Меню Закрити

Блог

Кримінальний кодекс Республіки Польща – українська версія. Підготовче виробництво ст. 297-336.

Масова еміграція громадян пострадянських країн на територію Республіки Польща не могла залишитися без уваги.
Еміграція торкнулася також й судової системи Польщі.
Часто іноземні громадяни потребують юридичної консультації, представлення своїх інтересів або правового захисту.
Саме тому, ми, Адвокатська фірма Кацпшак Ковалак, вирішили розмістити в цьому блозі перекладений на українську мову Кримінальний кодекс Республіки Польщі, завдяки якому ви можете ознайомитися зі своїми правами зрозумілою мовою.
Прошу звернути увагу, що переклад має творчий характер (здійснено з допомогою польських юристів та українського адвоката) та не є нормативно-правовим актом, а лише текстом. Даний переклад є авторським, всі права належать адвокатській фірмі Кацпшак Ковалак. Якщо ви хочете використовувати даний авторський текст, необхідно отримати на це нашу згоду.
У даній статті йдеться про підготовче виробництво та його процес (ст. 297-336). З усіма іншими положеннями польського Кримінального кодексу можна буде більш детально ознайомиться в наступних статтях нашого блогу.

РОЗДІЛ VII.
Підготовче виробництво
Глава 33
Загальні положення

Ст. 297. § 1. Метою підготовчого провадження є:
1) визначення того, чи було вчинено заборонене діяння та чи є воно злочином;
2) виявлення та, за необхідності, затримання злочинця;
3) збір даних відповідно до ст. 213 і 214;
4) вияснення обставин справи, включаючи визначення потерпілих сторін та розміру шкоди;
5) збір, забезпечення та, наскільки це необхідно, реєстрація доказів для суду;
§ 2. (скасовано)
Ст. 298. § 1. Підготовчі процедури проводяться або контролюються прокурором, а в рамках, передбачених у законі, вони проводяться поліцією. У випадках, передбачених законом, повноваження поліції надаються іншим органам.
§ 2. Зазначені в законі дії по підготовчому розгляду проводить суд.
Ст. 299. § 1. У підготовчому розгляді потерпілий і підозрюваний є сторонами.
§ 2. У випадках, зазначених у законі, певні права надаються також особам, які не є сторонами.
§ 3. У ході судового розгляду в підготовчому порядку прокурору надаються права сторони.
Ст. 299а § 1. Під час дії за участю потерпілого в підготовчому процесі може бути присутня зазначена ним особа, якщо це не перешкоджає виконанню дії або не перешкоджає їй істотним чином.
§ 2. За клопотанням потерпілої сторони в процесі підготовчого розгляду, суд повинен повідомити її про порядок припинення справи звичайним листом, відправленим за адресою, вказаною потерпілою стороною, факсом або електронною поштою, разом із копією остаточного рішення, що закінчує провадження у справі.
Ст. 300. § 1. Перед першим допитом підозрюваний повинен бути проінструктований про свої права: давати пояснення, відмовлятися від пояснень або відмовлятися відповідати на питання, отримувати інформацію про зміст звинувачень і їх зміни, подавати запити про розгляд або розслідування, користуватися допомогою захисника, в тому числі клопотати про призначення державного захисника, що передбачено ст. 78 та ст. 338b, ознайомлюватися з матеріалами підготовчого провадження, а також повноваженнями, зазначеними в ст. 23а § 1, ст. 72 § 1, ст. 156 § 5 і 5а, ст. 301, ст. 335, ст.338а та ст. 387, а також ознайомиться із зобов’язаннями й наслідками, зазначеними в ст. 74, ст. 75, ст. 133 § 2, ст. 138 і ст. 139. Інформація повинна бути надана підозрюваному в письмовій формі у вигляді інструкції; підозрюваний підтверджує отримання інформації своїм підписом.
§ 2. Перед першим допитом або відразу після визначення потерпілої сторони, потерпіла сторона інформується про статус сторони в підготовчому розгляді та про свої права, зокрема: подавати заяви про проведення розслідування або брати участь у слідчих діях і заходах зазначених у ст. 51, ст. 52 та ст. 315-318, користуватися допомогою адвоката, включаючи подачу заяви про призначення державного адвоката, за обставин, зазначених у ст. 78, а також повноваження, зазначені в ст. 23а § 1, ст. 156, ст. 204, ст. 306 та ст. 315а, про зобов’язання й наслідки, зазначені у ст.138 та ст. 139. Інструкція включає інформацію про: можливість відшкодування збитку обвинуваченим або отримання державної компенсації, доступ до юридичної допомоги, доступні заходи захисту та допомогу, котрі зазначені в законі від 28 листопада 2014 р. Про захист та допомогу потерпілому та свідку (Законодавчий вісник 2015 р., п. 21), допомога, передбачена ст. 43 § 8 Кримінально-виконавчого кодексу, можливість видачі європейського ордера на захист, Про організацію підтримки жертв ст. 337а та можливості відшкодування витрат, понесених у зв’язку з участю в процесі. Інформаційна інструкція повинна бути доставлено потерпілій стороні в письмовій формі; постраждала сторона підтверджує отримання інструкції своїм підписом. У разі відмови потерпілого від допиту, інструкція підлягає врученню.
§ 3. Перед першим слуханням свідка інформують про його права та обов’язки, зазначені у ст. 177-192a та доступні засоби захисту та допомоги, згадані в Законі від 28 листопада 2014 р. Про захист та допомогу потерпілому та свідку.
§ 4. Міністр юстиції визначає своєю постановою зразки письмових інструкцій, згаданих в § 1-3, з урахуванням необхідності розуміння інструкції також особами, які не вдаються до допомоги захисника або представника.
Ст. 301. На вимогу підозрюваного необхідно допитати його за участю встановленого захисника. Неявка захисника не перешкоджає допиту.
Ст. 302. § 1. Особи, які не є сторонами, мають право подати скаргу на положення та постанови, що порушують їх права.
§ 2. Сторони та особи, які не є сторонами, можуть подати скаргу на інші дії, крім положень та розпоряджень, що порушують їх права.
§ 3. Скарга на положення та постанови, а також на інші дії прокурора в підготовчому провадженні, згадані в § 1 і 2, розглядаються безпосереднім начальником прокурора.

