Масова еміграція громадян пострадянських країн на територію Республіки Польща не могла залишитися без уваги.
Еміграція торкнулася також і судової системи Польщі.
Часто іноземні громадяни потребують юридичної консультації, представлення своїх інтересів або правового захисту.
Саме тому, ми, Адвокатська фірма Кацпшак Ковалак, вирішили розмістити в цьому блозі перекладений на українську мову Цивільний процесуальний кодекс Республіки Польщі, завдяки якому ви можете ознайомитися зі своїми правами зрозумілою мовою.
Прошу звернути увагу, що переклад має творчий характер (здійснено за допомогою польських юристів та українського адвоката) і не є нормативно-правовим актом, а лише текстом. Даний переклад є авторським, всі права належать адвокатській фірмі Кацпшак Ковалак. Якщо ви хочете використати даний авторський текст, необхідно отримати на це нашу згоду.
У даній статті йдеться про процесуальні листи, доставку листів, судове засідання, терміни (Ст.125-183). З усіма іншими положеннями польського Цивільного процесуального кодексу можна буде більш детально ознайомиться в наступних статтях нашого блогу.
VI
Процедура
РОЗДІЛ I
Загальні положення щодо процесуальних дій
Глава 1
Процесуальні листи
Ст. 125. § 1. Процесуальні листи включають висновки і заяви сторін, подані поза судом.
§ 2. Якщо це передбачено спеціальним положенням, процесуальні листи подаються на офіційних бланках.
§ 2.1. Якщо це передбачено спеціальним положенням або було зроблено вибір подати процесовий лист через електронну систему, то процесовий лист у цьому випадку подається лише через електронну систему. Листи, не подані через електронну систему, не мають юридичних наслідків, які закон пов’язує з подачею листа до суду, про що суд інструктує особу, що подає лист.
§ 2.1a. Вибір подавати процесові листи через електронну систему та надалі вносити процесові листи через дану систему допускається, якщо з технічних причин, що лежать на стороні суду, це можливо.
§ 2.2. У разі невнесення процесуального листа через електронну систему, голова повідомляє особі, котра подає лист, про неефективність її дій.
§ 2.3. Якщо з технічних причин, що лежать на стороні суду, неможливо подати лист через електронну систему в необхідний термін, застосовуються положення ст.168-172.
§ 2.4. Заява про обрання або відмову від вибору подачі процесуальних листів через електронну систему подається через цю систему. Ця заява стосується тільки тієї людини, яка її подала.
§ 3. Міністр юстиції визначає, згідно з розпорядженням, зразки та спосіб передачі особам відповідних офіційних форм, про які йдеться в § 2, які відповідають вимогам, передбаченим для процесуальних листів, особливим вимогам судового розгляду, в якому будуть використовуватися, а також яку повинні містити інформацію для сторін, щодо їх заповнення, подання та наслідків невідповідності листа цим вимогам, беручи до уваги, що офіційні формуляри повинні бути надані в приміщеннях судів і безкоштовно в мережі Інтернет – у форматі, щоб можна було зручно редагувати вміст форми.
§ 3.1. Міністр юстиції за погодженням з міністром, уповноваженим з питань комп’ютеризації, визначає, згідно з розпорядженням, спосіб подання процесуальних листів через електронну систему, беручи до уваги ефективність подання листа, конкретні вимоги до провадження, яке проводиться через цю систему, та захист прав осіб, які подають процесуальні листи.
§ 4. (скасовано)
<§ 5. Якщо технічні та організаційні умови суду це дозволяють, процесуальні листи також можуть бути внесені на електронну адресу суду, про яку йдеться в ст. 2 пункт 1 Закону від 18 листопада 2020 року про електронну доставку (Dz. U. poz. 2320).
§ 6. Міністр юстиції за погодженням із міністром, уповноваженим з питань комп’ютеризації, визначає шляхом постанови технічні та організаційні умови та спосіб подання процесуальних листів, про які йдеться в § 5, беручи до уваги ефективність подання листів, захист прав осіб, які їх подають, та необхідність забезпечення безпроблемного провадження.>
Ст. 126. § 1. Кожен процесуальний лист повинен містити:
1) повну назву суду, до якого лист адресовано;
2) імена та прізвища або повні назви сторін, їх законних представників та довірених осіб;
3) позначення типу листа;
4) підстава заяви чи звернення;
5) якщо необхідно прийняти рішення щодо заяви чи звернення – зазначення фактів, на яких сторона базується у своїй заяві чи зверненні, з зазначенням доказів для підтвердження кожного з цих фактів;
6) підпис сторони або її законного представника або повноважного представника;
7) перелік додатків.
§ 1.1. До процесуального листа додаються додатки, згадані в цьому листі.
§ 2. Якщо процесуальний лист є першим листом у справі, він також повинен містити позначення предмета спору, а також:
1) зазначити місця проживання сторін та адресу де знаходяться фірма, у разі, коли сторона є підприємцем, котрий вписаний до GEIDG – подати поштову адресу для кореспонденції внесену до GEIDG;
1.1) зазначити місце проживання або адресу офісу законних представників та довірених осіб сторін;
2) номер загальної електронної системи обліку населення (PESEL) або податковий ідентифікаційний номер (NIP) позивача, який є фізичною особою, якщо він зобов’язаний мати такий номер або має його;
3) номер у Національному судовому реєстрі (KRS), а у разі його відсутності – номер в іншому відповідному реєстрі обліку або NIP заявника, який не є фізичною особою, котра не повинна бути внесена до відповідного реєстру або записів, якщо вона повинна його мати.
§ 2.1. Подальші процесуальні листи, крім зазначених у § 1, повинні містити номер документу.
§ 3. Процесуальний лист повинен супроводжуватися довіреністю або завіреною копією довіреності, якщо лист подає представник, який раніше не подавав довіреність. Якщо уповноважена особа вирішила подати процесуальний лист через електронну систему, через цю систему вона повинна подати також і засвідчену копію довіреності.
§ 3.1. Положення § 3 не застосовується до листів, поданих в електронному судочинстві.
