Меню Закрити

Блог

Кримінальний кодекс Республіки Польща – українська версія, ст. 45-91. Сторони справи, захисники, довірені особи, громадські представники, власники підприємств

Масова еміграція громадян пострадянських країн на територію Республіки Польща не могла залишитися без уваги.
Еміграція торкнулася також й судової системи Польщі.
Часто іноземні громадяни потребують юридичної консультації, представлення своїх інтересів або правового захисту.
Саме тому, ми, Адвокатська фірма Кацпшак Ковалак, вирішили розмістити в цьому блозі перекладений на українську мову Кримінальний кодекс Республіки Польщі, завдяки якому ви можете ознайомитися зі своїми правами зрозумілою мовою.
Прошу звернути увагу, що переклад має творчий характер (здійснено з допомогою польських юристів та українського адвоката) та не є нормативно-правовим актом, а лише текстом. Даний переклад є авторським, всі права належать адвокатській фірмі Кацпшак Ковалак. Якщо ви хочете використовувати даний авторський текст, необхідно отримати на це нашу згоду.
У даній статті йдеться про сторони справи, захисників, довірених осіб, громадських представників та власників підприємства, котрим загрожує конфіскація (ст. 45-91). З усіма іншими положеннями польського Кримінального кодексу можна буде більш детально ознайомиться в наступних статтях нашого блогу.

РОЗДІЛ III.
Сторони, захисники, довірені особи, громадський представник, власник підприємства
Глава 3
Прокурор

Ст. 45. § 1. Державним обвинувачем перед усіма судами є прокурор.
§ 1а. У випадках, передбачених Законом, процесуальні дії здійснює безпосередній прокурор або вищестоящий прокурор.
§ 1b. (скасовано)
§ 1c. (скасовано)
§ 2. Інший державний орган може бути державним обвинувачем відповідно до конкретних положень закону, що визначає сферу його діяльності.
Ст. 46. § 1. У справах про правопорушення, переслідуваних публічним обвинувачем, участь прокурора в судовому процесі є обов’язковою, якщо законом не передбачено інше.
§ 2. Якщо підготовче провадження закінчилось у формі розслідування, неявка прокурора на слухання не впливає на його перебіг. Голова правління або суд можуть зробити обов’язковою присутність прокурора.
Ст. 47. § 1. Положення ст. 40 § 1 пункти 1-4, 6 та 10, § 2 та ст. 41, ст. 41а та ст. 42 застосовується відповідно до прокурора, інших осіб, які ведуть підготовче провадження та громадських обвинувачів.
§ 2. Особи, зазначені в § 1, також підлягають виключенню, якщо вони брали участь у справі в якості захисника, довіреної особи або законного представника сторони.
Ст. 48. § 1. Щодо виключення особи, що веде розслідування або керівника підготовчого провадження та державного обвинувача приймає рішення прокурор, який контролює провадження, або вищестоящий прокурор.
§ 2. Дії, вчинені особою, яка підлягає виключенню, до того, як це сталося, не є неефективними з цієї причини; однак, збирання доказів, на прохання сторони, слід повторити, якщо це можливо.

