Меню Закрити

Блог

Кримінальний кодекс Республіки Польща – українська версія. Процесові дії, порядок процесових дій, терміни, протоколи, рішення, розпорядження, накази та інше ст. 92-166.

Масова еміграція громадян пострадянських країн на територію Республіки Польща не могла залишитися без уваги.
Еміграція торкнулася також й судової системи Польщі.
Часто іноземні громадяни потребують юридичної консультації, представлення своїх інтересів або правового захисту.
Саме тому, ми, Адвокатська фірма Кацпшак Ковалак, вирішили розмістити в цьому блозі перекладений на українську мову Кримінальний кодекс Республіки Польщі, завдяки якому ви можете ознайомитися зі своїми правами зрозумілою мовою.
Прошу звернути увагу, що переклад має творчий характер (здійснено з допомогою польських юристів та українського адвоката) та не є нормативно-правовим актом, а лише текстом. Даний переклад є авторським, всі права належать адвокатській фірмі Кацпшак Ковалак. Якщо ви хочете використовувати даний авторський текст, необхідно отримати на це нашу згоду.
У даній статті йдеться про процесові дії, а саме про порядок процесових дій, терміни, протоколи, рішення, розпорядження, накази та інше (ст. 92-166). З усіма іншими положеннями польського Кримінального кодексу можна буде більш детально ознайомиться в наступних статтях нашого блогу.

