після 1 січня року, то підставою для розрахунку суми, що підлягає виплаті за період з 1 січня до дня оголошення закону про бюджет, є базова сума в розмірі, що діє в грудні попереднього року.

§ 4. Втрати заробітку або доходу, зазначені в § 1, а також їх розмір, свідок повинен належним чином підтвердити.

Ст. 618с. § 1. Право вимагати суми, передбачені в ст.618a і ст. 618b може особа, викликана в якості свідка, навіть якщо її не допитали.

§ 2. Якщо особа, яка має право на отримання належних сум, передбачених ст. 618а та ст. 618b буде викликана у якості свідка у кількох справах в один і той же день, то виплати такій особі належать тільки в одноразовому розмірі.

§ 3. Свідку, який з’явився без виклику суду або органу, що проводить підготовче провадження, суми передбачені ст.618a та ст. 618b, можуть бути присуджені тільки в тому випадку, якщо він був допитаний.

Ст.618d. Положення ст. 618а-618с застосовуються відповідно до особи, яка супроводжує свідка, якщо свідок не міг з’явитися за викликом суду або органу, що проводить підготовчий розгляд, без супроводу цієї особи.

Ст. 618e. Положення ст. 618a-618c не застосовуються до свідка, який працює в органі державної влади, якщо він був викликаний для дачі показань у зв’язку з цією роботою. В цьому випадку свідок має право на отримання виплати на умовах, зазначених у правилах, котрі регулюють розмір та умови визначення сум, що належать особі, яка працює в державній або муніципальній установі за відрядження в межах країни.

Ст. 618f. § 1. Експерту та фахівцеві, який не є співробітником процесуальних органів, призначеним судом або органом, що здійснює підготовчий розгляд, надається виплата за виконану роботу і відшкодування понесених ними витрат, необхідних для винесення висновку.

§ 2. Розмір виплати за виконану роботу експерта та фахівця, який не є співробітником процесуальних органів, визначається з урахуванням необхідної кваліфікації, часу та обсягу роботи, необхідних для видачі висновку, а також розміру витрат, зазначених в § 1, – на підставі представленого рахунку.

§ 3. Оплата експертів обчислюється за ставкою оплати праці за годину роботи або за єдиним тарифом, встановленим для окремих категорій експертів залежно від області, в якій вони є фахівцями. Підставою для розрахунку погодинної оплати праці та фіксованого тарифу є частка від базової суми для осіб, які займають державні керівні посади, розмір якої визначається законом про бюджет.

§ 4. Оплата праці експерта та спеціаліста, який не є посадовою особою процесуальних органів, які є платниками податків, зобов’язаними сплачувати податок від товарів та послуг, збільшується на суму податку, що визначається відповідно до ставки цього податку, що діє на день призначення оплати.

§ 4a. Якщо висновок помилковий, оплата та відшкодування будь-яких витрат, понесених експертом, пов’язаних з його підготовкою або наданням, не підлягають відшкодуванню.

§ 4b. Якщо висновок є невірогідний або його було складено чи надано зі значною і невиправданою затримкою, суму оплати буде відповідно зменшена; також може бути відмовлено у виплаті оплати або відшкодування будь-яких витрат, понесених експертом, у зв’язку з його підготовкою або подачею.

§ 5. Міністр юстиції визначає своєю постановою ставки оплати за роботу експертів та фіксовані тарифи, згадані в § 3, з урахуванням робочого навантаження та кваліфікації експерта, а також рівня винагороди, одержуваного працівниками аналогічної професії, а також спосіб документування витрат, необхідних для видачі висновку.

Ст. 618. § 1. У виняткових випадках процесуальний орган може прийняти рішення про оплату послуг експерта до складання висновку, одноразово або частинами, визначеної грошової суми у вигляді винагороди, якщо це виправдано особливою трудомісткістю дій, необхідних для видачі висновку або іншими особливими обставинами.

§ 2. Постанова про виплату винагороди не може бути оскаржена.