Глава 4
Потерпілий

Ст. 49. § 1. Жертва – це фізична або юридична особа, законний інтерес якої був прямо порушений або поставлений під загрозу злочином.
§ 2. Потерпілим також може бути не юридична особа, а наприклад:
1) державна чи місцева установа;
2) інша організаційна одиниця, окремі положення якої надають правосуб’єктність.
§ 3. Потерпілою вважається страхова компанія в тій мірі, в якій вона покрила шкоду, заподіяну жертві злочином, або зобов’язана її покрити.
§ 3а. У справах про злочини проти прав осіб, які виконують оплачувану роботу, про які йде мова в ст. 218-221 і в ст. 225 § 2 Кримінального кодексу, органи Державної Інспекції Праці, можуть захищати права потерпілого, якщо в сфері своєї діяльності, виявили злочин або було подано клопотання про порушення справи.
§ 4. У справах про злочини, що спричинили шкоду майну установи чи організаційного підрозділу, зазначеного у § 2, якщо потерпіла установа чи організаційний підрозділ не функціонує, права потерпілої сторони можуть реалізовувати органи державного контролю, які в рамках своєї діяльності виявили злочин.
Ст. 49а. Потерпілий, а також прокурор, може до закриття судового розгляду на основному судовому засіданні подати заяву, про яку йдеться в ст. 46 § 1 Кримінального кодексу.
Ст. 50. У судовому розгляді повноваженнями потерпілого, передбаченими ст. 53, не може користуватися особа, яка виступає у цій же справі як обвинувачений, за винятком передбачених ст. 497 та ст. 498 § 3.
Ст. 51. § 1. Від імені потерпілого, котрий не є фізичною особою, процесуальні дії здійснює уповноважений орган.
§ 2. Якщо потерпіла сторона є неповнолітньою або недієздатною, повністю або частково, її інтереси представляє законний представник або особа, під постійною опікою якої знаходиться жертва.
§ 3. Якщо жертва – недієздатна особа, зокрема за віком чи станом здоров’я, її інтереси може представляти особа, під опікою якої жертва знаходиться.
Ст. 52. § 1. У разі смерті потерпілого, права, якими він володів, можуть бути реалізовані його родичами або опікунами, а в разі їх відсутності або нерозголошення – прокурором.
§ 2. У разі, якщо орган, котрий веде провадження, має інформацію про родичів потерпілого або його опікунів, він повинен повідомити хоча б одного з них про їх права.

Глава 5
Допоміжний обвинувач

Ст. 53. У справах про злочини, переслідуваних публічним звинуваченням, потерпіла сторона може виступати у якості допоміжного прокурора поруч з публічним обвинувачем або замість нього.
Ст. 54. § 1. Якщо обвинувальний висновок було пред’явлено публічним обвинувачем, потерпіла сторона може до початку судового розгляду на основному слуханні зробити заяву про те, що вона буде діяти в якості допоміжного прокурора.
§ 2. Скасування обвинувального висновку публічним обвинувачем не позбавляє повноважень допоміжного обвинувача. Потерпілий, який раніше не користувався з права бути допоміжним обвинувачем, може протягом 14 днів з моменту повідомлення його про відкликання з боку публічного обвинувачення обвинувачувального акту заявити, що приєднується до справи у якості допоміжного обвинувача.
Ст. 55. § 1. У випадку повторного винесення рішення про відмову в порушенні або припинення провадження у справі, про яку йде мова в ст. 330 § 2, потерпіла сторона може протягом одного місяця з моменту вручення повідомлення про рішення вищестоящого прокурора, пред’явити обвинувальний акт до суду, приклавши по одній копії для кожного, обвинуваченого та  прокурора. Положення ст. 488 § 2 застосовується відповідно. Положення ст. 339 § 3 п. 3а та ст. 396a не застосовується.
§ 2. Обвинувальний акт потерпілої сторони має бути складений та підписаний адвокатом, юрисконсультом або радником Генеральної прокуратури Республіки Польща з дотриманням вимог, зазначених у ст. 332 та ст. 333 § 1.
§ 2а. Інші постраждалі сторони, відомі суду, повідомляються про внесений обвинувальний акт.
§ 3. Інша постраждала сторона від того самого правопорушення може приєднатися до провадження до початку судового розгляду в головному засіданні.
§ 4. До справи, порушеної на підставі обвинувального акту, пред’явленого обвинувачем, в будь-який момент може приєднатися прокурор.  Провадження ведеться на підставі публічного обвинувачення, а потерпіла сторона, яка висунула обвинувальний акт, користується правами допоміжного обвинувача, про які йдеться у ст. 54. Відкликання обвинувального акту публічним обвинувачем (прокурором) дозволяється лише за згодою потерпілої сторони, яка висунула обвинувальний акт, а якщо ще одна потерпіла сторона приєдналася до провадження, про що йде мова в § 3, також за згодою цієї потерпілої сторони.
Ст. 56. § 1. Суд може обмежити кількість допоміжних прокурорів, якщо це необхідно для забезпечення належного ходу розгляду. Суд виносить рішення, що допоміжний прокурор не може брати участь у провадженні, якщо зазначена судом кількість обвинувачів вже залучена.
§ 1а. Скарга не може бути подана на рішення суду, винесене відповідно до § 1.
§ 2. Суд також вирішує, що допоміжний обвинувач не може брати участь у розгляді, якщо суд виявить, що він не є уповноваженою особою або його обвинувальний акт чи клопотання про приєднання до процесу були надані після встановленого терміну.
§ 3. Судове рішення, винесене відповідно до § 2, може бути оскаржено іншим еквівалентним складом суду.
§ 4. Допоміжний обвинувач, який не бере участь у провадженні з причин, зазначених у § 1, може представити суду в письмовій формі свою позицію протягом 7 днів з дня винесення постанови.
Ст. 56а. Допоміжному обвинувачу, який не володіє в достатній мірі польською мовою, рішення, що підлягає оскарженню, або рішення про припинення провадження передаються разом з перекладом; за згодою допоміжного обвинувача можна припинити переклади рішень про завершення розгляду, якщо вони не підлягають оскарженню.
Ст. 57. § 1. Якщо допоміжний обвинувач відмовляється від обвинувачення, він не може відновити участь у справі.
§ 1a. У справі, в якій громадський обвинувач бере участь, його неприсутність та неприсутність його адвоката на головному судовому засіданні без вагомих причин, вважається відмовою від обвинувачення.
§ 2. Суд повідомляє прокурора про відмову допоміжного обвинувача від участі у справі. Не висунення ним обвинувачення протягом 14 днів з моменту вручення повідомлення тягне за собою припинення провадження у справі. Рішення про припинення провадження у справі також може бути винесено судовим помічником.
Ст. 58. § 1. Смерть допоміжного обвинувача не перешкоджає ходу провадження у справі; найближчі особи або їх утриманці (опікуни) можуть приєднатися до процесу у якості допоміжного обвинувача на будь-якій стадії.
§ 2. У разі смерті допоміжного обвинувача, який самостійно підтримав звинувачення, відповідно застосовується ст. 61.