§ 4. За сторону, яка не може фізично підписати лист, процесуальний лист підписує уповноважена нею особа із зазначенням причини, через яку сторона сама не поставила підпис.
§ 5. Процесуальний лист, що подається через електронну систему передачі даних, повинен бути підписаний кваліфікованим електронним підписом, довіреним підписом (podpisem zaufanym) або особистим підписом
[§ 6. Міністр юстиції за погодженням з міністром, уповноваженим з питань комп’ютеризації, визначає шляхом постанови процедуру створення та забезпечення доступу до електронної системи, за допомогою якої можна вносити процесуальні листи, беручи до уваги ефективність провадження, захист прав учасників провадження та можливості подачі відразу декількох листів.]
Ст. 126.1. § 1. У кожному листі повинна бути вказана вартість предмета спору або вартість предмета скарги, якщо від цієї вартості залежить розмір оплат або допустимість заходу оскарження, а предметом справи не позначена грошова сума.
§ 2. Листи, що стосуються частини предмета спору чи апеляції, підлягають сплаті лише відповідно до вартості цієї частини.
§ 3. Вартість предмета спору чи апеляції подається у злотих, що округлюється до цілого злотого.
Ст. 126.2. § 1. Суд не буде вживати ніяких дій у зв’язку з процесуальним листом, за розгляд якого не було сплачено належний збір.
§ 2. Не вимагається оплата збору за лист, якщо з його змісту виникає, що він підлягає відхиленню.
Ст. 127. § 1. У процесуальному листі, спрямованому на підготовку справи до розгляду (підготовчий лист), сторона повинна коротко викласти справу, вказати, які факти вона визнає, а які заперечує, прокоментувати твердження та докази, представлені протилежною стороною.
§ 2. У підготовчому листі сторона може також вказати правові підстави своїх вимог чи висновків.
Ст. 128. § 1. До процесуального листа необхідно додати його копії з копіями додатків для їх передачі особам, які беруть участь у справі, більш того, якщо суду не були надані оригінали, по одній копії кожного додатку аби долучити до судового акта.
§ 2. До процесуального листа, поданого через електронну систему, додаються електронно підписані додатки.
Ст. 129. § 1. Сторона, яка посилається на документ у письмовій формі, зобов’язана, на вимогу опонента, подати оригінал документа до суду до слухання.
§ 2. Замість оригіналу документа сторона може подати копію документа, якщо його відповідність оригіналу засвідчена нотаріусом або представником сторони, який діє як адвокат, юрисконсульт, патентний повірений або радником Генеральної прокуратури Республіки Польща.
§ 2.1. Електронне підтвердження копії документа представником сторони, який є адвокатом, юрисконсультом, патентним повіреним або радником Генеральної прокуратури Республіки Польща, відбувається в момент введення документа в електронну систему цим представником.
§ 3. Інформація відносно відповідності оригіналу, що міститься в копії документа, зазначена представником сторони, який є адвокатом, юрисконсультом, патентним повіреним або радником Генеральної прокуратури Польщі має характер офіційного документа.
§ 4. Якщо це обґрунтовано обставинами справи, суд, на прохання сторони або відомства, може вимагати від сторони, яка подала копії документа, зазначеного в § 2, представити оригінал цього документа.
§ 5. Міністр юстиції визначає своїм розпорядженням, формати, в яких копії листів, документів та довіреностей можуть засвідчуватися в електронному вигляді, враховуючи мінімальні вимоги до публічних реєстрів та електронного обміну інформацією.
Ст. 130. § 1. Якщо процесуальний лист не може отримати належного розгляду внаслідок недотримання формальних умов або в наслідок несплати належного збору, голова вимагає від сторони, виправити, доповнити або заплатити збір протягом одного тижня. Неправильне позначення процесуального листа чи інші очевидні неточності не повинні створювати перешкоди для його розгляду.
§ 1.1. Якщо лист було подано особою, яка проживає або має головний офіс за кордоном, яка не має представника в країні, голова встановлює строк для виправлення або доповнення листа або сплати збору не менше одного місяця, а якщо повістка про виправлення повинна бути вручена за межами території Європейського Союзу, то не менше трьох місяців.
§ 2. Після безрезультатного закінчення терміну голова повертає лист стороні. Повернений лист не викликає наслідків, які закон пов’язує з подачею процесуального листа до суду.
§ 3. Лист, виправлений або доповнений протягом зазначеного строку, діє з моменту його подання.
§ 4. Розпорядження голови про повернення листа надається тільки позивачеві.
§ 5. Процесуальні листи, складені з порушенням ст.871, підлягають поверненню без заклику виправити недоліки, якщо законом не передбачено інше.
§ 6. Якщо спеціальним положенням передбачено, що лист можна подавати лише через електронну систему, лист подається разом із оплатою. Лист, внесений без оплати збору, не має наслідків, які закон пов’язує з подачею листа до суду, про що суд інструктує особу, котра подає лист. У разі одночасного подання через електронну систему більше одного листа, що підлягають сплаті збору, жоден з цих листів не має наслідків, які закон пов’язує з поданням поцесуального листа до суду, якщо збір не був сплачений у розмірі суми зборів, що підлягають сплаті за всі листи.
§ 7. У разі подання листа, що підлягає сплаті збору, з порушенням § 6, голова повідомляє особу, яка подає лист, про неефективність дії.
§ 8. Положення § 6 та 7 не застосовуються, якщо заявник в силу закону звільнений від судових витрат, у межах судового збору, що стосуються цього листа, а також у разі звільнення від цих витрат, наданих судом, або у разі подання клопотання про таке звільнення.
Ст. 130.1. § 1. (скасовано) 7)
§ 1.1. Якщо процесовий лист, який необхідно було подати на офіційному бланку, не подано на такому бланку або не може отримати правильний розгляд внаслідок недотримання інших формальних умов, головуючий суддя вимагає від сторони виправлення або доповнення його протягом одного тижня. У повістці, що надсилає голова повинні бути вказані всі недоліки листа та міститися вказівка щодо змісту § 2.
§ 2. У разі безрезультатного закінчення терміну або повторної подачі листа з формальними недоліками, голова суду розпоряджається повернути лист. Заперечення від заочного вироку, звинувачення проти платіжного наказу та заперечення проти оплати суд відхиляє.