§ 3. Експерт зобов’язаний повернути сплачену йому суму в тій мірі, в якій вона перевищує розмір остаточно наданої йому оплати, а у випадках, передбачених ст.618f § 4а і 4b, експерт зобов’язаний повернути всю суму, якщо він не має права на отримання оплати або якщо у виплаті було відмовлено.

Ст. 618g. До експерта, перекладача та фахівця, який не є посадовою особою процесуального органу, призначеного судом або органом попереднього провадження, відповідно застосовується ст. 618a, це також стосується ситуацій, коли суд або слідчий орган не використовував послуги такого експерта, перекладача або фахівця.

Ст. 618h. § 1. Експерт, перекладач та фахівець, який не є співробітником процесуальних органів, викликаний судом або органом, що проводить попереднє провадження, у разі невикористання їх послуг, має право на відшкодування втраченого заробітку або доходу.

§ 2. Виплата за втрачений заробіток або дохід присуджується експерту, перекладачеві та фахівцеві, які не є посадовою особою процесуальних органів, з урахуванням їх кваліфікації та часу, витраченого на виклик суду. Положення ст.618b § 3 і 4 застосовуються відповідно.

Ст. 618i. У разі виклику експерта, перекладача або фахівця, який не є посадовою особою процесуальних органів, йому належить відшкодування транспортних витрат та витрат на проживання за місцем проведення провадження, а також відшкодування втраченого заробітку або доходу через виклик органу.

Ст. 618j. Виплати, що належать стороні у зв’язку з її участю в розгляді, присуджуються в розмірі, передбаченому як для свідків.

Ст. 618k. § 1. Виплати, про які йдеться в ст. 618a, ст.618b, ст. 618d та ст. 618f-618h, надаються за заявою.

§ 2. Заява про надання належних сум, зазначених в § 1, подається в усній або письмовій формі, це зазначено в протоколі, протягом 3 днів з дня завершення дій за участю особи, яка має право на ці виплати, а в разі особи, про яку йде мова в ст.618d – за участю свідка та особи, що його супроводжує.

§ 3. Вимога про відшкодування сум, зазначених у § 1, закінчується через 3 роки з дати виникнення вимоги.

§ 4. Свідок та особа, що його супроводжує, експерт, перекладач і фахівець, який не є посадовою особою процесуального органу, повинні бути проінструктовані про право і спосіб подачі заяви про відшкодування, а також про наслідки недотримання терміну, зазначеного в § 2.

Ст. 618l. § 1. Виплати для свідка і для особи, що його супроводжує, а також для експерта, перекладача та фахівця, який не є посадовою особою процесуальних органів, визначаються і задовольняються судом або органом, який проводить підготовче провадження.

§ 2. Належну суму необхідно виплатити негайно. При відсутності такої можливості виплата здійснюється поштовим переказом або банківським переказом без стягнення поштових зборів або витрат на переказ.

Ст. 619. § 1. Якщо законом не передбачено інше, всі витрати тимчасово оплачує Державна казна.

§ 2. Витрати на процедуру медіації несе Державна казна.

§ 3. Державна казна також несе витрати, пов’язані з участю перекладача в процесі, в такому обсязі, щоб забезпечити підсудному його право на захист.

Ст. 620. Витрати, пов’язані з встановленням захисника або адвоката, несе сторона, яка його встановила.

Ст. 621. § 1. Приватний обвинувач подає разом з обвинувальним висновком або із заявою про приєднання до незавершеної справи або підтримання обвинувачення, від якого відмовився прокурор, доказ внесення в судову касу фіксованого еквівалента витрат. Ця сума не покриває витрати, зазначені в ст. 618 § 1, пункти 5 і 11.

§ 2. Міністр юстиції за погодженням з Міністром, що відповідає за державні фінанси, визначає своєю постановою розмір фіксованих витрат, беручи до уваги середні витрати судового розгляду і принцип доступу до суду.