Глава 6
Приватний обвинувач

Ст. 59. § 1. Потерпіла сторона може так само як і приватний обвинувач висувати та підтримувати звинувачення у правопорушеннях.
§ 2. Інша потерпіла сторона, котра постраждала в наслідок того самого правопорушення може приєднатися до розгляду справи, що триває, до початку судового розгляду в головному засіданні.
Ст. 60. § 1. У випадках правопорушень, переслідуваних приватним обвинувачем, прокурор порушує справу або починає розгляд справи, яка вже була порушена, якщо цього вимагає суспільний інтерес.
§ 2. Судовий розгляд ведеться відомством, а потерпілий, який раніше подав приватне обвинувачення, має права допоміжного обвинувача; до потерпілого, котрий раніше не пред’являв вимог бути приватним обвинувачення, застосовуються ст. 54, 55 § 3 та ст. 58.
§ 3. Якщо прокурор, який брав участь у розгляді, відмовився від обвинувачення, потерпіла сторона в подальшому розгляді має права приватного обвинувача.
§ 4. Потерпіла сторона, яка не висунула звинувачення, може протягом обмеженого терміну 14 днів з дати повідомлення про відмову прокурора від обвинувачення подати обвинувальний акт або клопотання, що підтримує це обвинувачення як приватне, якщо ж потерпілий не подасть таке клопотання, суд або судовий секретар повинні припинити провадження у справі.
Ст. 60а. Приватному обвинувачу, який не володіє достатньою мірою польською мовою, вирок, який підлягає оскарженню, або рішення про припинення провадження у справі повинні бути доставлені разом з перекладом; за згодою приватного обвинувача можна обмежитися перекладом вироку суду, якщо він не підлягає оскарженню.
Ст. 61. § 1. У разі смерті приватного обвинувача провадження у справі припиняється, а найближчі особи або утриманці померлого можуть скористатися його правами. Постанова про зупинення провадження у справі може бути також винесена помічником суду.
§ 2. Якщо протягом 3 місяців з дня смерті приватного обвинувача уповноважена особа не вступає в права померлого, суд припиняє розгляд справи.