РОЗДІЛ IV
Процесові дії
Глава 11
Рішення, розпорядження та накази

Ст. 92. Підставою для рішення може служити лише сукупність обставин, виявлених в ході розгляду справи, що мають відношення до рішення.
Ст. 93. § 1. Якщо закон не вимагає винесення вироку, суд виносить постанову.
§ 2. З питань, що не потребують постанови, голова суду, голова відділу, голова судової колегії або уповноважений суддя видають накази.
§ 3. У підготовчому провадженні постанови та накази видає прокурор та інший уповноважений орган, а суд – у випадках, передбачених законом.
§ 4. У випадках, зазначених у законі, суд та прокурор дають розпорядження поліції або іншим органам.
Ст. 93а § 1. У випадках, зазначених законом, судовий помічник може видавати постанови або накази.
§ 2. Розпорядження, які відповідно до закону видає суд, може видавати й судовий помічник.
§ 3. Проти постанов та розпоряджень, виданих судовим помічником, може бути подано заперечення. Заперечення можуть подати сторони, а також особа, на яку це розпорядження безпосередньо впливає, якщо законом не передбачено інше. У разі внесення заперечення постанова чи розпорядження втрачає свою силу.
§ 4. Голова суду відмовляється прийняти заперечення, якщо воно було подано із запізненням або не уповноваженою особою.
Ст. 94. § 1. Положення повинно містити:
1) найменування органу та особи або осіб, що видають постанову;
2) дату винесення постанови;
3) номер справи та питання, до якого належить положення;
4) врегулювання з наданням правової бази;
5) обґрунтування, якщо закон не звільняє від цієї вимоги.
§ 2. Положення § 1 застосовується відповідно до наказів.
Ст. 95. § 1. Суд виносить рішення на слуханнях у справах, зазначених у законі, а в інших випадках – на засіданні. Рішення, винесені на засіданні, також можуть прийматися в судовому слуханні.
§ 2. Судовий помічник видає постанови на засіданні.
Ст. 95а. § 1. У питаннях, зазначених у ст. 2а § 1 та 2 Кодексу про правопорушення, під час засідання суд виносить рішення у першій інстанції.
§ 2. Рішення може бути оскаржене.
Ст. 95аа. § 1. У справах, про які йде мова у ст. 4 § 2-4 Кримінального кодексу, виносить рішення на засіданні суд, який виніс вирок у першій інстанції.
§ 2. Виносячи рішення, суд враховує діяння, на яке поширюється рішення та приписується винному на підставі фактичних висновків, прийнятих як основа для вироку.
§ 3. Рішення може бути оскаржене.
Ст. 95b. § 1. Засідання проводиться закрито, якщо інше не передбачено законом або голова суду чи суд не вирішить інакше.
§ 1а. До засідань застосовується відповідно положення ст. 358.
§ 2. Відкритим є засідання, про які йде мова у ст. 339 § 3 пункти 1, 2 та 5, ст. 340, ст. 341, ст. 343 § 5, ст. 343а, ст. 603, ст. 607l § 1, ст. 607s § 3, ст. 611c § 4 та ст. 611ti § 1.
§ 3. До засідань, що проводяться відкрито, відповідно застосовуються положення глави 42.
Ст. 96. § 1. Сторони та особи, які не є сторонами процесу, якщо вони проявляють юридичну зацікавленість у врегулюванні справи, мають право брати участь у засіданні, якщо закон це дозволяє, якщо тільки їх участь є обов’язковою. Положення ст. 451 застосовується відповідно.
§ 2. В інших випадках їх не повідомляють про засідання, вони можуть брати участь у ньому, але при вимозі, що законом не передбачено інше.
Ст. 96а. Положення ст.374 § 3-8 та ст. 517еа відповідно застосовуються до засідань.
Ст. 97. Якщо є необхідність перевірити факти до винесення вироку, суд робить це самостійно або призначає для цього суддю зі складу судової колегії або вимагає виконання конкретних дій від суду, що має місцеву юрисдикцію. Якщо дія не вимагає зібрання доказів, дія може бути виконана помічником судді.
Ст. 98. § 1. Обґрунтування положення складається в письмовій формі разом з самим положенням.
§ 2. У складних справах або з інших важливих причин підготовка обґрунтування рішення може бути відкладена на термін до 7 днів.
§ 3. Не вимагають обґрунтувань докази, за якими інша сторона не висунула заперечень, якщо рішення не підлягає оскарженню.
Ст. 99. § 1. Форму обґрунтування вироку визначають спеціальні положення.
§ 2. Наказ вимагає письмового обґрунтування, якщо він підлягає оскарженню.
Ст. 99а. § 1. Обґрунтування вироку суду першої інстанції, в тому числі судова заборона і спільне рішення, а також рішення апеляційного суду та рішення, винесене у процесі про відновлення провадження у справі, складаються за формою відповідно до встановленого зразка.
§ 2. Міністр юстиції визначає шляхом винесення постанови зразкові форми обґрунтування судових рішень та спосіб їх заповнення, враховуючи необхідність включення до них необхідної інформації, зазначеної в Законі, таким чином, щоб забезпечити належну підготовку апеляційної скарги уповноваженою особою, а також належне здійснення контролю суду у разі такої необхідності.
Ст. 100. § 1. Рішення або постанова, винесена на слуханні, оголошується усно.
§ 1а. Рішення чи наказ, винесений у відкритому судовому засіданні, оголошується усно. Якщо при оголошенні ніхто не з’явився, видане рішення чи наказ може вважатися оголошеним. Причину не оголошення слід вказати у протоколі засідання або службовій записці.
§ 2. Рішення або наказ, винесений на іншому засіданні, оголошується усно, якщо сторона бере участь у ньому.
§ 3. Вирок суду надається суб’єктам, які мають право на оскарження, якщо це передбачено законом.
§ 4. Постанова або рішення, винесене поза судом, проти якого можна подати апеляцію, має бути вручено суб’єктам, які мають право на клопотання щодо цього заходу, а наказ про припинення його розгляду сторонам, якщо вони не були присутні при оголошенні постанови або рішення. Сторонам також вручається наказ разом з обґрунтуванням у справі, зазначеній у ст. 98 § 2.
§ 5. Сторони повинні бути повідомлені про зміст інших рішень, наказів та розпоряджень, виданих поза слуханням та засіданням, а також виданих на засіданні, про дату яких сторона не була повідомлена.
§ 6. Якщо закон не звільняє від одночасної підготовки обґрунтування, постанова та наказ вручаються або оголошуються разом з обґрунтуванням. У випадку, зазначеному у ст. 98 § 2 після оголошення наказу, на клопотання сторони, яка присутня при оголошенні цього наказу, найважливіші причини винесення рішення оголошуються усно. Присутні сторінки повинні бути проінструктовані про можливість подання такого клопотання.
§ 7. Якщо справа розглядалася не публічно через важливі інтереси держави, замість обґрунтування подається повідомлення про те, що обґрунтування підготовлене.
§ 8. Після оголошення або вручення рішення та наказу, учасники повинні бути проінструктовані про своє право, час та спосіб оскарження або про те, що рішення чи наказ не підлягають оскарженню.
§ 9. У разі винесення вироку за ст.60 § 3 або 4 Кримінального кодексу або ст. 36 § 3 Кримінально-Податкового кодексу, після оголошення або вручення вироку обвинувачений повинен бути проінструктований про зміст ст. 434 § 4 і ст. 443.
§ 10. Суб’єкт або сторона, яка бере участь у засіданні з використанням технічних пристроїв, що дозволяють брати участь у засіданні на відстані з одночасною передачею зображення та звуку, щодо якого було видано рішення або розпорядження, вважається “присутньою при оголошенні” рішення або розпорядження у значенні § 4 або 6.
Ст. 101-104 (скасовано)
Ст. 105. § 1. Очевидні письмові та бухгалтерські помилки, котрі допущені в обчисленнях у рішенні чи розпорядженні або в їх обґрунтуванні можуть бути виправлені в будь-який час.
§ 2. Виправлення здійснює орган, який допустив помилку. Якщо провадження у справі триває в апеляційній інстанції, то цей орган може виправити рішення першої інстанції.
§ 3. Виправлення рішення або його обґрунтування відбувається шляхом постанови,а виправлення розпорядження – шляхом наказу.
§ 4. Постанова або наказ про виправлення, видане в першій інстанції, може бути оскаржено.
Ст. 106. Положення ст. 100 § 4-8 застосовуються відповідно під час підготовчого провадження.
Ст. 107. § 1. На прохання уповноваженої особи суд або судовий секретар передає положення про примусове виконання судового рішення, що підлягає виконанню.
§ 2. Рішення, що накладають обов’язок відшкодувати шкоду або відшкодувати заподіяний збиток, винесені на користь потерпілої сторони, вважаються судовими рішеннями щодо майнових претензіях, якщо вони підлягають виконанню відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу.
§ 3. Положення § 1 і 2 застосовуються відповідно до зобов’язань, що випливають з мирової угоди, укладеної в суді, а також мирової угоди, укладеної в рамах процедури медіації.
§ 4. Суд або помічник судді може відмовитися визнати законним мирову угоду, укладену за допомогою медіатора, повністю або частково, якщо врегулювання суперечить закону або соціальним принципам чи направлено обійти закон.