Глава 34
Початок розслідування

Ст. 303. Якщо є обґрунтована підозра, що злочин було скоєно, наказ про порушення розслідування видається відомством на підставі повідомлення про злочин, в якому вказується дія, що є предметом розгляду, та її юридична кваліфікація.
Ст. 304. § 1. Кожен, дізнавшись про вчинення злочину, зобов’язаний повідомити про це прокурора або поліцію. Положення ст. 148а та ст. 156а застосовуються відповідно.
§ 2. Державні та муніципальні установи, які у зв’язку зі своєю діяльністю дізнаються про вчинення правопорушення,  зобов’язані негайно повідомити про це прокурора або поліцію та вжити необхідних заходів до прибуття органу, призначеного для розслідування злочинів, або до тих пір, поки цим органом не буде винесено відповідну постанову про недопущення знищення слідів й доказів вчинення злочину.
§ 3. Повідомлення про злочин або дані, що свідчать про вчинення такого злочину, в якому обов’язковим є проведення розслідування прокурором, поліція передає разом з матеріалами справи негайно прокурору.
Ст. 304а. Про прийняття усної заяви про злочин та допит заявника у якості свідка складається спільний протокол; протокол також може включати клопотання про порушення кримінальної справи.
Ст. 304b. За заявою потерпілого, що подає повідомлення про злочин йому видається підтвердження подачі повідомлення, що містить дату та місце його отримання, вказівка приймаючого органу разом з контактними даними, номером справи, дані про жертву, час і місце вчинення правопорушення, до якого відноситься повідомлення, короткий опис дії та заподіяної шкоди. Про право отримати підтвердження слід проінформувати потерпілого.
Ст. 305. § 1. Відразу після отримання повідомлення про злочин орган, призначений для проведення підготовчого розгляду, зобов’язаний видати постанову про порушення справи або відмову в порушенні кримінальної справи.
§ 2. (скасовано)
§ 3. Постанову про порушення кримінальної справи виносить прокурор. Постанову про відмову в порушенні або припинення слідства видає прокурор або поліція; постанову, видану поліцією, затверджує прокурор.
§ 4. Про порушення, відмову в порушенні або про припинення слідства повідомляється особа, державна установа або орган місцевого самоврядування чи громадська організація, яка подала повідомлення про злочин, також повідомляється потерпіла сторона, а про припинення справи органи інформують підозрюваного – пояснюючи його права.
Ст. 306. § 1. Рішення про відмову в порушенні розслідування може бути оскаржене:
1) потерпілою стороною;
2) установою, про яку йдеться у ст. 305 § 4;
3) особою, зазначеною в ст.305 § 4, якщо в результаті правопорушення мало місце порушення її прав.
§ 1а. Рішення про припинення розслідування може бути оскаржене:
1) сторонами;
2) державною установою або установою місцевого самоврядування, яка повідомила про злочин;
3) особою, яка подала повідомлення про злочин, зазначений в ст. 228-231, ст. 233, ст. 235, ст. 236, ст. 245, ст. 270-277, ст. 278-294 або в ст. 296-306 Кримінального кодексу, якщо кримінальну справу було порушено в результаті його повідомлення, а вчинений злочин порушує права цієї особи.
§ 1b. Особи, які мають право подати скаргу, зазначену в § 1 і 1a, мають також право ознайомитися з документами у справі. Для ознайомлення зі справою прокурор може надати документи в електронному вигляді.
§ 2. (скасовано)
§ 3. Якщо особа чи установа, яка подала повідомлення про злочин, не отримала повідомлення протягом 6 тижнів з моменту порушення або відмови у порушенні розслідування, вона може подати скаргу до вищестоящого прокурора або до вищого органу, призначеного для нагляду за органом, якому було подано повідомлення.
Ст. 307. § 1. При необхідності можна запросити в зазначений термін поповнення даних, що містяться в повідомленні про злочин, або провести перевірку фактів. У цьому випадку постанова про порушення кримінальної справи або відмову в порушенні має бути винесено не пізніше 30 днів з моменту отримання повідомлення.
§ 2. В ході перевірки не проводяться докази експертної думки або дії, що вимагають складання протоколу, за винятком прийняття усного повідомлення про злочин або заяви про переслідування, а також дії, зазначені в § 3.
§ 3. Доповнення даних, що містяться в повідомленні про правопорушення, також може бути здійснено шляхом допиту особи, яка надала повідомлення, як свідка.
§ 4. (скасовано)
§ 5. Положення § 2 застосовується відповідно в тому випадку, якщо правоохоронні органи до винесення рішення про відкриття розслідування перевіряють власну інформацію, припускаючи, що було скоєно злочин.
Ст. 308.§ 1. В межах, необхідних для забезпечення залишених слідів та доказів злочину до їх втрати, перекручування або знищення, прокурор або поліція можуть в екстрених випадках, ще до винесення постанови про порушення кримінальної справи або розслідування, провести в необхідному обсязі процесуальні дії, візуальний огляд, обшук, при необхідності за участю експерта або дій, що перераховані в ст. 74 § 2 п. 1 щодо підозрюваного, а також вжити інших необхідних заходів, включаючи забір крові, волосся та виділень тіла. Після проведення цих дій у випадках, коли розслідування прокурором є обов’язкове, особа, яка веде провадження, негайно передає справу прокурору.
§ 2. У випадках що не терплять зволікання, тоді, коли це може призвести до втрати слідів або ознак злочину, в ході дій, перерахованих в § 1, слід допитати особу, котру підозрюють у вчиненні злочину, у якості підозрюваного до видачі рішення про пред’явлення обвинувачення. Допит починається з інформації про зміст звинувачення.
§ 3. У випадку, передбаченому § 2, у справах, коли розслідування є обов’язковим, наказ про пред’явлення звинувачень видається не пізніше 5 днів з дати слухання справи, або, за відсутності умов для його підготовки, провадження у справі припиняється.
§ 4. У випадках, коли розслідування є обов’язковим, рішення, передбачене в § 3, приймає прокурор.
§ 5. Дії, зазначені в § 1 і 2, можуть бути виконані тільки протягом 5 днів з дня виконання першої дії.
§ 6. У випадках, зазначених в § 1 і 2, тривалість розслідування або розгляду вважається з дня вчинення першої дії.