Глава 7
(містить статті 62-70 скасовано)
Глава 8
Обвинувачений

Ст. 71. § 1. Підозрюваний – це особа, стосовно якої було видано наказ про пред’явлення звинувачень або проти якої без такого рішення було висунуто обвинувачення у зв’язку з допитом у якості підозрюваного.
§ 2. Обвинуваченим є особа, проти якої було подано обвинувальний акт до суду, а також особа, проти якої прокурор подав заяву, зазначену у ст. 335 § 1 або заява про умовне припинення провадження у справі.
§ 3. Якщо в цьому Кодексі використовується в загальному сенсі термін “обвинувачений”, відповідні положення застосовуються і до підозрюваного.
Ст. 72. § 1. Обвинувачений має право користуватися безкоштовною допомогою перекладача, якщо він недостатньо володіє польською мовою.
§ 2. Перекладач повинен бути викликаний для здійснення перекладу при виконанні дій за участю обвинуваченого, про що йде мова в § 1. На прохання обвинуваченого або його захисника перекладач також повинен бути викликаний, щоб обвинувачений міг спілкуватися з захисником.
§ 3. Обвинуваченому, про якого йдеться в § 1, постанова про претензії, доповнення або зміну обвинувачення, обвинувальний акт та рішення, яке підлягає оскарженню або припинення провадження, подається разом із перекладом; за згодою обвинуваченого можна опублікувати перекладене рішення, яке завершує провадження, якщо воно не підлягає оскарженню.
Ст. 73. § 1. Тимчасово заарештований підозрюваний може спілкуватися зі своїм захисником за відсутності інших осіб та за допомогою листування.
§ 2. У підготовчому розгляді прокурор, надаючи дозвіл на спілкування з захисником, може вимагати, в особливо обґрунтованих випадках, якщо цього вимагають інтереси підготовчого провадження, що при зустрічах буде присутній він сам або уповноважена ним особа.
§ 3. Якщо цього вимагають інтереси підготовчого провадження, прокурор в особливо обґрунтованих випадках, може також залишити за собою контроль за листуванням підозрюваного із захисником.
§ 4. Вимоги, зазначені в § 2 і 3, не можуть бути збережені або дотримані після закінчення 14 днів з дня тимчасового арешту підозрюваного.
Ст. 74. § ​​1. Обвинувачений не зобов’язаний доводити свою невинність або надавати докази, котрі йому зашкодять.
§ 2. Обвинувачений зобов’язаний надати доступ до:
1) зовнішнього огляду тіла та інших оглядів, не пов’язаних з порушенням цілісності тіла; також дозволяється знімати з обвинувачених відбитки пальців, фотографувати їх та показувати з метою впізнання іншим особам;
2) психологічних та психіатричних обстежень, а також обстежень, пов’язаних з процедурами на його тілі, за винятком хірургічних обстежень, за умови, що вони проводяться уповноваженим медичним працівником відповідно до показань медиків та не наражають на небезпеку здоров’я обвинуваченого, якщо такі обстеження необхідні; зокрема, обвинувачений зобов’язаний пройти забір крові, волосся або виділень тіла відповідно до пункту 3;
3) взяття мазків зі слизової щоки співробітником поліції, якщо це необхідно і немає побоювань, що це може поставити під загрозу здоров’я обвинуваченого або інших осіб.
§ 3. Стосовно підозрюваної особи можуть проводитись тести або заходи, зазначені в § 2, пункт 1, та відповідно до вимог, встановлених у § 2, пункт 2 або 3, брати кров, волосся, мазок зі слизової оболонки щоки або інші виділення тіла.
§ 3a. Обвинуваченого або підозрюваного закликають підкоритися обов’язкам, що випливають з § 2 і 3. У разі відмови підкоритися цим обов’язкам обвинуваченого або підозрюваного можуть затримати та примусово змусити виконувати ці дії, при необхідності із застосуванням фізичної сили або засобів, необхідних для виконання певних дій.
§ 4. Міністр юстиції за погодженням з міністром уповноваженим з питань охорони здоров’я, визначає, згідно з розпорядженням, детальні умови та спосіб проведення обстеження обвинуваченого та підозрюваного, а також виконання заходів, зазначених у § 2, пункти 1- 3 та § 3, маючи на увазі, що збір, запис та аналіз доказів повинні здійснюватися відповідно до сучасних знань у галузі криміналістики та судової медицини.
Ст. 75. § 1. Обвинувачений зобов’язаний повідомляти орган, який веде провадження, про будь-яку зміну свого місця проживання або перебування на строк понад 7 днів, у тому числі через позбавлення волі по іншій справі, а також про будь-яку зміну даних, про що йде мова у ст. 213 § 1, про які знає орган, який веде провадження у справі. Обвинувачений зобов’язаний з’явитися на будь-який виклик, котрий стосується процесу. Про перераховані вище обов’язки обвинувачуваного слід попередити на першому допиті.
§ 2. У разі необґрунтованої неявки обвинувачений може бути затриманий та примусово притягнений до відповідальності.