Глава 12
Нарада і голосування

Ст. 108. § 1. Процес обговорення та голосування за рішення є таємним, і звільнення від таємниці в цьому відношенні не допускається.
§ 2. Під час обговорення та голосування, крім членів судової комісії, може бути присутнім лише секретар, якщо голова суду не вважає його присутністю зайвою.
Ст. 109. § 1. Нарадою та голосуванням керує голова суду, а якщо відносно порядку і способу наради та голосування виникають сумніви, їх вирішує склад судової комісії.
§ 2. Після обговорення голова збирає голоси, починаючи з наймолодшого, спочатку від народних засідателів за їх віком, потім від суддів за стажем, а сам голосує останнім.
Ст. 110. Обговорення та голосування щодо вироку проводиться окремо щодо провини та правової кваліфікації діяння, покарання, конфіскації, компенсаційних заходів та інших питань.
Ст. 111. § 1. Рішення приймаються більшістю голосів.
§ 2. Якщо думки розходяться настільки, що жодна з них не отримує більшості, вирок, найменш сприятливий для обвинуваченого, приєднується до найбільш схожого з ним вироку до тих пір, поки не буде отримано більшість голосів.
Ст. 112. Суддя, який проголосував проти визнання обвинуваченого винним, може утриматися від голосування з інших питань; потім голос цього судді приєднується до найбільш сприятливого вироку для обвинуваченого.
Ст. 113. Рішення підписується усіма членами судової колегії.
Ст. 114. § 1. При підписанні член судової колегії має право виділити на постанові свою окрему пропозицію, вказавши, в якій частині і в якому напрямку оскаржує рішення.
§ 2. Особлива думка може також стосуватися самого обґрунтування; тоді це речення відмічається при підписанні обґрунтування.
§ 3. Якщо закон не вимагає підготовки обґрунтування разом з винесенням судового рішення, у разі подання окремої пропозиції, обґрунтування має бути складено протягом 7 днів після винесення рішення, а особа, яка представила особливу думку, повинна долучити своє обґрунтування протягом наступних 7 днів; це зобов’язання не поширюється на присяжних.
Ст. 115. § 1. Обґрунтування судового рішення підписують особи, які винесли рішення, не включаючи особу, яка проголосувала інакше.
§ 2. Справи, що розглядаються суддею та двома народними засідателями, підписує тільки голова, якщо не було представлено іншої думки. Справи, що розглядаються колегією з двох суддів та трьох народних засідателів, підписується суддями, якщо не представлено іншої думки.
§ 3. Якщо неможливо отримати підпис голови або одного з членів складу суддівської колегії, що винесли рішення, то інший суддя, зі складу підписавших рішення, робить про цей факт позначку.

Глава 13
Порядок процесових дій

Ст. 116. Якщо законом не передбачено інше, сторони та інші учасники процесу, які мають право брати участь у процесових діях, можуть подавати клопотання та інші заяви в письмовій формі або в усній формі.
Ст. 117. § 1. Особа, яка має право брати участь у процесуальних діях, повідомляється про час і місце, якщо законом не передбачено інше.
§ 2. Дії не проводяться, якщо особа, яка має право бути присутня на засіданні не з’явилася, і немає доказів, що вона була проінформована про засідання, якщо є обґрунтоване припущення, що неявка виникла через стихійні перешкоди або інші виняткові причини, а також коли ця особа належним чином виправдала неявку та просить не здійснювати дії без її присутності, якщо інше не передбачено законом.
§ 2а. Обґрунтування неявки через хворобу обвинувачених, свідків, захисників, адвокатів та інших учасників процесу, присутність яких була обов’язковою або які подавали заяву про допуск до засідання, маючи право брати участь у ньому, вимагає надання довідки, що підтверджує неможливість явки за викликом або повідомлення органу, що веде провадження.
§ 3. У разі неявки сторони, захисника або адвоката, присутність яких є обов’язковою, процесуальна дія не проводиться, якщо інше не передбачено законом.
§ 3а. Неявка сторони, яка була належним чином поінформована про процесуальні дії, незалежно від причини, не заважає виконанню процесу, якщо на засідання з’явився захисник або представник сторони. Це не відноситься до засідань, в яких участь сторони є обов’язковою.
§ 4. (скасовано)
§ 5. Положення § 2а не поширюється на осіб, позбавлених волі, їх неявка на процес регулюються окремими законами.
Ст. 117а. § 1. Якщо сторона має більше одного захисника або адвоката, процесуальна дія може бути здійснена в разі появи хоча б одного з них, якщо тільки сторона не погодиться на проведення дій без участі захисника або адвоката, участь яких не є обов’язковою.
2. Положення § 1 застосовується відповідно до довіреної особи, яка не є стороною, про яку йдеться в ст.87 § 2.
Ст. 118. § 1. Важливість процесуальної діяльності оцінюється за змістом поданої заяви.
§ 2. Неправильне позначення процесуальної діяльності та особливо запобіжного заходу, не позбавляє діяльність юридичного значення.
§ 3. Лист про справу, що належить до юрисдикції суду, прокурора, міліції чи іншого слідчого органу, адресовану неправильному органу, передається до компетентного органу.
Ст. 119. § 1. Процесуальний лист повинен містити:
1) найменування органу, якому адресований та номер справи до якої відноситься;
2) дані та адрес особи, яка подала лист, а також – в першому листі повинна міститися інформація – номер телефону, номер факсу та адреса електронної пошти або інформація про те, що особа їх не має;
3) зміст, а при необхідності й обґрунтування;
4) дата та підпис особи, яка подає лист.
§ 2. За особу, яка не може підписати лист самостійно, підписується уповноважена ним особа, вказуючи причини свого підпису.
Ст. 120. § 1. Якщо лист не відповідає формальним вимогам, передбаченим ст.119 або спеціальним положенням, або не сплачено державний збір, або в листі існують “прогалини”, які не дозволяють виконувати процесуальні дії, особі, яка написала лист, дається 7 днів для усунення “прогалин”.
§ 2. Якщо недоліки будуть усунуті у встановлений термін, лист набирає чинності з дня його подачі. У разі несвоєчасного надання необхідної інформації, лист вважається недійсним, про що слід поінформувати відправника листа.
§ 3. У досудовому розгляді розпорядження у справах, зазначених у § 1 і 2, може видавати судовий помічник.
Ст. 121. Якщо особа, яка бере участь у процесуальному розгляді, відмовляється підписувати або не може це зробити, то орган, що здійснює процес розгляду, вказує причину відсутності підпису.