Глава 35
Перебіг розслідування

Ст. 309. Розслідування проводиться у справах:
1) які визнані в першій інстанції та належать до юрисдикції окружного суду;
2) виявлення правопорушення – коли підозрюваним є суддя, прокурор, співробітник поліції, співробітник агентства внутрішньої безпеки, зовнішньої розвідки, Служби військової контррозвідки, Служби військової розвідки, служби державної охорони, Маршальської гвардії, митно-казначейської служби або Центрального антикорупційного бюро;
3) виявлення правопорушення – коли підозрюваний є співробітником прикордонної служби, військової поліції, фінансового органу попереднього провадження або вищим органом фінансового попереднього провадження з питань, що входять до компетенції цих органів, за правопорушення вчинені цими співробітниками у зв’язку з виконанням своїх службових обов’язків;
4) про правопорушення, які не розслідуються;
5) про правопорушення, якщо прокурор прийме таке рішення у зв’язку з важливістю або складністю справи.
Ст. 310. § 1. Розслідування має бути завершено протягом 3 місяців.
§ 2. В обґрунтованих випадках термін розслідування може бути продовжений на додатковий термін, який визначається прокурором, який здійснює нагляд за розслідуванням, або прокурором, безпосередньо вищестоящим над прокурором, який проводить розслідування, але не більше ніж на один рік. В особливо обґрунтованих випадках Компетентний прокурор, який наглядає за прокурором або проводить розслідування, може продовжити термін розслідування на певний час.
Ст. 311. § 1. Слідство веде прокурор.
§ 2. Прокурор може доручити поліції провести розслідування в повному обсязі або певною мірою або вчинити окремі слідчі дії; у випадках, передбачених ст. 309 п. 2 та 3, поліції можна довірити тільки проведення окремих слідчих дій.
§ 3. Доручення, передбачене в § 2, не може включати діяльність, пов’язану з пред’явленням звинувачень, зміною або доповненням положень про пред’явлення звинувачень та закриття розслідування; однак може застосовуватися ст. 308 § 2.
§ 4. У ситуації, зазначеній у § 2, поліція може виконувати інші дії, якщо така необхідність виникає.
§ 5. Прокурор може зарезервувати будь-які дії розслідування для особистого виконання, зокрема дії, що вимагають винесення постанови.
§ 6. (скасовано)
§ 7. (скасовано)
Ст. 312. Повноваження поліції також надаються:
1) органам прикордонної охорони, Агентствам внутрішньої безпеки, Державному податковому управлінню, Центральному антикорупційному бюро та військовій поліції;
2) іншим органам, передбаченим законодавством.
Ст. 313. § 1. Якщо дані, що існують на момент початку розслідування або зібрані в ході цього розслідування, виправдовують підозру, що дія була вчинена конкретною особою, має бути складена постанова про пред’явлення обвинувачення, підозрюваного негайно інформують про таку постанову та допитують, якщо тільки ці дії неможливо вчинити у зв’язку з його переховуванням або через відсутність в країні.
§ 2. Постанова про пред’явлення обвинувачення містить вказівку підозрюваного, точний опис злочину та його юридичну кваліфікацію.
§ 3. Підозрюваний може, доки він не буде повідомлений про дату ознайомлення з матеріалами розслідування, вимагати, щоб йому були передані підстави для звинувачення в усній формі та підготовлено письмове обґрунтування, про що його слід поінформувати. Обґрунтування передається підозрюваному та призначеному захиснику протягом 14 днів.
§ 4. В обґрунтуванні слід вказати, які факти і докази були прийняті за основу звинувачень.
Ст. 314. Якщо під час слідства з’ясується, що підозрюваному слід пред’явити звинувачення за злочин яке не потрапляє під дію виданої раніше постанови про пред’явлення обвинувачення або що передбачувана дія повинна кваліфікуватися відповідно до більш суворого положення, негайно виноситься нова постанова, про це інформується підозрюваного та проводиться допит. Положення ст. 313 § 3 і 4 застосовується відповідно.
Ст. 315. § 1. Підозрюваний і його захисник, а також потерпілий та його адвокат можуть клопотати про проведення слідчих дій.
§ 2. Стороні, яка подала заявку, та її захисникам або представнику не може бути відмовлено у участі у заходах, якщо вони цього вимагають. Положення ст. 318, застосовується друге речення.
Ст. 315а. Від допиту потерпілого у якості свідка можна відмовитися, якщо дана дія не є необхідним для встановлення фактів. Потерпілий, який не був допитаний у якості свідка, повинен бути допитаний в цій якості, якщо він цього вимагає, якщо тільки задоволення клопотання не призведе до надмірної тривалості провадження.
Ст. 316. § 1. Якщо етапи розслідування не можуть бути повторені в судовому засіданні, слід дозволити підозрюваному, потерпілому та їх законним представникам, захиснику та адвокату, якщо вони вже встановлені у справі, дозволити брати участь у заходах, якщо не існує ризику втрати або спотворення доказів.
§ 2. Підозрюваний, позбавлений свободи, не допускається до проведених дій або процедур, якщо зволікання може спричинити втрату або спотворення доказів.
§ 3. Якщо існує небезпека того, що свідок не може бути допитаний на слуханні, сторона, прокурор або інший орган, який проводить розгляд, можуть звернутися до суду з проханням допитати його через суд.
Ст. 317. § 1. Сторонам, а також адвокату або представнику, якщо вони вже встановлені у справі, також повинно бути дозволено брати участь в інших діях розслідування на їх вимогу.
§ 2. В особливо обґрунтованому випадку прокурор може постановою відмовити особі брати участь в діяльності через важливі інтереси слідства або відмовити в залученні обвинуваченого, позбавленого волі, якщо це викличе серйозні труднощі.
Ст. 318. Коли існують докази, засновані на думці експертів, наукових або спеціалізованих установ, підозрюваному та його захиснику, а також потерпілому та його представнику вручається рішення про наявність цих доказів, їм дозволяється брати участь у заслуховуванні експертів та ознайомитися з висновками, якщо вони представлені в письмовій формі. Підозрюваний, позбавлений волі, не допускається, якщо це викличе серйозні труднощі.
Ст. 319. (скасовано)
Ст. 320. (скасовано)