§ 3. Положення ст. 246 застосовуватимуться відповідно. Скарги на рішення суду розглядаються тим самим судом у складі трьох суддів.
Ст. 76. Якщо обвинувачений є неповнолітнім або недієздатним, його законний представник або особа, під опікою якої знаходиться обвинувачений, може вжити будь-яких процесуальних дій на його користь, і перш за все, подавати апеляційні скарги, клопотання та призначити захисника.
Ст. 77. У обвинуваченого одночасно може бути не більше трьох адвокатів.
Ст. 78. § 1. Обвинувачений, у якого немає захисника, може вимагати, щоб йому призначили державного захисника, якщо він належним чином підтвердить, що не може нести витрати на свій захист без шкоди для необхідного утримання себе і сім’ї. Підставою для відмови в призначенні державного захисника не може бути факт, що обвинувачений скористався безкоштовною юридичною допомогою або безкоштовними юридичними консультаціями, про які йдеться в Законі від 5 серпня 2015 року про безоплатну юридичну допомогу, безкоштовне Цивільне консультування та юридичну освіту. (Законодавчий вісник 2019 р., п. 294).
§ 1а. Положення § 1 застосовується відповідно, якщо обвинувачений просить про призначення державного захисника для вчинення певної процесуальної дії.
§ 2. Суд може відкликати призначеного захисника, якщо з’ясується, що немає обставин, на підставі яких він був призначений. Рішення про відмову від призначення захисника може бути оскаржене в іншій еквівалентній колегії цього суду.
Ст. 79.§ 1. У кримінальному процесі обвинувачений повинен мати захисника, якщо:
1) молодше 18 років;
2) глухий, німий або сліпий;
3) виникає обґрунтований сумнів в тому, що його здатність розпізнавати сенс вчинку або керувати діями була на момент здійснення цього вчинку відключена або значною мірою обмежена;
4) є обґрунтовані сумніви щодо того, чи дозволяє його психічне здоров’я брати участь у процесі або захищатись самостійно.
§ 2. Обвинувачений повинен мати захисника, якщо суд вважатиме це необхідним в силу інших обставин, що перешкоджають самостійному захисту.
§ 3. У випадках, згаданих в § 1 і 2, участь захисника обов’язкова в судовому процесі і в тих засіданнях, в яких обов’язкова участь обвинуваченого.
§ 4. Визнаючи обґрунтованою думку експертів-психіатрів про те, що вчинок обвинуваченого не був здійснений в умовах несвідомості або в стані значного обмеження здатності розпізнавати сенс вчинку або, що стан психічного здоров’я обвинуваченого дозволяє брати участь в розгляді справи та здійснювати захист самостійно і участь державного захисника не є обов’язковим. У такому випадку голова суду або суд звільняє захисника від його обов’язків, якщо немає інших обставин, за яких обвинувачений може вимагати призначення державного захисника.
Ст. 80. Обвинувачений повинен мати захисника під час провадження в окружному суді, якщо йому пред’явлено звинувачення у злочині. У цьому випадку участь захисника в головному засіданні є обов’язковою.
Ст. 80а. (скасовано)
Ст. 81. § 1. Якщо в ситуації, зазначеній в ст. 78 § 1 або 1a, ст. 79 § 1 і 2 та ст. 80 обвинувачений не має захисника, голова суду або суддя, компетентний розглядати справу, призначає державного захисника.
§ 1а. Постанова голови суду, про відмову в призначенні захисника, може бути оскаржена в суді, уповноваженому розглядати справу, а рішення суду про відмову в призначенні захисника може бути оскаржене в іншому аналогічному складі цього суду.
§ 1b. Повторне клопотання про призначення захисника, засноване на тих же обставинах, залишається без розгляду.
§ 2. На обґрунтоване прохання обвинуваченого або його захисника, голова суду або судовий секретар, уповноважений розглядати справу, може призначити нового захисника замість чинного.
Ст. 81а. § 1. Захисник призначається з державного списку захисників.
§ 2. Заява про призначення захисника визнається головою суду, судом або судовим помічником негайно.
§ 3. Якщо обставини вказують на необхідність негайного захисту:
1) заява про призначення захисника та інші документи, необхідні для розгляду заяви, можуть бути подані органом, що веде підготовче провадження, до компетентного суду факсом або електронною поштою;
2) голова суду, суд або судовий помічник у порядку, зазначеному у ст.137, повідомляє обвинуваченого та захисника про призначення державного захисника.
§ 4. Міністр юстиції своєю постановою визначає:
1) спосіб надання обвинуваченому допомоги державного захисника, включаючи метод визначення списку захисників, які надають державну юридичну допомогу, та метод призначення захисника, який надає юридичну допомогу,
2) порядок подання заяви до суду про призначення державного захисника та детальний порядок розгляду такої заяви – беручи до уваги необхідність забезпечення належного перебігу розгляду та належного здійснення права на захист.