Глава 14
Терміни

Ст. 122. § 1. Процесуальна дія, вчинена після закінчення терміну дії, безрезультатна.
§ 2. Існують терміни подачі апеляції та інші терміни, яких слід дотримуватися.
Ст. 123. § 1. День, з якого відраховується період, не зараховується при відліку терміну.
§ 2. Якщо термін зазначений у тижнях, місяцях або роках, закінчення терміну припадає на день тижня або місяця, який відповідає початку терміну; якщо в даному місяці такого дня немає, закінченням періоду вважається останній день цього місяця.
§ 3. Якщо кінець строку випадає на день, визнаний законом, як неробочий день, або на суботу, процесуальна дія може бути виконана на наступний день, який не є вихідним днем або суботою.
Ст. 124. Термін вважається дотриманим, якщо до його закінчення лист було передано організації, що займається доставленням кореспонденції в Європейському Союзі, в польське консульство або передано солдатом, за винятком солдатів, що проходять територіальну службу, в адміністрацію відповідної установи, члену екіпажу польського морського судна – капітану судна.
Ст. 125. Лист, помилково поданий до закінчення терміну в неправильний суд, прокуратуру, поліцейський орган або інший орган попереднього провадження, вважається поданим в строк.
Ст. 126. § 1. Якщо недотримання терміну відбулося з причин, не залежних від сторони, сторона протягом 7 днів з дати припинення перешкоди може подати заяву про поновлення терміну, завершивши при цьому дію, яка повинна була бути виконана у визначений термін; те ж саме відноситься й до осіб, які не є сторонами розгляду.
§ 2. Питання про поновлення терміну вирішується постановою органу, перед яким мали бути вчинені дії.
§ 3. На відмову у відновленні терміну може бути подана скарга.
Ст. 127. Заява про поновлення терміну не зупиняє виконання рішення, однак орган, до якого була подана заява, або орган, призначений для розгляду клопотання, може зупинити виконання рішення; відмова у призупиненні не вимагає обґрунтування.
Ст. 127а. § 1. Якщо умовою ефективності процесового діяння є його виконання захисником або представником, термін його вчинення зупиняється для сторони процесу до моменту розгляду заяви про правову допомогу з цього приводу.
§ 2. У разі призначення державного захисника або державного представника, термін дії призначеного представника починається з дати вручення йому рішення або розпорядження про це призначення.
Ст. 127b. Якщо тривалість примусових заходів вказана в тижнях, місяцях або роках, передбачається, що тиждень зараховується як 7 днів, місяць – 30 днів, а рік – 365 днів.
Ст. 127c. Днем примусового заходу, що призвів до позбавлення волі, вважається проміжок часу до 24 годин від фактичного позбавлення волі.