Глава 36
Закриття розслідування

Ст. 321. § 1. Якщо є підстави для закриття справи, на прохання підозрюваного або його захисника для остаточного ознайомлення з матеріалами провадження особа, яка веде провадження, повідомляє підозрюваного і захисника про дату останнього ознайомлення, інформуючи їх про право ознайомлення з матеріалами справи своєчасно, відповідно до важливості або складністю справи. Для ознайомлення з файлами справи прокурор може надати матеріали в електронному вигляді.
§ 2. Строк ознайомлення підозрюваного з матеріалами провадження повинен бути встановлений таким чином, щоб минуло щонайменше 7 днів з дати вручення повідомлення підозрюваному та його адвокату.
§ 3. Захисник має право брати участь у заходах щодо ознайомлення підозрюваного з матеріалами провадження.
§ 4. Неявка підозрюваного або його захисника не перешкоджає подальшому розгляду справи.
§ 5. Протягом 3 днів з дати ознайомлення підозрюваного з матеріалами провадження сторони можуть подати клопотання про завершення розслідування. Положення ст. 315 § 2 застосовуватимуться відповідно.
§ 6. Якщо нема потреби в продовженні розслідування, видається постанова про його закриття справи, підозрюваного та його захисника. повідомляється про зміст постанови.
Ст. 322. § 1. Якщо в ході розгляду не було виявлено підстав для пред’явлення обвинувачення, а також відсутні умови передбачені ст.324, слідство припиняється без необхідності попереднього ознайомлення з матеріалами справи та процедури його закриття.
§ 2. Постанова про припинення розслідування повинна містити, крім даних, зазначених у ст. 94, точне визначення акту, його юридичну кваліфікацію та причини закриття справи.
§ 3. Якщо припинення розслідування відбувається після винесення постанови про пред’явлення обвинувачення або заслуховування особи у якості підозрюваного, в постанові про припинення також необхідно вказати ім’я та прізвище підозрюваного, якщо це важливо, то й інші дані про його особу.
Ст. 323. § 1. Якщо розслідування припинено, прокурор виносить рішення щодо речових доказів відповідно до положень ст.230-233.
§ 2. Постанова, про яку йде мова в § 1, може бути оскаржено підозрюваним, потерпілим та особою, у якої ці предмети були вилучені.
§ 3. Після того, як постанова про припинення розслідування стає остаточною, державний обвинувач за наявності підстав, зазначених у ст. 45а Кримінального кодексу або у ст. 43 § 1 та 2, ст. 43а та ст. 47 § 4 Кримінально податкового кодексу, звертається до суду з клопотанням про конфіскацію. Таке клопотання також може подати прокурор в разі припинення провадження у справі через неможливість встановлення особи винуватця податкового правопорушення або податкового злочину, за умови, що це положення передбачає рішення про конфіскацію.
Ст. 324. § 1. Якщо встановлено, що підозрюваний вчинив діяння в стані неосудності, і є підстави для застосування запобіжних заходів, прокурор після закриття розслідування повинен передати справу до суду з клопотанням про припинення провадження та застосування запобіжних заходів. Положення ст. 321 застосовується відповідно.
§ 1a. До клопотання, про яке йдеться в § 1, застосовуються відповідно ст. 331 § 1 і 4, ст. 332, ст. 333 § 1-3 та ст. 334 § 1, а передавши заяву до суду, прокурор повідомляє про це потерпілого.
§ 2. Якщо суд не знаходить підстав для прийняття клопотання, зазначеного в § 1, він передає справу прокурору для подальшого розслідування.
§ 3. Постанова суду може бути оскаржене.
Ст. 325. Постанова про тимчасове зупинення розслідування, якщо вона не була винесена прокурором, вимагає письмового затвердження.

Глава 36а
Розслідування

Ст. 325а § 1. Розслідування веде поліція або органи, зазначені в ст.312, якщо тільки їх не проводить прокурор.
§ 2. Положення, що стосуються розслідування, застосовуються відповідні до розслідування, якщо положеннями цієї глави не передбачено інше.
Ст. 325b. § 1. Розслідування проводиться у справах, що підпадають під юрисдикцію районного суду:
1) і карається позбавленням волі на строк до п’яти років, однак у разі злочинів проти власності тільки тоді, коли вартість предмета злочину або заподіяної шкоди не перевищує 200 000 злотих;
2) передбачено ст. 159, ст. 254а та ст. 262 § 2 Кримінального кодексу;
3) що передбачено ст. 279 § 1, ст. 286 § 1 та 2 та у ст. 289 п. 2 Кримінального кодексу, якщо вартість предмета злочину або заподіяної шкоди не перевищує 200 000 злотих.