Ст. 622. У розглядах справ з приватним звинуваченням у разі примирення сторін до початку судового розгляду, дострокового припинення розгляду, припинення розгляду у зв’язку з неосудністю злочинця або незначним соціальним збитком дії, або у зв’язку з виявленням в передбачуваному діянні правопорушення, переслідуваного відомством, зміною переслідування у зв’язку з приєднанням до справи прокурора, порушеній приватним обвинувачем, і завершення такого розгляду в рамках процедури державного обвинувачення – голова суду або судовий секретар розпоряджається про відшкодування всіх фіксованих витрат, сплачених приватним обвинувачем, і в половині – у разі примирення справи після початку судового розгляду.

Глава 69

Звільнення від судових витрат

Ст. 623. Суд або судовий секретар звільняє особу повністю або частково від витрат, які повинні бути оплачені при подачі процесуального листа, якщо особа доведе, що в силу сімейного та майнового стану, а також через розмір доходу це було б занадто обтяжливим.

Ст. 624. § 1. Суд може повністю або частково звільнити обвинуваченого або допоміжного прокурора від сплати в Державну казну судових витрат, якщо є підстави вважати, що їх сплата буде для них занадто обтяжливою в силу сімейного та майнового стану.

§ 2. Положення § 1 застосовується відповідно до приватного обвинувача у разі, якщо справа розглядається без дотримання вимог, зазначених у ст.621 § 1.

Ст. 625. У разі зняття судимості або умовного припинення розгляду щодо військовослужбовця, що проходить військову службу або проходить службу в якості кандидата в професійні солдати, судові витрати не стягуються.

Глава 70

Оцінка вартості процесу

Ст. 626. § 1. У рішенні, що завершує провадження у справі, суд визначає, хто, в якій частині та в якому ступені несе судові витрати.

§ 2. Якщо рішення, зазначене в § 1, не містить інформації про витрати, або коли є необхідність додатково визначити їх розмір або прийняти рішення про витрати на виконавче провадження, рішення з цього питання виноситься судом першої інстанції, апеляційним судом, а у випадку додаткового визначення суми витрат, помічником судді відповідного суду.

§ 3. Рішення про витрати може бути оскаржене, якщо була подана апеляція. У разі подання апеляції та скарги – скаргу розглядає Апеляційний суд разом з апеляційною заявою.

Ст.626a. Скарга на постанову прокурора або іншого органу, який проводить попереднє провадження, щодо судових витрат подається вищестоящому прокурору по відношенню до того, який виніс рішення, або прокурору, уповноваженому здійснювати нагляд за попереднім розглядом справи, проведеним іншим органом. Якщо прокурор не затвердить скаргу, він направляє її до суду.

Ст. 627. З засудженого у справах з публічним обвинуваченням суд стягує судові витрати на користь Державної казни та витрати на користь допоміжного прокурора.

Ст. 628. Суд присуджує засудженому за приватними звинуваченнями відшкодувати:

1) судові витрати понесені приватним обвинувачем;

2) Державній казні – витрати, встановлені відповідно до ст. 618, від сплати яких прокурор був звільнений.

Ст. 629. Положення ст. 627 і 628 застосовуються відповідно в разі дострокового припинення розгляду, а в справах приватного обвинувачення – також у разі припинення провадження у справі відповідно до ст. 17 § 1 пункт 3.

Ст. 630. У справах державного обвинувачення, якщо обвинувачений не був засуджений за всі передбачувані злочини, витрати, пов’язані з обвинуваченням у виправдувальній або пом’якшувальній частині розгляду, несе Державне казначейство.

Ст. 631. У справах приватного обвинувачення, у разі звільнення від покарання через взаємну шкоду або провокаційну поведінку приватного обвинувача, а також з урахуванням кількості і типу звинувачень, за якими обвинувачений був виправданий, суд може зобов’язати обвинуваченого сплатити судові витрати лише частково.

Ст. 632. Якщо законом не передбачено інше, у разі виправдання обвинуваченого або припинення розгляду судові витрати несуть:

1) у справах приватного обвинувачення – приватний обвинувач, а в разі примирення сторін – обвинувач і обвинувачений у понесеному ними обсязі, якщо сторонами мирної угоди не встановлено інше;

2) у справах з державним обвинуваченням – Державна казна, за винятком виплат за участь адвоката або юрисконсульта, довіреної особи потерпілого, обвинувача або іншої особи.