Глава 15
Про доставку

Ст. 128. § 1. Рішення та розпорядження передаються у засвідчених копіях, якщо закон вимагає їх передачі.
§ 2. Будь-які листи, призначені для учасників судового провадження, повинні передаватися таким чином, щоб їх зміст не був доступним для несанкціонованих осіб.
Ст. 129. § 1. У повістці слід вказати відправний орган та зазначити інформацію, у якій справі, в якій якості, а також місце та час куди повинен з’явитися адресат і чи є його присутність обов’язковим, а також попередження про наслідки неявки.
§ 2. Положення § 1 застосовується відповідно до повідомлень.
§ 3. Якщо з дня вручення листа минає термін виконання процесуальної дії, необхідно проінформувати про це одержувача.
Ст. 130. Листи доставляються під розписку про отримання. Одержувач підтверджує отримання листа ставлячи свій розбірливий підпис, вказуючи ім’я та прізвище на квитанції про отримання, на якому інша особа, що передає листа підтверджує своїм підписом виконане доставляння.
Ст. 131. § 1. Виклики, повідомлення та інші листи, у яких закінчуються терміни доставлення, надаються:
1) поштовим оператором у значенні Закону від 23 листопада 2012 р. – Поштове законодавство (Законодавчий Вісник 2018 р., поз. 2188 та 2019 р., поз. 1051, 1495 та 2005);
2) працівником органу, що передає лист;
3) процесуальним органом, що здійснює процесуальні дії – під час цієї діяльності;
4) працівником поліції – лише за необхідністю.
§ 2. Якщо у справі встановлено так багато потерпілих, що їх індивідуальне повідомлення про свої права серйозно ускладнює ведення розгляду справи, вони повинні бути повідомлені шляхом оголошення в пресі, по радіо, телебаченню або на веб-сайті суду чи прокуратури.
§ 3. Якщо є обов’язок передати постанову, відповідно застосовуються положення § 2. Постанова потерпілій стороні, яка просить про її надання, доставляється протягом встановленого періоду – 7 днів з дати звернення про надання.
Ст. 132. § 1. Лист вручається одержувачу особисто.
§ 1а. На прохання одержувача надання може бути здійснена на вказану ним адресу поштового відділення. У цьому випадку лист, надісланий через поштового оператора, зазначений у ст. 131 § 1, п. 1, необхідно передати в поштове відділення, помістивши повідомлення про це в поштову скриньку одержувача.
§ 2. У разі тимчасової відсутності адресата в квартирі, лист передається повнолітньому члену сім’ї. У разі відсутності члена сім’ї лист передається адміністрації будинку, консьєржу будинку або сільській адміністрації, при умові, якщо вони зобов’язуються передати лист одержувачу. Положення ст. 133 § 2 застосовується відповідно.
§ 3. Лист також може бути надісланий факсом або електронною поштою. У цьому випадку доказом доставки є підтвердження передачі даних.
§ 4. Положення § 2 та 3 та ст. 133 § 3 не застосовується до вручення обвинуваченому повідомлення про першу дату головного слухання, дату засідання, зазначену в ст. 341 § 1, ст. 343 § 5, ст. 343а та ст. 420 § 1 та вручення рішення, зазначеного у ст. 500 § 1.
Ст. 133. § 1. Якщо послуга доставки не може бути виконана в порядку, зазначеному в ст. 132, лист, відправлений через поштового кур’єра відповідно до закону від 23 листопада 2012 р. – Закон про пошту, відправляється іншим способом в найближче відділення поліції або у відповідну муніципальну установу, де чекатиме одержувача.
§ 2. Після залишення листа відповідно до § 1 особа, що доставляє лист, розміщує повідомлення в поштовій скриньці або на дверях квартири одержувача або в іншому видимому місці із зазначенням, де і коли лист було залишено, і що його слід забрати протягом 7 днів; в разі неефективного закінчення цього терміну дію слід повторити один раз. У разі виконання таких дій лист вважається доставленим.
§ 2a. Лист, залишений у поштовому відділенні відповідно до Закону від 23 листопада 2012 року – Закон про пошту, адресовано до:
1) захисника або представника, що є адвокатом або юрисконсультом;
2) особи, стан здоров’я якої унеможливлює або значно ускладнює отримання листа особисто на пошті
– може бути отриманий також особою, уповноваженою на підставі поштового доручення для отримання поштових відправлень відповідно до цього Закону.
§ 2b. Твердження, що стан здоров’я людини, яка видала поштову довіреність для отримання поштових відправлень відповідно до Закону від 23 листопада 2012 року – Закон про пошту, унеможливлює або суттєво ускладнює особистий відбір листів у поштовому відділенні, дані дії ґрунтуються на довідці лікаря первинної медико-санітарної допомоги, видане на прохання цієї особи або уповноваженої особи на підставі поштової довіреності. Довідка видається або на визначений термін, або на безстроковий термін. Дії, пов’язані з видачею довідки та сама довідка, є безкоштовними.
§ 2c. Міністр юстиції визначає своїм розпорядженням процедуру видачі довідки, зазначеної в § 2b, її форму та зразок довідки, виданої у паперовій формі, враховуючи необхідність забезпечення ефективності послуги та належного виконання процесуальних гарантій одержувача листа.
§ 3. Лист також може бути залишено особі, уповноваженій отримувати кореспонденцію за місцем постійної роботи одержувача.
Ст. 134. § 1. Листи, адресовані солдатам та офіцерам поліції, Агентства внутрішньої безпеки, Агентства зовнішньої розвідки, Служби військової контррозвідки, Служби військової розвідки, служби державної охорони, Центрального антикорупційного бюро, прикордонної служби, митно-казначейської служби та пенітенціарної служби можуть бути доставлені одержувачу через їх начальство, а повістки для військовослужбовців, що несуть військову службу, направляються командиру військової частини, в якій служить солдат, для вручення та виконання наказу з’явитися відповідно до порядку.
§ 2. Особам, позбавленим волі, вручається лист через адміністрацію відповідної установи.
§ 3. Лист, призначений для одержувача, який не є фізичною особою, або для захисника або довіреної особи, передається в офіс одержувача особі, що там працює.
Ст. 135. Прокурор повідомляє про слухання і засідання, надаючи список справ, які повинні бути розглянуті.
Ст. 136. § 1. У разі відмови прийняти лист або неможливості підтвердити його отримання одержувачем, особа що доставляє лист, робить на ньому відповідну відмітку на квитанції про повернення; тоді послуга вважається здійсненою.
§ 2. Лист, не прийнятий одержувачем, повертається відправнику.
Ст. 137. У невідкладних випадках осіб можуть викликати або повідомляти їх телефоном або іншим способом, за необхідності, залишаючи у справах копію повідомлення, надіслану з підписом відправника.
Ст. 138. Сторона, а також особа, яка не є стороною в справі, чиї права були порушені, яка не перебуває в країні або знаходиться в іншій державі-члені Європейського Союзу, зобов’язана вказати одержувача для надання листів в країні або в іншій державі-члені Європейського Союзу; у разі невиконання цього вимагання, лист надісланий на останню відому адресу в країні або в іншій державі-члені Європейського Союзу, або, якщо ця адреса, що фігурує у матеріалах справи не існує, то лист вважається врученим.
Ст. 139. § 1. Якщо сторона, не вказавши нову адресу, змінює місце проживання або не залишається за вказаною нею адресою, в тому числі через позбавлення волі в іншій справі, лист, надісланий на цю адресу, вважається доставленим. Це також стосується сторони, яка подала запит на доставку листів на адресу призначеного поштового відділення та не повідомила орган про зміну цієї адреси або припинення її використання.
§ 1а. Положення § 1 застосовується до потерпілого також тоді, коли він не є стороною.
§ 2. (скасовано)
§ 3. Положення § 1 не поширюється на листи, надіслані вперше після того, як обвинувачений був законно виправданий.
Ст. 140. Якщо інше не передбачено законом, постанови, розпорядження, повідомлення та копії, які закон вимагає вручати сторонам, також вручаються захисникам, адвокатам та законним представникам.
Ст. 141. Міністр юстиції за погодженням з міністром, компетентним у справах зв’язку, визначає шляхом постанови детальні правила та порядок вручення листів від процесуальних органів, враховуючи необхідність забезпечення ефективного перебігу провадження та належного виконання процесуальних гарантій його учасників.
Ст. 142. Вручення без дотримання положень цієї глави вважається здійсненим, якщо особа, якій призначено лист, заявить, що отримала його.