§ 2. З числа справ про злочини, перерахованих в § 1, пункт 1 не ведеться розслідування у справах про злочин, зазначених у ст.155, ст. 156, § 2, ст. 157a § 1, ст. 165 § 2, ст. 168, ст. 174 § 2, ст. 175, ст. 181-184, ст. 186, ст. 201, ст. 231 § 1 і 3, ст. 240 § 1, ст. 250а § 1-3, ст. 265 § 3 та в главі XXXVI, крім ст. 297 та ст. 300, і в главі XXXVII Кримінального кодексу.
Ст. 325c. (скасовано)
Ст. 325d. Міністр юстиції за погодженням з відповідними міністрами своєю постановою визначає органи, уповноважені проводити розслідування поряд з поліцією, та органи, уповноважені подавати та підтримувати обвинувачення в суді першої інстанції, а також обсяг справ, доручених цим органам, з урахуванням їх компетенції, яку визначає закон.
Ст. 325e. § 1. Постанови про порушення розслідування, відмову в порушенні розслідування, припинення розслідування та внесення справи до реєстру правопорушень, припинення розслідування та зупинення його приймає особа, яка веде провадження. Вони можуть бути включені в протокол, зазначений в ст. 304а та не вимагають обґрунтування. За запитом сторони, слідчий орган, який проводить розслідування, повинен усно вказати найбільш важливі причини винесення рішення.
§ 1а. Якщо повідомлення про правопорушення було подане інспектором праці або Верховною контролюючою палатою, обґрунтування до постанови не починати розслідування та припинити слідство складається на їх запит. Положення ст. 422 та ст. 423 застосовується відповідно. Скарга подається протягом 7 днів з дати надання положення з обґрунтуванням.
§ 2. Постанови, згадані в § 1, за винятком постанови про порушення кримінальної справи, а також про внесення справи до реєстру злочинів, приймає прокурор. Положення ст.323 застосовує прокурор, а у справі, внесеній до реєстру злочинів – поліція.
§ 3. (скасовано)
§ 4. Скарга на постанову про припинення розслідування та занесення справи до реєстру злочинів подається прокурору, який здійснює нагляд за розслідуванням. Якщо прокурор не приймає скаргу, вона направляється до суду.
Ст. 325f. § 1. Якщо дані, отримані в ході дій, про які йдеться в ст. 308 § 1, або проведеного протягом не менше 5 днів розслідування не дають достатніх підстав для виявлення злочинця, за допомогою подальших процесуальних дій, може бути винесено постанову про припинення розслідування та занесення справи в журнал реєстрації злочинів.
§ 2. Після винесення постанови, про яку йдеться в § 1, поліція, на підставі окремих положень, проводить ряд дій для виявлення злочинця та отримання доказів.
§ 3. Якщо розкриваються дані, що дозволяють встановити особу злочинця, поліція виносить рішення про відновлення розслідування. Положення ст. 305 § 4 застосовується відповідно; положення ст.305 § 3, перше речення та ст. 327 § 1 не застосовується.
§ 4. (скасовано)
Ст. 325g. § 1. Не потрібно складання постанови про пред’явлення обвинувачення та видавати постанови про закриття розслідування, крім випадків, коли підозрюваний перебуває тимчасово під арештом.
§ 2. Допит підозрюваного починається з оголошення йому змісту обвинувачення, внесеного до протоколу допиту. Ця людина з моменту початку допиту вважається підозрюваним.
§ 3. Підозрюваному має бути дозволено підготуватися до захисту, зокрема, призначити або найняти адвоката.
Ст. 325h. § 1. Розслідування може бути обмежене визначенням наявності достатніх підстав для пред’явлення обвинувачувального акту або іншого припинення розгляду. Однак необхідно виконати дії, передбачені ст.321 § 1-5 та ст. 325g § 2, допитати підозрюваного і потерпілого, а також провести й зафіксувати в протоколах дії, які не можуть бути повторені. Фіксація інших доказових дій відбувається у вигляді протоколу, обмеженого записом найбільш значущих заяв осіб, що беруть участь у процесі; положення ст. 148 § 2 перше речення не застосовується.
§ 2. Положення ст. 315a застосовується.
Ст. 325i. § 1. Розслідування має бути завершено протягом 2 місяців. Прокурор може продовжити цей термін до 3 місяців, а в особливо обґрунтованих випадках – ще на певний термін.
§ 2. (скасовано)
§ 3. Повноваження прокурора, зазначені у ст. 335, ст. 336 та ст. 387 § 2 також мають право органи, уповноважені порушувати та підтримувати обвинувачення у справах про правопорушення, що переслідуються за публічним обвинуваченням.