§ 3. (скасовано)
§ 4. (скасовано)
Ст. 130.1 а. § 1. Якщо процесуальний лист, поданий адвокатом, юрисконсультом, патентним повіреним або радником Генеральної прокуратури Республіки Польща, не може бути належним чином опрацьований через невиконання формальностей, головуючий повертає лист стороні без надсилання запиту виправити або доповнити процесуальний лист. Неправильне позначення процесуального листа чи інші очевидні неточності не повинні створювати перешкоди для належного розгляду.
§ 2. У наказі про повернення листа зазначаються недоліки, які є підставою для повернення.
§ 3. Протягом одного тижня з дати вручення наказу про повернення листа сторона може подати його повторно. Якщо на цей лист не має формальних недоліків, він набирає чинності з дати першого подання.
§ 4. Наказ про повернення листа також може бути виданий помічником суду.
Ст. 130.2. § 1. Лист внесений адвокатом, юрисконсультом або патентним повіреним, який не було належним чином оплачений, повертається головою без прохання про оплату, якщо за нього потрібно платити фіксовану або відносну суму, розраховану відповідно до вартості предмету спору, зазначеного стороною.
§ 2. Протягом одного тижня з дати вручення наказу про повернення листа з причин, зазначених у § 1, сторона може сплатити збір. Якщо збір був сплачений, лист набирає чинності з дати першої подачі. Такий ефект не відбувається в разі чергового повернення листа з тієї ж причини.
§ 3. (скасовано)
§ 4. (скасовано)
§ 5. Положення § 1 не застосовується, коли зобов’язання сплатити пропорційний збір виникло внаслідок перевірки судом вартості предмету спору або скарги.
Ст. 130.3. § 1. Положення ст.126.1, ст. 126.2, ст. 130 § 1 і § 1.1, ст.130.2 застосовуються, коли, перед відправкою копії листа іншим сторонам, а в разі відсутності таких сторін – перед відправкою повідомлення про дату засідання, виник обов’язок сплатити або компенсувати витрати, в результаті встановлення судом вищої цінності предмета спору або скасування звільнення від судових витрат.
§ 2. Якщо зобов’язання сплатити або компенсувати витрати виникло з інших причин, ніж зазначені в § 1, або після відправлення копії листа іншим сторонам, а в разі відсутності таких сторін – після відправлення повідомлення про дату засідання, голова вимагає від зобов’язаної сторони сплатити належний збір протягом одного тижня. У разі несплати збору та закінчення терміну оплати суд розглядає справу, не зупиняючи перебігу провадження, а про обов’язок сплати збору приймає рішення в постанові, що завершила справу в цій інстанції, застосовуючи відповідно правила діючі при відшкодуванні витрат на судовий розгляд.
§ 3. Якщо зобов’язана особа проживає або її офіс знаходиться за кордоном і в країні немає її представника, термін, про який йдеться у § 2, повинен становити один місяць, а якщо повістка повинна бути вручена за межами території Європейського Союзу, термін має бути не менше трьох місяців.
Ст. 130.4. § 1. Сторона, яка просить вжити заходів, пов’язаних з витратами, зобов’язана сплатити аванс на їх покриття в розмірі та термінах, зазначених судом. Якщо більш ніж одна сторона просить вжити заходів, суд зобов’язує будь-яку сторону, яка має юридичний вплив, виплатити аванс в рівних частках або в іншому співвідношенні на свій розсуд.
§ 2. Голова суду закликає зобов’язану сторону внести аванс, сплатити зазначену суму в установлений термін, не довший ніж два тижні. Якщо зобов’язана сторона проживає або має офіс за кордоном і не має представника в країні, термін, зазначений у § 1, становить один місяць, а якщо повістка повинна бути вручена особі, що знаходиться за межами території Європейського Союзу, термін має бути не менше трьох місяців.
§ 3. Якщо з’ясовується, що очікувані або фактичні витрати перевищують внесений аванс, голова закликає доповнити його способом, зазначеним у § 2.
§ 4. Суд вживає заходів, пов’язаних із витратами, якщо аванс вноситься у визначеній сумі.
§ 5. У разі невнесення авансу суд відмовляється від дій, пов’язаних з витратами.
Ст. 130.5. У випадках, зазначених у ст.125 та ст. 130-130. 4, діяльність голови може здійснюватися судовим помічником.
Глава 2
Доставка
Ст. 131. § 1. Суд здійснює доставку поштовим оператором відповідно до Закону від 23 листопада 2012 р.- Про поштове право (Журнал Вісник 2020 р., поз. 1041), або за допомогою особи, котра працює в суді, або в судовій службі доставки. Суд також може здійснювати доставку через судового пристава в порядку, встановленому законом від 22 березня 2018 року Про судових приставів (Журнал Вісник 2020 року за пунктами 121 і 288).
§ 1.1. У випадках, зазначених у Законі, суд може здійснювати доставку поліцією або військовими.
§ 2. Міністр юстиції за погодженням з міністром, компетентним у справах зв’язку, визначає, згідно з розпорядженням, детальний порядок та спосіб вручення судових документів особами, зазначеними у першому реченні § 1, враховуючи необхідність забезпечити безперебійний процес провадження, а також реалізацію процесуальних гарантій його учасників, захист прав осіб, яким вручаються листи, та захист їх персональних даних.
§ 3. Міністр юстиції, за обґрунтованим клопотанням голови суду, шляхом постанови створює та скасовує судову службу доставки в цьому суді.
§ 4. Міністр юстиції визначає, згідно з розпорядженням, умови організації та структуру судової служби доставки, беручи до уваги масштабність суду, витрати та забезпечення ефективності доставлення та дотримання вимог судового розгляду.
Ст. 131.1. § 1. Суд надає послугу доставлення через електронну систему (електронна доставка), якщо адресат подав лист через електронну систему або вирішив отримувати листи через електронну систему.
§ 2. У разі електронної доставки лист вважається доставленим у час, зазначений в електронному підтвердженні отримання кореспонденції. Положення ст. 134 § 1 не застосовується. За відсутності такого підтвердження електронна доставка вважатиметься ефективною через 14 днів з дати розміщення листа в системі.