Глава 16
Протоколи

Ст. 143. § 1. Записи протоколу вимагають:
1) прийняття усного повідомлення про злочин, клопотання про притягнення до відповідальності та його відкликання;
2) допит обвинуваченого, свідка, експерта та куратора;
3) фіксації інформації про візуальний огляд;
4) розтин тіла та видалення його з могили;
5) проведення експерименту, протистояння та демонстрації;
6) обшук людини, місця, речей та ІТ-системи та вилучення ІТ-речей та даних;
7) відкриття та аналіз кореспонденції та посилок, відтворення збережених записів;
8) ознайомлення підозрюваного з матеріалами справи зібраними в процесі підготовчого розгляду;
9) прийняття поруки;
10) опис процесу судового засідання, якщо явка уповноважених осіб або їх присутність обов’язкова;
11) інформацію про перебіг слухання.
§ 2. Про інші види діяльності складається протокол, якщо цього вимагає спеціальне положення або особа, яка здійснює діяльність, вважає це необхідним. В інших випадках можна обмежитися лише написанням офіційної записки.
Ст. 144. § 1. Протокол судового розгляду складається працівником секретаріату або іншою особою, уповноваженою головою суду.
§ 2. Інший протокол може бути складений, крім осіб, зазначених у § 1, особою, призначеною у якості судового секретаря або протоколіста, керівником, що здійснює певну дію.
§ 3. Від особи, яка не є працівником органу, що здійснює розгляд, приймає присягу такого змісту: “урочисто присягаюся, що покладені на мене обов’язки протоколанта виконаю сумлінно”.
Ст. 145. § 1. Якщо процесуальний акт фіксується за допомогою стенограми, протокол може обмежуватися записом найважливіших заяв осіб, які беруть участь у ньому. Стенографічний перекладач переводить розшифровку стенограми в звичайну письмову форму, роблячи посилання на використовувану ним систему; стенограма з перекладом додається до протоколу.
§ 2. Положення ст. 144 § 3 застосовується відповідно.
Ст. 146. § 1. Протоколіст та стенографіст виключаються з тих же причин, що і суддя.
§ 2. Про виключення виносить рішення в процесі слухань або засідань суд.
Ст. 147. § 1. Крім того, процес протоколювання може бути зафіксований за допомогою пристрою, що записує зображення або звук, про що перед запуском пристрою слід попередити осіб, які беруть участь в процесуальних діях.
§ 2. Допит свідка або експерта фіксується за допомогою пристрою запису зображення та звуку, коли:
1) існує небезпека того, що допит цієї особи не буде можливий в подальшому розгляді;
2) допит відбувається в порядку, передбаченому ст. 396.
§ 2а. Допит потерпілого, про який йдеться в ст. 185а та ст. 185c, і свідка згаданого в ст.185b, фіксується за допомогою пристрою запису зображення та звуку.
§ 2b. Процес слухання фіксується за допомогою пристрою запису звуку або запису зображення та звуку, хіба, що це неможливо з технічних причин.
§ 2c. Процес слухання в тій мірі, в якій він був виключений з відкритості через страх розголошення секретної інформації, класифікованої як “таємна” або “цілком секретна”, не фіксується способом, зазначеним у § 2b, якщо неможливо забезпечити належний захист звуку або запису зображення та звуку від несанкціонованого розголошення.
§ 3. Якщо процесуальна дія, інша ніж судовий розгляд, записується за допомогою звукового пристрою або пристрою запису зображення і звуку, протокол може бути обмежений записом найбільш важливих заяв осіб, що беруть участь в ньому.
§ 3а. Запис зображення або звуку додається до протоколу. Якщо протокол обмежується тільки записом найбільш важливих заяв осіб, що беруть участь в процесі, то проводиться переклад аудіозапису, який також додається до протоколу.
§ 4. Сторона, захисник, довірена особа і законний представник мають право отримати одну копію зображення або звукозапису за окрему плату. Це не відноситься до перебігу слухання або до будь-яких інших дій, що відбуваються під грифом секретності, або до дій в рамках підготовчого розгляду. З поважних причин, обґрунтованих захистом особистих інтересів осіб, які беруть участь у слуханні, голова суду може не погодитися на надання для сторін, захисників, довірених осіб та законних представників копії запису зображення слухання.
§ 5. Міністр юстиції визначає своєю постановою типи пристроїв та технічних засобів, що використовуються для запису зображення або звуку в процесуальних цілях, метод зберігання, відтворення та копіювання записів, метод та процедуру надання відео або звукового запису сторонам, захисникам, довіреним особам і законним представникам, а також надання їм копій зображення або звукозапису, розмір оплати за підготовку та передачу копії зображення або звукозапису, створення облікових записів в ІТ-системі для передачі копій зображення або звукового запису з урахуванням необхідності належним чином захистити записане зображення або звук від втрати, його спотворення або несанкціонованого використання, а також забезпечення того, щоб оплата відповідала фактичній вартості копії запису зображення або звуку.
Ст. 148 § 1. Протокол повинен містити:
1) позначення виду діяльності, її часу та місця та осіб, які беруть участь у ній;
2) хід діяльності, а також заяви та висновки її учасників;
3) рішення та розпорядження, видані в процесі діяльності, а якщо рішення чи розпорядження складалися окремо, відмітка про це;
4) при необхідності інші обставини, що стосуються перебігу процесу.
§ 2. Пояснення, свідчення, заяви та висновки, а також висловлювання певних обставин органом, що веде провадження, включаються до протоколу з можливою точністю. Особи, які беруть участь у заходах, мають право вимагати, щоб все, що стосується їх прав чи інтересів, було включено до протоколу з повною точністю.