Ст. 632a. § 1. У виняткових випадках, при припиненні розгляду, суд може винести рішення про те, що судові витрати повністю або частково несе обвинувачений, а в справах з приватним обвинуваченням – обвинувачений або Державна казна.

§ 2. Якщо обвинувачений виправданий або провадження по справі припинено, суд може вирішити, що судові витрати повністю або частково несе обвинувачений, якщо:

1) обвинувачений надав проти себе докази у вчиненні забороненого діяння;

2) приховування обвинуваченого сприяло закінченню строку давності за обвинуваченням у вчиненні злочину;

3) провадження щодо обвинуваченого припинено за ст. 11 § 1.

§ 3. Якщо провадження у справі припинено у зв’язку з відкликанням заяви про порушення кримінального переслідування після початку судового розгляду, суд може прийняти рішення про те, що судові витрати повністю або частково несе обвинувачений.

Ст. 632b. Якщо у випадках, передбачених ст. 632 п. 2, причини погашення виникли в ході розгляду, суд може зажадати від Державного казначейства відшкодувати суму за призначення одного представника.

Ст. 633. Витрати на судовий розгляд для декількох підсудних, приватних або допоміжних обвинувачів, а також обвинувачених і обвинувачів, суд присуджує кожному з них відповідно до принципів справедливості, зокрема, з урахуванням витрат, пов’язаних зі справою кожного з них.

Ст. 634. Якщо положення закону не передбачають інше, витрати на процес за оскарження рішень, що завершило розгляд у справі, застосовуються положення про витрати на розгляд в суді першої інстанції.

Ст. 635. Незалежно від того, хто подав апеляцію, у разі зміни обвинувального вироку або постанови про умовне припинення розгляду на шкоду обвинуваченому, судові витрати за апеляційний розгляд відбуваються на загальних підставах.

Ст. 636. § 1. У справах публічного обвинувачення, у разі відмови у прийнятті апеляції, поданої обвинуваченим або допоміжним прокурором, витрати на апеляційне провадження на загальних засадах несе особа, яка подала апеляцію, а якщо апеляція подана державним прокурором – витрати на апеляційне провадження несе Державна казна.

§ 2. У разі відмови розглянути апеляцію, подану як мінімум двома уповноваженими особами, відповідно застосовується ст. 633.

§ 3. Положення § 1 і 2 застосовуються відповідно в разі приватного обвинувачення.

Ст. 637. § 1. Положення ст.635 та 636 застосовуються відповідно у разі залишення апеляції без розгляду, її скасуванням або з причин, зазначених у ст. 430.

§ 2. У разі відкликання заяви про порушення кримінальної справи, витрати на розгляд можуть бути покладені на особу, яка відкликала заяву.

Ст. 637a. До витрат касаційного розгляду відповідно застосовуються положення про витрати апеляційного розгляду, якщо інше не передбачено законом.

Ст. 638. Витрати, понесені судом, пов’язані з розглядом касації, поданої суб’єктами, зазначеними в ст. 521, або у зв’язку з відновленням розгляду з ініціативи відомства, несе Державне казначейство.

Ст. 639. Положення про судові витрати застосовуються відповідно в справах, що стосуються відновлення розгляду. Якщо заяву відхилено або залишено без розгляду, обов’язок по покриттю витрат несе особа, яка подала заяву.

Ст. 640. § 1. Положення, що стосуються судових витрат у справах приватного обвинувачення, відповідно застосовуються в справах державного обвинувачення, за якими обвинувальний висновок було пред’явлено допоміжним прокурором.

§ 2. Суд не може зобов’язати допоміжного прокурора відшкодувати витрати, зазначені в ст.618, у сумі, що перевищує фіксований еквівалент витрат, зазначених у ст. 621 § 2.

Ст. 641. Право на стягнення судових витрат закінчується через 3 роки з дати, коли вони повинні були бути оплачені.

Глава 71

(містить статті 642-645-скасовано)

Поделитесь этой статьей:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує «cookies» для надання послуг. Подальше використання сайту означає, що ви погоджуєтеся на їх використання.OkЧитати далі