§ 2.1. Одержувач, який зробив вибір на користь передачі листів через електронну систему, може відмовитися від електронної доставки.
§ 3. Міністр юстиції за погодженням з міністром, відповідальним за комп’ютеризацію, визначає, згідно з розпорядженням, порядок та спосіб надання електронних послуг з метою забезпечення ефективності обслуговування та захисту прав осіб, яким листи надсилаються.
<Ст. 131.2. § 1. Якщо технічні та організаційні умови суду це дозволяють, доставляння документації здійснюється на електронну адресу, про яку йде мова в ст. 2 п. 1 Закону від 18 лютого 2020 р. Про електронну доставку, внесену до бази електронних адрес, зазначених у ст. 25 цього Закону, а за відсутності такої адреси – на адресу для електронного доставлення, пов’язаного з кваліфікованою службою зареєстрованої електронної доставки, з якої адресат вніс лист.
§ 2. Послуга доставлення, зазначена в § 1, може бути здійснена відносно сторони, яка є фізичною особою, тільки якщо вона подала лист з адресою електронної доставки або вказала цю адресу у якості адреси для доставлення. Це не стосується підприємців, занесених до CEIDG (Центрального реєстру та інформації про підприємницьку діяльність).
§ 3. Міністр юстиції за погодженням з міністром, уповноваженим з питань комп’ютеризації, визначає шляхом постанови технічні та організаційні умови, а також детальний порядок та спосіб доставки, про який йдеться в § 1, з метою забезпечення ефективності надання послуг, захисту прав осіб, яким доставляються листи, та необхідності забезпечення безперервного провадження.>
Ст. 132. § 1. Під час розгляду справи адвокат, юрисконсульт, патентний повірений та Генеральна прокуратура Республіки Польща передають один одному безпосередньо записи процесуальних листів з додатками. У змісті процесуального листа, поданого до суду, міститься заява про надання копії листа іншій стороні або про її відправлення поштою. Лист, що не містить вищевказаної заяви, підлягає поверненню, без надсилання запиту на усунення цього недоліку.
§ 1.1. Положення § 1 не застосовується до подання зустрічного позову, апеляційної скарги, касаційної скарги, скарги, заперечення проти рішення про невиконання зобов’язань, заперечення проти розпорядження про виплату, звинувачень проти наказу про сплату, заяви про забезпечення позову , скарги на відновлення провадження у справі, скарги на заяву про незаконність винесеного рішення та скарги на рішення судового помічника, які повинні бути подані до суду зі копіями для протилежної сторони.
§ 1.2. Положення § 1 не поширюється на листи, надіслані через електронну систему, що підлягають передачі їх адвокату, юрисконсульту, патентному повіреному або Генеральній прокуратурі Республіки Польща, котрі вирішили подавати листи через електронну систему та не відмовилися від електронного доставлення документації.
§ 1.3. Процесуальні документи з додатками, за винятком листів, перелічених у § 1.1, адвокат, юрисконсульт, патентний повірений та Генеральна прокуратура Республіки Польща передають один одному безпосередньо тільки в електронному вигляді, якщо вони подадуть до суду відповідні заяви та нададуть суду контактну інформацію, зокрема адресу електронної пошти або номер факсу. Заяви не підлягають ануляції. На спільне прохання сторін або в інших обґрунтованих випадках суд постановляє відмовитися від цього способу надання документації.
§ 2. Вручення відповідного документу адресату також може бути здійснено шляхом передачі листа безпосередньо в секретаріаті суду.
Ст. 133. § 1. Якщо сторона є фізичною особою, доставлення документації відбувається їй особисто, а якщо у неї немає процесуальної дієздатності – її законному представнику.
§ 2. Процесуальні листи або рішення для юридичної особи, а також для організації, що не має правосуб’єктності, передаються до органу, уповноваженого представляти їх перед судом, або до працівника, уповноваженого приймати листи.
§ 2.1. Процесуальні листи або рішення для підприємця, внесеного до CEIDG (Центрального реєстру та інформація про підприємницьку діяльність) надсилаються на адресу доставки, надану в цьому реєстрі, якщо тільки підприємець не вказав іншу адресу для доставлення документів та листів.
§ 2.2. Процесуальні листи або рішення для підприємця, внесеного до KRS (державного судового реєстру), доставляються за адресою, вказаною в цьому реєстрі, якщо підприємець не вказав іншу адресу для доставки. Якщо остання відома адреса була видалена, як не актуальна та не було подано заяви про включення нової адреси, то видалена адреса, подана в реєстрі вважається актуальною для надання документації.
§ 2а. (скасовано)
§ 2b. (скасовано)
§ 2.3. Процесуальні листи або судове рішення для осіб, які представляють суб’єкт внесений до KRS (державного судового реєстру), ліквідаторів, довірених осіб, членів органів або осіб, уповноважених представляти раду директорів надсилаються на адресу для надання кореспонденції, вказану відповідно до положень ст.19, п. 5–5b i 5d закону від 20 серпня 1997 р. Про державний судовий реєстр (Dz. U. z 2019 r. poz. 1500, 1655 i 1798 oraz z 2020 r. poz. 288).
§ 3. Якщо є призначений законний представник або особа, уповноважена приймати листи з суду, листи вручаються цим особам. Лист, що закликає сторону особисто з’явитися до суду, вручається тільки цій стороні, за винятком сторін, про яких йдеться в ст. 1135.5 § 1.
Ст. 134. § 1. У вихідні та святкові дні, а також у нічний час доставлення судових документів або викликів можливе тільки у виняткових випадках за попереднім розпорядженням голови суду.
§ 2. Час з 21 вечора до 7 ранку вважається нічним.
Ст. 135. § 1. Доставка здійснюється за місцем проживання у квартирі/будинку, за місцем роботи або там, де знаходиться адресат.
§ 2. На прохання сторони послуга доставлення може бути здійснена за адресою поштової скриньки, зазначеної стороною. У цьому випадку судовий лист, надісланий через поштового оператора, в розумінні Закону від 23 листопада 2012 р. – Про поштовий закон.