Глава 37
Нагляд прокурора за підготовчим провадженням

Ст. 326. § 1. Прокурор здійснює нагляд за підготовчим провадженням у тому випадку, якщо він сам його не веде; прокурор може також взяти на себе нагляд за розглядом справи, про який йдеться в ст. 307.
§ 2. Прокурор зобов’язаний стежити за належним та ефективним перебігом усього провадження, яке він контролює.
§ 3. Завдяки здійсненому нагляду прокурор може, зокрема:
1) ознайомлюватися з намірами особи, яка веде провадження, визначати напрямки провадження та видавати розпорядження у зв’язку з цим;
2) вимагати надання матеріалів, зібраних під час підготовчого провадження;
3) брати участь в діяльності, що проводиться слідчими, здійснювати дії і процедури особисто або повністю прийняти справу;
4) віддавати накази, постанови або розпорядження, а також змінювати та скасовувати постанови і розпорядження, видані особою, що веде провадження.
§ 4. При невиконанні органом, що веде провадження, рекомендації, постанови або розпорядження, яке було видано прокурором, котрий здійснює нагляд, за його запитом вища посадова особа порушує офіційну справу; прокурору повідомляється про результати розгляду такої справи.
Ст. 327. § 1. Припинене підготовче провадження може бути відновлено в будь-який час за постановою прокурора, якщо воно не проводиться щодо особи, яка виступала у якості підозрюваного в ході попереднього судового розгляду. Це положення застосовується відповідно в разі, коли було відмовлено в порушенні розслідування або слідстві.
§ 2. Законно припинене підготовче провадження поновлюється щодо особи, яка виступала у якості підозрюваного, за рішенням вищого прокурора в порівнянні з тим, хто виніс або затвердив рішення про припинення провадження, тільки при виявленні нових важливих фактів або доказів, невідомих під час попереднього розгляду, або коли виникає обставина, зазначена в ст.11 § 3. Обмеження на строк попереднього ув’язнення, передбачені в законі, застосовуються до загальної тривалості цього заходу.
§ 3. До винесення постанови про прийняття або відновлення розгляду справи, прокурор може особисто провести необхідні дії для зібрання доказів або доручити поліції перевірити обставини, що виправдовують винесення постанови.
§ 4. Після пред’явлення обвинувачувального акту, суд може припинити розгляд справи, якщо вважатиме, що підготовче провадження було відновлене, незважаючи на відсутність підстав.
Ст. 328. § 1. Генеральний прокурор може скасувати законну постанову про припинення підготовчого провадження щодо особи, яка виступала в якості підозрюваного, якщо він вважає, що припинення провадження було необґрунтованим.
§ 2. Після закінчення одного року з дати, коли рішення про припинення провадження стає остаточним, Генеральний прокурор може скасувати або змінити рішення або його обґрунтування лише на користь підозрюваного.