Глава 9
Захисники та довірені особи

Ст. 82. Захисником може бути лише особа, уповноважена захищати відповідно до положень про систему адвокатури або закону про юридичних радників.
Ст. 83. § 1. Захисника вибирає обвинувачений; призначити захисника для обвинуваченого позбавленого волі може інша особа, про що обвинуваченого негайно повідомляється.
§ 2. Дозвіл на захист може бути надано в письмовій формі або шляхом подання заяви до протоколу органу, що веде кримінальне провадження.
Ст. 84. § 1. Призначення захисника або призначення державного захисника дає йому право діяти протягом усього провадження, включаючи діяльність після набрання законної сили рішення, якщо воно не містить обмежень.
§ 2. Призначення державного захисника вимагає від нього процесуальних заходів до остаточного завершення провадження. Однак, якщо дії слід вчинити поза місцем проживання або місця знаходження державного захисника, голова суду, перед яким має бути здійснена дія, або судовий секретар цього суду, а в підготовчому провадженні – голова районного суду місця дії або судовий секретар суду, на обґрунтовану вимогу поточного захисника призначає іншого адвоката з-поміж місцевих адвокатів або юрисконсультів для здійснення цієї діяльності.
§ 3. Захисник, призначений відомством у касаційному провадженні, у провадженні щодо скасування рішення Апеляційного суду про скасування рішення суду першої інстанції та повернення справи на повторний розгляд, або у провадженні щодо поновлення розгляду, повинен скласти та підписати касацію, скаргу на рішення Апеляційного суду про скасування рішення першої інстанції, та направити справу на новий розгляд або клопотання про поновлення провадження, або письмово повідомити суд про те, що він не знайшов підстав для подання касації, скарги або клопотання про поновлення провадження у справі. У разі подання касації, скарги або клопотання цей захисник має право брати участь у розгляді справи.
Ст. 85. § 1. Захисник може захищати кількох обвинувачених одночасно, якщо їх інтереси цьому не суперечать.
§ 2. Виявивши суперечність, суд видає наказ про призначення обвинуваченому термін для призначення іншого захисника. У разі державного захисника суд призначає іншого захисника. Рішення може бути оскаржене.
§ 3. У підготовчому процесі повноваження суду, викладені в § 2, надаються голові суду, компетентному для розгляду справи.
Ст. 86. § 1. Захисник може вжити процесуальних заходів тільки на користь обвинуваченого.
§ 2. Участь захисника в розгляді справи не виключає особистих дій в ньому обвинуваченого.
Ст. 87. § 1. Сторона, яка не є обвинуваченою, може призначити свого представника.
§ 2. Особа, яка не є стороною в процесі, може встановити довірену особу, якщо цього вимагають її інтереси в триваючому розгляді справи.
§ 3. Суд, а в підготовчому розгляді прокурор, може відмовити брати участь в розгляді довіреній особі, про яку йдеться в § 2, якщо він вважає, що цього не вимагає захист інтересів особи, яка не є стороною процесу.
Ст. 87а. (скасовано)
Ст. 88. § 1. Уповноваженою особою або представником може бути адвокат, юрисконсульт або радник Генеральної прокуратури Республіки Польща. Державний офіційний представник призначається головою суду або судовим помічником, компетентним для розгляду справи. До довіреної особи застосовуються правила ст. 77, ст. 78, ст. 81 § 1а–2, ст. 81а § 1-3, ст. 83, ст. 84, ст. 86 § 2, а також ст. 81а § 4.
2. Представницька діяльність здійснюється Генеральною Прокуратурою Республіки Польща на умовах, зазначених в окремому акті.
Ст. 89. Стосовно питань, що стосуються уповноваженого представника, а не передбачених положеннями цього Кодексу, застосовуються відповідні положення цивільного судочинства.