Ст. 136. § 1. Сторони та їх представники зобов’язані повідомляти суд про кожну зміну свого місця проживання.
§ 2. У разі нехтування цим обов’язком судовий лист залишається в матеріалах справи з подальшим врученням, якщо тільки нова адреса не стане відома суду. Про вищевказаний обов’язок та наслідки його невиконання суд повинен проінструктувати сторону при першому наданні листа.
§ 3. Положення § 2 не застосовується до доставлення скарги про відновлення провадження у справі або скарги про визнання незаконним остаточного рішення.
§ 4. Сторона, яка подала заявку на доставлення судової документації на адресу поштової скриньки, зобов’язана повідомляти суд про будь-які зміни цієї адреси. Положення § 2 і 3 застосовуються відповідно.
Ст. 137. § 1. Надання судової кореспонденції солдатам військової служби, співробітникам поліції та співробітникам тюремної служби здійснюється їх безпосередніми керівниками.
§ 2. Надання судової кореспонденції особам, позбавленим волі, здійснюється керівництвом відповідної установи.
Ст. 138. § 1. Якщо особа, що доставляє судову кореспонденцію не може її передати, через відсутність адресата у квартирі/будинку, вона може передати лист іншій дорослій особі, що проживає з адресатом, або адміністрації будинку чи доглядачеві будинку, якщо ці особи не є опонентами у справі.
§ 2. За адресата, якого особа, що передає судову кореспонденцію не застане на робочому місці, лист можете прийняти особа уповноважена отримувати листи.
Ст. 139. § 1. При неможливості доставлення способом, передбаченим попередніми статтями, лист, надісланий через поштового оператора у розумінні Закону від 23 листопада 2012 року – Про поштовий закон, повинен подаватися через поштове відділення цього оператора, а доставлення відбувається інакше – в офісі відповідного муніципалітету, розміщуючи повідомлення про це у дверях квартири адресата або в поштовій скриньці із зазначенням, де і коли лист залишили, та інформацією, що його слід забрати протягом семи днів з дати розміщення повідомлення. У разі неефективного закінчення цього терміну необхідно повторно залишити повідомлення.
§ 1.1. Лист, поданий у поштовому відділенні у розумінні Закону від 23 листопада 2012 року – Про поштовий закон, також може забрати особа, уповноважена на підставі поштової довіреності отримувати судову кореспонденцію.
§ 2. Якщо адресат відмовляється прийняти лист, вручення вважається здійсненим. У цьому випадку особа, що надає лист повертає його до суду з приміткою про відмову.
§ 3. Якщо стороні, яка підлягає внесенню до судового реєстру, не може бути вручений лист у порядку, передбаченому попередніми статтями, через відсутність в реєстрі актуальної адреси, лист залишається в матеріалах справи для подальшого вручення, якщо тільки нова адреса не стала відома суду.
§ 3.1. Листи для осіб, що представляють суб’єкт внесений до KRS (державного судового реєстру), ліквідаторів, довірених осіб, членів органів або осіб, уповноважених представляти раду директорів, у разі неможливості їх надання в порядку, передбаченому попередніми статтями через невиконання обов’язку подати заяву про зміну адреси для вручення кореспонденції, залишаються у матеріалах справи для подальшого вручення, якщо тільки нова адреса до надання кореспонденції не стала відома суду.
§ 4. При оголошенні або винесенні рішення, суд інформує заявника про наслідки відсутності інформації щодо змін у реєстрі, про які йдеться у § 3.
§ 4.1. Суд виносячи рішення про внесення запису до КRS (державного судового реєстру) осіб, які представляють суб’єкт господарювання, ліквідаторів, довірених осіб, членів органів або осіб, уповноважених представляти раду директорів має обов’язок поінформувати цей суб’єкт про наслідки неподання заяви про зміну адреси до кореспонденції, зазначені в § 3.1.
§ 5. За заявою сторони видається свідоцтво про те, що попереднє рішення або розпорядження про оплату вважається доставленими за вказаною адресою в порядку, передбаченому в § 1. У свідоцтві вказується той факт, що наказ про визнання судового рішення або постанови було скасовано.
Ст. 139.1. § 1. Якщо відповідач, попри повторення повідомлення відповідно до ст. 139 § 1, друге речення, не забрав позовну заяву чи інші процесуальні листи, які необхідні для захисту його права, а по справі не передано йому жодного листа, в порядку, передбаченому в попередніх статтях, та не застосовується ст. 139 § 2–31 або інші спеціальні положення, що передбачають процедуру вручення, голова повідомляє про це позивача, надсилаючи йому копію листа для відповідача та зобов’язуючи доставити цей лист відповідачеві через судового пристава.
§ 2. Позивач протягом двох місяців з дати вручення йому зобов’язання, про яке йдеться в § 1, подає підтвердження вручення листа судовим приставом або повертає лист і вказує поточну адресу відповідача або докази того, що відповідач знаходиться за адресою, зазначеною у позові. Після безрезультатного закінчення терміну застосовується положення ст. 177 § 1 п. 6.
Ст. 140. § 1. Листи та судові рішення передаються в копіях.
§ 2. Замість копії листа або судового рішення може бути вручений документ, отриманий з електронної системи, якщо він має ознаки, що дозволяють перевірити наявність та зміст листа чи судового рішення в цій системі.
§ 3. У разі доставлення електронних листів та рішень вони містять дані з електронної системи.
Ст. 141. § 1. Законному представнику кількох осіб вручається один примірник листа та додатки.
§ 2. Особі, уповноваженій кількома учасниками спору приймати процесуальні листи, вручається по одному примірнику для кожного учасника.
§ 3. Якщо є кілька представників однієї сторони, суд доставляє лист лише одному з них.
Ст. 142. § 1. Доставка листа підтверджується в письмовій формі одержувачем або через електронну систему поштового оператора, про якого йде мова в ст. 131 § 1.
§ 2. У разі письмового підтвердження, одержувач підтверджує отримання листа та його дату власноручним підписом. Якщо він не може або не хоче цього зробити, то особа, що доставляє лист сама вказує дату доставки та причини відсутності підпису.