§ 2а. (скасовано)
§ 2b. (скасовано)
§ 2с. (скасовано)
§ 3. У протоколі не можна замінювати запис змісту показань або пояснень посилаючись на інші протоколи.
§ 4. Особи, які беруть участь в проведених діях, має право вимагати зачитати уривки зі своїх заяв, внесених до протоколу.
Ст. 148а. § 1. До протоколу не включаються дані про місце проживання та місце роботи, а також номер телефону, факс або адресу електронної пошти потерпілих та свідків, які беруть участь в процесуальному розгляді. Ці дані, що не включені до протоколу, розміщуються в додатку до протоколу, яке зберігається в адресному додатку до матеріалів справи, для інформування органу, який здійснює розгляд.
§ 2. Положення першого речення § 1 не поширюється на робоче місце свідка, який є державною посадовою особою, даючи показання у зв’язку з виконуваною функцією, якщо особа, що здійснює діяльність у підготовчому провадженні, або голова судової інстанції не вирішить, що для кримінального провадження вона не повинна бути включена до протоколу.
§ 3. Якщо дані про місце проживання, місце роботи, номер телефону, факсу та адресу електронної пошти потерпілих і свідків включені в документи, крім протоколу, зазначеного в § 1, документи, повністю або частково, що включають такі дані зберігаються в адресному додатку з матеріалами справи до відома органу, що проводить провадження. Матеріали справи повинні супроводжуватися засвідченими ксерокопіями документів або їх частин, підготовленими таким чином, щоб запобігти ознайомленню з цими даними.
§ 4. Особа, яка здійснює діяльність у підготовчому провадженні, або голова складу суду за протоколом, про якого йдеться в § 1, або інший орган, який здійснює підготовче провадження, може наказати повністю або частково відмовитись від застосування положень § 1 або 3:
1) якщо обвинуваченому відомі дані про місце проживання, місце роботи, номер телефону, факс або адреса електронної пошти потерпілого чи свідка;
2) якщо дані відносно місця проживання, місця роботи, номера телефону, факсу або адреси електронної пошти потерпілого або свідка, якщо ці дані пов’язані з місцем ведення господарської діяльності потерпілого або свідка та були оприлюднені у відповідному реєстрі чи записах;
3) через очевидну відсутність необхідності захищати дані, що стосуються місця проживання, місця роботи, номеру телефону, факсу або адреси електронної пошти потерпілого чи свідка через характер справи.
§ 5. Суд або орган, який проводить підготовче провадження, можуть оприлюднити, наскільки це необхідно, дані, зазначені в § 1, або оригінали документів, зазначені в § 3, якщо вони мають важливе значення для вирішення справи.
Ст. 149. § 1. Протокол слухань та засідань підписуються головою і протоколістом.
§ 2. Стенограма та її переклад підписуються стенографістом, а крім того, головою суду або особою, яка проводить процесуальну дію.
§ 3. Якщо голова не може підписати протокол, протокол за нього підписує один із членів судової комісії із зазначенням причини відсутності підпису голови.
Ст. 150. § 1. За винятком протоколу слухання або засідання, протокол підписують особи, які беруть участь у процесуальних діях. Перед підписанням з ним необхідно ознайомитися і зробити відмітку про це.
§ 2. Особа, яка бере участь у розгляді, може при підписанні протоколу заявити заперечення щодо його змісту; це заперечення повинно бути включено до протоколу.
Ст. 151. § 1. Видалення, а також виправлення та доповнення, внесені до протоколу, вимагають додаткового обговорення.
§ 2. Якщо протокол не був відразу ж підписаний після завершення дій, відсутні підписи можуть бути подані пізніше із зазначенням дати підпису та причин затримки.
Ст. 152. Сторони та особи, які мають юридичний інтерес до справи, можуть подати заявку на виправлення протоколу слухання і засідання або переклад аудіозапису із зазначенням неточностей та недоліків.
Ст. 153. § 1. Голова ради, вислухавши протоколіста або людину, яка підготувала переклад запису звуку, і після відтворення запису звуку або зображення та звуку може задовольнити клопотання та видати наказ про виправлення протоколу або перекладу запису звуку; в іншому випадку щодо виправлень матеріалів приймає рішення, вислухавши протоколіста або людину, яка підготувала переклад запису звуку або зображення і звуку, суд, який розглядає справу.
§ 2. Якщо однаковий склад не може бути сформований, рішення не приймається, а окремі його члени, протоколіст або особо, яка підготувала переклад звукозапису, вносить до актів справи заяву щодо обґрунтування клопотання.
§ 3. У разі прийняття заяви, виправлений протокол або переклад звукозапису повинні містити відповідний запис про це, протокол підписують голова і протоколіст або особа, яка підготувала переклад звукозапису.
§ 4. Якщо неточність або упущення в перекладі аудіозапису викликано спотвореннями або відсутністю запису звуку, відповідна інформація має бути зазначена в протоколі.
§ 5. Клопотання про виправлення протоколу слухань та засідання чи переклад аудіозапису не розглядається, якщо воно було подано після направлення матеріалів справи до вищої інстанції.
Ст. 154. Виправлення очевидних орфографічних або розрахункових помилок в протоколі або в перекладі аудіозапису може бути зроблено за заявою або зверненням відомства в будь-який час; положення ст.153 застосовується відповідно.
Ст. 155. § 1. Про зміст виправлення повідомляються обидві сторони, а про відмову у виправленні – особу, яка подала клопотання про виправлення.
§ 2. Клопотання про виправлення, незалежно від способу його врегулювання, додається до протоколу.