Глава 10
Соціальний представник

Ст. 90. § 1. У судовому провадженні громадська організація може повідомити про участь у провадженні, якщо існує потреба захистити суспільні інтереси або індивідуальні інтереси, на які поширюються статутні завдання цієї організації, зокрема захист прав та свобод людини.
§ 2. У заяві громадська організація вказує громадський або індивідуальний інтерес, що охоплюється статутними завданнями цієї організації, і представника, який повинен представляти цю організацію. До заяви додається копія статуту або іншого документа, що регулює діяльність цієї організації. Представник громадської організації подає до суду письмовий дозвіл.
§ 3. Суд дозволяє представнику соціальної організації брати участь у справі, якщо принаймні одна зі сторін погодиться. Сторона може в будь-який час відкликати свою згоду. Якщо принаймні одна зі сторін не погоджується на участь у справі представника соціальної організації, суд виключає цього представника з участі у справі, якщо тільки його участь не є обов’язковою для інтересів здійснення правосуддя.
§ 4. Суд дозволяє представнику громадської організації виступати у справі, попри незгоду сторін, якщо це є обов’язковим для інтересів правосуддя.
§ 5. Суд відмовляє в дозволі представнику громадської організації брати участь в справі, якщо вважає, що вказаний в документації громадський або індивідуальний інтерес не входить в статутні завдання цієї організації або не має відношення до даної справи.
§ 6. Суд може обмежити кількість представників громадських організацій, які виступають у справі, якщо це необхідно для забезпечення належного ходу розгляду. Суд закликає обвинувача та обвинуваченого вказати не більше двох представників громадських організацій, які зможуть брати участь у справі. Якщо у справі присутні більше одного обвинуваченого або більше одного обвинувача, кожен з них може вказати одного представника. Ненадання згоди на участь представника вважається відкликанням згоди на його присутність у справі. Незалежно від позицій сторін, суд може прийняти рішення про подальшу участь окремих представників громадських організацій, якщо їх участь відповідає інтересам здійснення правосуддя.
Ст. 91. Представник громадської організації, допущений до участі у судовому розгляді, може брати участь у судовому процесі, робити заяви та подавати письмові заяви.

Глава 10а
Зобов’язаний суб’єкт

Ст. 91а. § 1. Якщо у зв’язку з вчиненням забороненого діяння фізична, юридична особа чи організаційна одиниця без правосуб’єктності, якій окремі положення надають правоздатність, отримала фінансову вигоду або вигоду, про яку йде мова в ст. 405–407, ст. 410 та ст. 412 Цивільного кодексу від Державного казначейства, органу місцевого самоврядування, державного або організаційного підрозділу місцевого самоврядування, суб’єкта господарювання, або комерційної юридичної компанії з переважною часткою Державного казначейства або органу місцевого самоврядування, на вимогу прокурора суд, застосовуючи положення цивільного законодавства, зобов’язує цю особу або організацію відшкодувати вигоду або її еквівалент уповноваженому суб’єкту господарювання або Державному казначейству.
§ 2. Суб’єкт, зазначений у § 1, проходить процедуру допиту у кримінальному провадженні як свідок. У випадку з суб’єктом, який не є фізичною особою, проводиться допит з особою або особами, уповноваженими діяти від імені цього суб’єкту.
§ 3. Особа, зазначена в § 2, може відмовитись від дачі показань.
§ 4. Положення ст. 72, ст. 75, ст. 87 § 1, ст. 89, ст. 156 § 1, перше речення та ст. 167 застосовуватимуться відповідно. Особа, про яку йде мова в § 2, може ставити питання допитуваній особі та виступати з останнім словом перед захисником, обвинувачем та обвинуваченим.

Глава 10b
Власник підприємства котре знаходиться під загрозою конфіскації

Ст. 91b. Власнику підприємства, якому загрожує конфіскація, про яку йде мова в ст.44а § 2 Кримінального кодексу, надаються права сторін на процесуальні дії, що стосуються даного заходу.

 

Поделитесь этой статьей:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує «cookies» для надання послуг. Подальше використання сайту означає, що ви погоджуєтеся на їх використання.OkЧитати далі