§ 3. Особа, що доставляє судову кореспонденцію, зазначає на підтвердженні отримання спосіб доставлення, а також відмічає дату доставлення на листі підтверджуючи інформацію своїм підписом.
Ст. 143. Якщо стороні, місце проживання якої невідоме, повинно бути вручено позовну заяву чи процесовий лист, що викликає необхідність відстоювати свої права, доставка може до моменту звернення сторони або її представника чи довіреної особи здійснюватися тільки куратору, призначеному на прохання зацікавленої особи.
Ст. 144. § 1. Голова призначить куратора, якщо заявник доведе, що місцезнаходження сторони невідоме. У справах, що стосуються вимог на утримання, а також щодо питань, пов’язаних з визначенням батьківства дитини та пов’язаних з ними претензій, голова проводить відповідне розслідування для визначення місця проживання або перебування відповідача до призначення куратора.
§ 2. Про призначення куратора голова розміщує оголошення в будівлі суду та в приміщенні посадової особи (міського голови, президента міста), а у випадку більш важливих справ, якщо він вважає це необхідним, також розміщує інформацію у пресі.
§ 3. Після передачі листа куратору послуга доставлення вважається виконаною. Проте, суд може вплинути на ефективність доставки після закінчення зазначеного терміну з моменту розміщення оголошення в будівлі суду.
§ 4. Дії, про які йде мова в § 1-3, може також виконувати судовий помічник.
Ст. 145. У випадках, коли призначення куратора згідно з попередніми положеннями не вимагається, лист передається стороні, місце проживання якої невідоме, шляхом розміщення його в будівлі суду. Таке доставлення кореспонденції вважається здійснене із закінченням місячного терміну з дня розміщення в суді.
Ст. 146. До куратора, встановленого відповідно до ст.143 та ст. 144, застосовується відповідно положення ст. 69 § 3.
Ст. 147. Якщо виявиться, що прохання про призначення куратора чи розміщення листа не було обґрунтованим, суд зобов’язує лист вручити належним чином, та якщо необхідно, на прохання зацікавленої сторони, скасовує постанову про призначення куратора та розміщення листа у будівлі суду.
Глава 3
Судове засідання
Ст.148 § 1 Якщо спеціальним положенням не передбачено інше, судові засідання є відкритими, а суд, який виносить рішення, розглядає справу на слуханні.
§ 2. Суд може направити справу на відкрите засідання або розглядати її у закритому засіданні.
§ 3. Суд може винести постанову на закритому засіданні.
Ст. 148.1. § 1. Суд може розглянути справу в закритому засіданні, якщо відповідач прийняв позов або коли після подання сторонами процесуальних листів та документів, у тому числі після подання скарг чи заперечень проти наказу про виплату або заперечення проти винесеного вироку, суд вирішує – беручи до уваги всі вищезазначені заяви та подані докази – що слухання не є необхідним.
§ 2. (скасовано)
§ 3. Розгляд справи в закритому засіданні є неприпустимим, якщо сторона в першому процесуальному листі подала клопотання про проведення слухань, якщо тільки відповідач не прийняв позов.
Ст. 149. § 1. Проведення судових засідань призначає голова відомства щоразу, коли цього вимагає стан справи.
§ 2. Сторони та зацікавлені особи повідомляються про відкриті засідання шляхом виклику або оголошення під час засідання. Відсутній стороні, яка не з’явилась на відкрите засідання завжди вручають повістку про наступне засідання. Повістка повинна бути вручена принаймні за тиждень до засідання. В екстрених випадках цей термін може бути скорочений до трьох днів.
Ст. 149.1. Суд може викликати сторони, свідків, експертів або інших осіб таким чином, який він вважає найбільш доцільним, оминувши способи доставки, передбачені у главі 2, якщо він вважає за необхідне прискорити розгляд справи. Наданий виклик (повістка), зроблений таким чином, призводить до наслідків, передбачених цим кодексом, якщо очевидно, що адресат отримав його відповідно до термінів, визначених у ст. 149 § 2.
Ст. 150. У виклику на засідання вказується:
1) ім’я, прізвище та місце проживання;
2) суд, місце і час засідання;
3) сторони та предмет справи;
4) мета засідання;
5) наслідки неявки.
Ст. 151. § 1. Судові засідання проводяться в будівлі суду і поза цією будівлею тільки в тому випадку, якщо судові дії повинні бути виконані в іншому місці або коли проведення засідання поза будівлею суду полегшує проведення справи або значно сприяє економії витрат.
§ 2. Голова може розпорядитися провести відкрите засідання з використанням технічних пристроїв, що дозволяють проводити його на відстані. У цьому випадку учасники провадження можуть брати участь у судовому засіданні, коли вони перебувають у будівлі іншого суду, та здійснювати там процесуальні дії, а хід процесуальної діяльності передається із судової зали суду, що веде провадження, до місця перебування учасників провадження та від місця перебування учасників провадження до зали суду де проходить засідання.
Ст. 152. § 1. Лише неозброєним особам та дорослим дозволяється входити до зали суду на відкриті засідання. Вимоги щодо віку не поширюються на сторін, осіб, що долучилися до провадження, їх законних представників та адвокатів, а також осіб, яких викликають у якості свідка.
§ 2. Голова може дозволити бути присутніми на відкритому засіданні неповнолітнім та особам, зобов’язаним носити зброю.
§ 3. Лише викликані особи можуть брати участь у закритих засіданнях.
§ 4. Особи, які не дотримуються правил поведінки та проявляють неповагу до суду, не можуть бути присутніми на засіданні.
Ст. 153. § 1. Суд за власною ініціативою зобов’язує провести ціле засідання або його частину у закритому режимі, якщо публічний розгляд справи становить загрозу громадському порядку, моралі або якщо можуть бути виявлені обставини, на які поширюється захист у зв’язку з їх секретністю.
§ 1.1. Суд на прохання сторони виносить рішення провести засідання або його частину у закритому режимі, якщо можуть бути розкриті обставини, котрі є таємницею підприємства.