Глава 38
Дії суду у підготовчому провадженні

Ст. 329. § 1. Передбачені законом дії в підготовчому провадженні вчиняє на засіданні суд, призначений для розгляду справи в першій інстанції, якщо в законі не зазначено інше.
§ 2. Суд вчиняє дії одноосібно також, якщо розглядає скаргу на дії в підготовчому провадженні, якщо інше не передбачено законом.
Ст. 330. § 1. Скасовуючи постанову про припинення підготовчого розгляду або відмову в його порушенні, суд вказує причини скасування, а при необхідності також обставини, які повинні бути з’ясовані, або дії, які повинні бути виконані.
§ 2. Якщо орган, який веде провадження, все ще не знаходить підстав для пред’явлення обвинувачення, він знову видає постанови про припинення провадження або відмову в його порушенні. Ця постанова підлягає оскарженню тільки у вищестоящій прокуратурі. Якщо оскаржувана постанова залишається в силі, потерпіла сторона, що двічі використовувала свої права, передбачені ст.306 § 1 та 1a, може внести обвинувальний акт, зазначений в ст. 55 § 1 – про що її слід проінформувати.
§ 3. Якщо потерпіла сторона вносить обвинувальний акт, голова суду направляє його копію прокурору, закликаючи його представити протягом 14 днів акти підготовчого провадження.