Глава 17
Перегляд файлів та підготовка копій

Ст. 156. § 1. Сторонам, захисникам, адвокатам і законним представникам повинні бути надані матеріали судової справи та можливість отримання їх копій. За згодою голови суду ці матеріали можуть бути доступні й іншим особам. Інформація про матеріали справи також може бути надана за допомогою телеінформаційної системи, якщо цьому не перешкоджають технічні причини.
§ 1а. (скасовано)
§ 2. На вимогу обвинуваченого або його захисника копії документів із матеріалів справи видаються після оплати. Такі копії видаються за запитом і іншим сторонам, довіреним особам та законним представникам. Наказ про заяву також може бути виданий судовим помічником. За копію, яку особа робить самостійно плата не стягується.
§ 3. Голова суду або судовий секретар, може, в разі обґрунтованої необхідності, розпорядитися про видачу завірених копій з матеріалів справи за окрему плату.
§ 4. Якщо існує ризик розголошення секретної інформації, віднесеної до категорії “секретна” або “цілком секретна”, перегляд файлів та виготовлення копій здійснюється з дотриманням суворих вимог, встановлених головою суду або судом. Завірені копії не надаються, якщо тільки інше не передбачено законом.
§ 5. Якщо нема потреби забезпечити належний хід розгляду справи або захищати важливі інтереси держави, під час  підготовчого провадження сторони, захисники, адвокати та законні представники отримують матеріали справи, вони можуть робити копії або отримувати завірені копії матеріалів за окрему плату; це право також поширюється на сторони після закінчення підготовчого провадження. Що стосується надання доступних файлів, виготовлення копій чи списань, а також видачі завірених копій чи списань, то керівник підготовчого провадження видає наказ.
У разі відмови в наданні матеріалів справи потерпілому на його прохання, необхідно повідомити йому про можливість надати йому файли справи пізніше. Після повідомлення підозрюваного або захисника про остаточну дату ознайомлення з матеріалами підготовчого провадження, потерпілій стороні, її представнику або законному представнику не може бути відмовлено у доступі до справ, а також у наданні копії. За згодою прокурора, матеріали справи в ході підготовчого провадження, у виняткових випадках, можуть бути передані іншим особам. Прокурор може надати документи в електронному вигляді.
§ 5а. Якщо під час підготовчого провадження подається клопотання про застосування або продовження запобіжного заходу, у вигляді тимчасового арешту,  підозрюваному та його захиснику негайно надаються матеріали справи в частині, що містить зміст доказів, що додаються до клопотання, за винятком доказів із показань свідків, зазначених у ст. 250 § 2b.
§ 6. Міністр юстиції своєю постановою встановлює розмір оплати за видачу копій документів та завірених списань матеріалів справи з урахуванням вартості виготовлення таких копій та списань.
Ст. 156a. Дані або оригінали документів, що містяться в адресному додатку надаються тільки державним органам та органам місцевого самоврядування на їх прохання, якщо це необхідно для виконання статутних завдань цих органів. Вони також можуть бути надані по запиту інших установ або осіб, якщо їх інтерес є важливим та обґрунтованим.
Ст. 157. § 1. Сторонам та особам, які безпосередньо стосуються рішення, на їх прохання слід безкоштовно видавати одну завірену копію кожного судового рішення. Копія видається з обґрунтуванням, якщо вона є.
§ 2. При розгляді справ, які проходять в закритому засіданні через важливі інтереси держави, особам, про які йдеться в § 1, видається тільки копія судового рішення, завершального провадження в даній інстанції, без обґрунтування.
§ 3. Стороні не може бути відмовлено в наданні копії протоколу справи, в яких сторона брала участь або мала право брати участь.
Ст. 158. § 1. Прокурор може переглядати матеріали судової справи в будь-який час та вимагати, щоб вони були передані йому для цієї мети, якщо це не перешкоджає процесу розгляду та не обмежує доступ до матеріалів справи інших учасників розгляду, особливо обвинуваченого та його захисника.
§ 2. Якщо файл направляється прокурору, він зобов’язаний надати його стороні, захиснику чи представнику.
Ст. 159. Сторони можуть оскаржити відмову в наданні матеріалів в процесі підготовчого розгляду; за розпорядженням прокурора скарга передається до суду.

Глава 18
Відновлення втрачених або пошкоджених файлів

Ст. 160. § 1. Розгляд у справі про зникнення або знищення повністю або частково матеріалів справи, що знаходяться в процесі, проводиться судом, в якому справа недавно розглядалая.
§ 2. Верховний суд веде таке провадження тільки в частині відтворення матеріалів цього суду.
§ 3. Розгляд, у разі зникнення або знищення матеріалів справи, яка законно завершилася, здійснюється судом, в якому справа велася в першій інстанції, або іншим судом, зазначеним у законі.
§ 4. Матеріали підготовчого провадження відтворюються прокурором, застосовуючи відповідно положення цієї глави.
Ст. 161. У разі втрати або знищення матеріалів законно завершеної справи, відновлення відбувається лише в частинах, необхідних для виконання рішення суду, поновлення провадження у справі, проведення касаційної процедури або реалізації інших законних інтересів сторін.
Ст. 162. Голова суду або секретар суду викликає сторони для подання у визначений термін клопотань щодо відтворення матеріалів справи та подання документів, що дозволяють їх відновлення.
Ст. 163. § 1. Голова суду або судовий секретар викликає осіб, що володіють необхідними документами, для надання їх до суду, а в разі необхідності, голова суду приймає рішення про їх примусове стягнення. Положення ст. 217-236 застосовуються відповідно.
§ 2. Після виготовлення завірених копій документи повинні бути повернуті особі, яка їх надала або передала.
Ст. 164. Для відтворення матеріалів, суд проводить розгляд, збираючи будь-які докази, які він вважатиме необхідними. Зокрема, суд бере до уваги записи про судимість, а також інші записи, що зберігаються в інших службових книгах, звукозапису або запису зображень, замітки судових секретарів, суддів, народних засідателів, прокурорів, адвокатів або юридичних радників, які брали участь у слуханні. Суд також може допитати у якості свідків всіх учасників справи, чиї дані були втрачені або знищені, а також допитати інших осіб, у яких можуть бути повідомлення про зміст матеріалів справи. Сторони мають право взяти участь у такому засіданні.
Ст. 165. § 1. У постанові про відновлення матеріалів справи вказується його обсяг або інформацію про те, що відновлення матеріалів справи неможливо.
§ 2. Постанову може бути оскаржене.
Ст. 166. Якщо матеріали незавершеної справи не можуть бути відновлені або були відновлені частково, процесуальні дії повинні бути повторені в тій мірі, в якій це необхідно для продовження розгляду.

Поделитесь этой статьей:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує «cookies» для надання послуг. Подальше використання сайту означає, що ви погоджуєтеся на їх використання.OkЧитати далі