§ 2. За заявою сторони суд може також призначити проведення засідання або його частину за закритими дверима, якщо вважатиме обґрунтованими наведені стороною причини або якщо на засіданні будуть обговорюватися подробиці сімейного життя. Розгляд справи за цією заявою відбувається в закритому режимі. Постанову стосовно розгляду справи, суд оголошує публічно.
Ст. 154. § 1. На закритому засіданні, в залі суду можуть бути присутніми: сторони, особи, що долучилися до розгляду справи, їх законні та довірені представники, прокурор та адвокати осіб по два від кожної сторони.
§ 2. Оголошення кінцевого рішення по справі відбувається публічно.
Ст. 155. § 1. Голова відкриває, проводить та закриває засідання, надає слово, задає питання, уповноважує задавати питання та оголошує рішення.
§ 2. Голова може перервати виступ особи, що виступає, а також скасувати запитання, якщо вважає його недоречним або зайвим.
Ст. 156. Суд може відкласти засідання тільки з поважної причини.
Ст. 156.1. У разі необхідності на засіданні голова може проінформувати сторони щодо ймовірного результату справи з огляду на подані заяви та докази.
Ст. 156.2. Якщо під час засідання з’ясується, що прохання або вимоги сторони можуть бути вирішені на законних підставах, відмінних від визначених стороною, сторони, присутні на засіданні, повинні бути проінформовані про це.
Ст. 157. § 1. Секретар суду веде протокол перебігу відкритого засідання. Протокол складається, фіксуючи хід засідання за допомогою пристрою запису звуку або зображення і звуку та письмово, під керівництвом голови, відповідно до ст.158 § 1.
§ 1.1. Якщо з технічних причин фіксація перебігу засідання за допомогою пристрою запису звуку або зображення і звуку неможлива, протокол складається тільки письмово, під керівництвом голови, відповідно до ст.158 § 2.
§ 2. При винесенні заочних вироків слід зазначити в матеріалах справи, що підсудний не з’явився на засідання, не вимагав проведення слухання за його відсутності та не надав жодних пояснень, та зауважень щодо винесення рішення.
§ 3. Про засідання, котре проходить в закритому режимі робиться офіційна примітка в актах справи, якщо рішення не було винесене.
Ст. 158. § 1. Протокол, складений у письмовій формі, включає наступну інформацію: найменування суду, місце та дату засідання, імена суддів, секретаря, прокурора, сторони, що долучилася до засідання, а також законних представників та адвокатів, присутніх на засіданні, номер справу та коментар щодо відкритості засідання. Крім того, протокол, складений у письмовій формі, включає перелік наказів та рішень, виданих на засіданні, та заяву про те, чи були вони оголошені, підсумок результатів доказів, а також дії сторін, що впливають на рішення суду (мирна угода, відмова від позову, визнання позову, відкликання, внесення змін, розширення або обмеження позовної заяви) та інші дії сторін, які відповідно до конкретних положень Закону повинні бути залучені, внесені, прийняті, представлені або пред’явлені до протоколу. Якщо підготовка окремої ухвали не потрібна, достатньо включити до протоколу зміст самої ухвали. Дії, що вимагають підпису сторін, можуть бути включені в окремий документ, котрий є частиною протоколу.
§ 1.1. Протокол, згаданий в § 1, може містити заяви та твердження сторін та інші дані, що відносяться до ходу засідання; замість заяв і тверджень в протоколі можна посилатися на процесуальні листи.
§ 2. Якщо засідання не фіксується за допомогою пристрою, що передає звук або зображення і звук, протокол, складений у письмовій формі, містить також, крім даних та обставин, про які йдеться у § 1, заяви та твердження сторін, результати доказів та інші обставини, що мають значення для перебігу засідання; замість заяв і тверджень в протоколі можна посилатися на процесуальні листи.
§ 3. Протокол складений за допомогою пристрою, що передає звук або зображення та звук секретар підписує електронним підписом, що забезпечують ідентифікацію осіб, котра складає протокол та розпізнавання для будь-якої подальшої зміни протоколу. Протокол, складений письмово, підписують голова та секретар засідання.
§ 4. Якщо необхідно забезпечити належне вирішення справи, голова може постановити розшифрувати відповідну частину протоколу, складеного із використанням пристроїв для запису звуку або зображення та звуку.
§ 5. Міністр юстиції визначає своїм розпорядженням типи пристроїв та технічних засобів, що використовуються для запису звуку чи зображення та звуку, спосіб запису звуку або зображення та звуку, а також спосіб ідентифікації осіб, які його фіксують, а також спосіб обміну та зберігання таких записів, враховуючи:
1) необхідність належним чином захистити звукозапис або зображення та звукозапис від їх втрати, спотворення, несанкціонованого доступу, видалення чи інших несанкціонованих змін, а також визнає законність змін або їх видалення та ідентифікацію осіб, котрі вчиняють ці дії;
2) мінімальні вимоги до інформаційно-комунікаційних систем, що використовуються для реалізації державних завдань, зазначені в окремих нормативних актах;
3) необхідність змінити формат запису звуку або зображення та звуку або перенести на інший комп’ютерний носій для повторного відтворення запису;
4) необхідність надати можливість ознайомитися із записом звуку або зображення та звуку, а також отримати з файлів справи запис звуку або зображення та звуку.
Ст. 159. (скасовано)
Ст. 160. § 1. Сторони можуть зажадати виправлення або доповнення протоколу, але не пізніше, як на наступному засіданні, а якщо мова йде про протокол слухання, після закриття якого послідувало винесення вироку – доки матеріали справи знаходяться в суді. Сторони можуть подати заперечення до суду на розпорядження голови протягом одного тижня з моменту вручення їм наказу.
§ 2. Запис звуку або зображення та звуку не підлягає виправленню.
Ст. 161. Під час засідання клопотання, заяви, доповнення та виправлення клопотань та заяв можуть бути включені в додаток до протоколу. Якщо сторону представляє адвокат, юрисконсульт, патентний повірений або Генеральна прокуратура Республіки Польща, голова може вимагати надання відповідного документу протягом встановленого терміну.