Глава 39
Обвинувальний акт

Ст. 331. § 1. Протягом 14 днів з дати закриття розслідування або з моменту отримання обвинувального акту, складеного поліцією в ході розслідування, прокурор повинен скласти обвинувальний акт або затвердити обвинувальний акт, складений поліцією в ході розслідування та передати його до суду або винести рішення про припинення справи, щоб призупинити або завершити попереднє слідство або провадження.
§ 2. Орган, зазначений в ст. 325d, може подати обвинувальний акт безпосередньо до суду, якщо тільки прокурор не вирішить інакше.
§ 3. Якщо підозрюваний тимчасово заарештований, термін, зазначений в § 1, становить 7 днів.
§ 4. У разі, коли відносно підозрюваного застосовується тимчасовий арешт, обвинувальний акт має бути пред’явлено не пізніше ніж за 14 днів до закінчення раніше зазначеного терміну застосування даного заходу.
Ст. 332. § 1. Обвинувальний акт повинен містити:
1) ім’я та прізвище обвинуваченого, інші дані про нього, у тому числі номер телефону, номер факсу та адресу електронної пошти, або інформацію про те, що обвинувачений їх не має чи не може їх визначити, дані про застосування запобіжного заходу та майнове забезпечення;
2) точне визначення пред’явленого обвинуваченому діяння із зазначенням часу, місця, способу і обставин його вчинення, а також наслідків і, зокрема, суми заподіяної шкоди;
3) вказівку на те, що заподіяна дія була вчинена за умов, про які йдеться у ст. 64 або ст. 65 Кримінального кодексу або ст. 37 § 1 Кримінально податкового кодексу;
4) вказівки на склад кримінального діяння, до якого відноситься передбачуване правопорушення;
5) вказівки суду, що розглядає справу.
6) (скасовано)
§ 2. Обвинувальний акт повинен супроводжуватися обґрунтуванням із зазначенням фактів та доказів, на яких засноване звинувачення, при необхідності, з роз’ясненням правових основ звинувачення та обставин, на які обвинувачений посилається у своєму захисті.
§ 3. Якщо підготовче провадження закінчилося у формі розслідування, обвинувальний акт може не містити обґрунтування.
Ст. 333. § 1. Обвинувальний акт також повинен містити:
1) список осіб, виклику яких вимагає прокурор;
2) перелік інших доказів, які прокурор вимагає представити в основному судовому засіданні.
§ 2. Прокурор може клопотати про відмову від виклику і від допиту свідків, зазначених у ст.350а.
§ 3. Для суду до обвинувального акту додається список виявлених потерпілих із зазначенням їх адрес, а також адреси осіб, зазначених в § 1 п.1. Також необхідно вказати номери телефонів, факсів та адреси електронної пошти людей, зазначених у першому реченні.
§ 3а. До обвинувального акту додається список потерпілих, які подали заяви відповідно до ст. 299a § 2.
§ 4. (скасовано)
§ 5. Прокурор може також додати до обвинувального акту клопотання про винесення вироку відносно суб’єкта відповідальності, зазначеного в ст.91а, щодо повернення майнової допомоги або її еквівалента уповноваженому органу або в державну казну. Клопотання повинно містити обґрунтування.
Ст. 334. § 1. З обвинувальним актом передаються до суду матеріали підготовчої справи разом з додатками.
§ 2. До обвинувального акту також повинні додаватися:
1) адресний додаток до матеріалів справи;
2) по одному примірнику цього акта на кожного обвинуваченого, а в разі, передбаченому ст.335 § 2 також для кожної жертви.
§ 3. Про передачу обвинувального акта до суду та про зміст положень ст.343, ст. 343а, ст. 378а прокурор повідомляє обвинуваченого й виявленого потерпілого, а також особу або установу, яка подала повідомлення про злочин. Жертва повинна бути проінформована про зміст положення ст.49а, а також про право подати клопотання діяти у якості допоміжного прокурора.
§ 4. Про подання клопотання, зазначеного в ст.333 § 5, прокурор повідомляє зобов’язаний та уповноважений суб’єкт, про які йдеться в ст. 91а, інформує ці суб’єкти про зміст положень ст. 91а, ст. 415а і ст. 444 § 2.
Ст. 335. § 1. Якщо обвинувачений визнає свою провину, а у світлі його роз’яснення обставини вчинення злочину та його вина не викликають сумнівів, а позиція обвинуваченого вказує на те, що цілі розгляду будуть досягнуті, то можливе припинення проведення подальших дій. Якщо виникає необхідність в оцінці вірогідності складних пояснень, то доказові дії здійснюються в необхідній для цього мірі. Однак, в будь-якому випадку, якщо це необхідно для захисту слідів та доказів злочину до їх втрати, перекручування або руйнування, то виконуються в необхідному обсязі процесуальні дії, проводиться огляд за участю експертів, обшук або дії, перераховані в ст. 74 § 2, пункт 1 проти підозрюваної особи, а також вживаються інші необхідні заходи, наприклад: забір крові, волосся та виділень з організму. Прокурор подає заяву та замість обвинувального акта просить суд винести обвинувальний вирок на засіданні та призначити покарання правопорушнику, враховуючи законні  інтереси потерпілого та існуючу домовленість між потерпілим й обвинуваченим, якщо така є. Така домовленість може також включати в себе винесення конкретного рішення щодо витрат на процес.
§ 1a. До заяви, згаданої в § 1, відповідно застосовуються положення що й до обвинувального акта, про які йдеться в главі 40, за винятком ст. 344а.
§ 2. Прокурор може докласти до обвинувального акту клопотання про винесення обвинувального вироку на слуханні й про визначення покарання або інших заходів, узгоджених з обвинуваченим за передбачуване правопорушення, також беручи до уваги законні інтереси потерпілої сторони, якщо обставини вчинення злочину та вина підсудного не викликають сумнівів, докази надані підсудним не перебувають в розбіжності з іншими доказами, а поведінка підсудного вказує на те, що цілі розгляду справи будуть досягнуті. До заяви застосовуються положення § 1 п’яте речення і § 3 друге речення відповідно. До обвинувального акту не застосовуються положення ст.333 § 1 і 2.
§ 2а. Прокурор, погоджуючи з обвинуваченим зміст клопотання, зазначеного в § 1 або 2, інструктує його про зміст ст. 447 § 5. Про це зазначається в актах справи.
§ 3. Клопотання, вказане в § 1, повинно містити дані, зазначені в ст. 332 § 1. Обґрунтування клопотання обмежується наведенням доказів того, що обставини вчинення правопорушення та провина обвинуваченого не викликають сумнівів та що цілі провадження будуть досягнуті без проведення слухання. Положення ст. 333 § 3 та ст. 334 застосовуватимуться відповідно. Сторони, захисники та представники мають право переглянути матеріали справи, про що їм слід повідомити.
§ 4. У випадку, якщо суд, не беручи до уваги клопотання, вказане в § 1, повернув справу прокурору, повторне звернення з таким клопотанням можливо, якщо повернення сталося з причин, вказаних в ст. 343 § 1, 2 або 3. Повернення справи не перешкоджає подальшому поданню заяви, зазначеної в § 2.
Ст. 336. § 1. При наявності підстав, що виправдовують умовне припинення провадження, прокурор може замість обвинувального акта скласти та направити до суду клопотання про таке припинення.
§ 2. До клопотання застосовуються положення ст.332 § 1 п. 1, 2, 4 і 5 відповідно. Обґрунтування клопотання можна обмежити зазначенням доказів, що свідчать про те, що вина обвинуваченого не викликає сумнівів, а також обставин для умовного припинення справи.
§ 3. Прокурор може вказати пропонований випробувальний термін, обов’язки, які повинні бути покладені на обвинуваченого, та залежно від обставин, висновки щодо нагляду.
§ 4. До заяви додається, до відома суду, список виявлених потерпілих із зазначенням їх адрес. Положення ст. 334 застосовується відповідно.
§ 5. Положення щодо обвинувального висновку, що містяться в главі 40, застосовуються відповідно до клопотання про умовне припинення провадження у справі.

Поделитесь этой статьей:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує «cookies» для надання послуг. Подальше використання сайту означає, що ви погоджуєтеся на їх використання.OkЧитати далі