Ст. 162. § 1. Сторона повинна звернути увагу суду на порушення положень процедури, вимагаючи внести заперечення до протоколу. Заперечення може бути подане не пізніше наступного засідання.
§ 2. Сторона, яку представляє адвокат, юрисконсульт, патентний повірений або Генеральна прокуратура Республіки Польща, яка не подала заперечень, не має права посилатися на це порушення в подальшому процесі. Розірвання або відкликання довіреності не скасовує цієї норми.
§ 3. Положення § 2 не застосовується, коли мова йде про правила процедури, порушення яких відбуваються з боку відомства або коли сторона доводить, що не могла висувати заперечення з об’єктивних причин.
Ст. 162.1. (скасовано)
Ст. 163. § 1. Якщо кодексом передбачений штраф, без зазначення його суми, штраф накладається у розмірі до трьох тисяч злотих. Штрафи стягуються шляхом судового примусу на користь Державного казначейства.
§ 2. Всякий раз, коли кодекс допускає винесення постанови про примусове притягнення або арешт, відповідно застосовуються положення кримінально-процесуального кодексу.
§ 3. Про примусове притягнення солдата на діючий військовій службі, за винятком територіальної військової служби, суд звертається до командира військової частини, в якій він проходить службу, або до військової поліції, а про примусове притягнення до відповідальності офіцера поліції, працівника Державної служби охорони, Агентства внутрішньої безпеки, Агентства зовнішньої розвідки, Військової контррозвідки, Служби військової розвідки, Центрального антикорупційного бюро чи Прикордонної служби – до їх безпосереднього начальника.
§ 4. Про покарання солдата на діючій військовій службі, за винятком територіальної військової служби, суд звертається до командира військової частини, в якій він проходить службу, а про покарання офіцера поліції, співробітника Державної служби охорони, Агентства внутрішньої безпеки, Агентства розвідки та Служби військової контррозвідки, Центрального антикорупційного бюро або Прикордонної служби – до його начальника.
Глава 4
Терміни
Ст. 164. Термін, встановлений судом або головою (судовий термін), починається з опублікування рішення чи розпорядження, а коли кодексом передбачене вручення, то з моменту його надання.
Ст. 165. § 1. Терміни обчислюються відповідно до положень цивільного законодавства.
§ 2. Відправлення процесуального листа через поштове відділення відповідно до Закону від 23 листопада 2012 р. – Про поштове законодавство або в поштовому відділенні оператора, що надає поштові послуги, в іншій державі-члені Європейського Союзу є рівнозначним передачі його до суду.
§ 3. Те саме стосується передачі листа солдатом, котрий перебуває у штабі військової частини або особи, позбавленої волі, що передає лист адміністрації виправної установи, та члена екіпажу польського морського судна, котрий передає лист капітану корабля.
§ 4. Надання листа через електронну систему, рівнозначно передачі листа до суду.
Ст. 166. Голова може з поважної причини продовжити або скоротити судовий термін за заявою, поданою до закінчення терміну, навіть не заслухавши протилежну сторону.
Глава 5
Скасування та відновлення терміну
Ст. 167. Процесуальна дія, вчинена стороною після закінчення терміну є безрезультатною.
Ст. 168. § 1. Якщо сторона не здійснила процесуальну дію протягом зазначеного терміну не з власної вини, суд за її клопотанням приймає рішення про відновлення терміну.
§ 2. Відновлення неприпустимо, якщо недотримання терміну не тягне за собою негативних процесуальних наслідків для сторони.
Ст. 169. § 1. Лист з клопотанням про поновлення терміну подається до суду, в якому мала бути здійснена дія, протягом тижня після того, як причина скасування терміну буде припинена.
§ 2. У цьому листі повинні бути викладені обставини, що обґрунтовують клопотання.
§ 3. Одночасно із поданням клопотання сторона повинна виконати процесуальні дії.
§ 4. Після закінчення року з пропущеного терміну його відновлення дозволено лише у виняткових випадках.
§ 5. (скасовано)
Ст. 170. Неприпустимо відновлювати термін подання апеляції на вирок, що оголошує анулювання шлюбу, розірвання шлюбу, або встановлення неіснуючого шлюбу, якщо принаймні одна зі сторін уклала новий шлюб після того, як вирок став остаточним.
Ст. 171. Неприйнятне клопотання про відновлення терміну або подану заяву з запізненням, суд відхиляє.
Ст. 172. Подання клопотання про поновлення терміну не зупиняє розгляд справи та виконання рішення. Однак суд може, залежно від обставин, зупинити розгляд справи або виконати рішення. У разі задоволення клопотання суд може негайно приступити до розгляду справи.
Глава 6
Призупинення розгляду
Ст. 173. Розгляд справи зупиняється відповідно до закону у випадку, якщо суд припинить діяти внаслідок форс-мажорних обставин.
Ст. 174. § 1. Суд зупиняє провадження:
1) у разі смерті сторони або її законного представника, втрати ними процесуальної дієздатності, втрати стороною судової дієздатності або втрати юридичним представником своїх повноважень;
2) якщо у складі організаційного підрозділу, що є стороною, є недоліки, що перешкоджають його функціонуванню, якщо тільки не встановлено куратора відповідно до ст. 69 § 1 або ст. 42 § 1 Цивільного кодексу;
3) якщо сторона або її законний представник знаходиться в місті, де внаслідок надзвичайних подій не має зв’язку з судом;
4) якщо провадження стосується банкрутства, майнового складу чи санаційного майна і було оголошено про банкрутство або розпочато вторинне провадження у справі про банкрутство або призначений керівник процесу реструктуризації;
5) у разі встановлення керівника в процесі про банкрутство або тимчасового керівника в процедурі відкриття процедури санації, а розгляд стосується майна, що знаходиться під заставою;
6) якщо призначений керівник перестав виконувати ці функції або термін правонаступництва закінчився, у випадку, якщо розгляд велося за участю правонаступника.
§ 2. У випадках, зазначених у § 1, пункти 1, 4 та 6, призупинення набирає чинності з моменту подій, що його викликала. Призупиняючи провадження, суд скасовує рішення, винесені після цих подій, якщо тільки вони не відбулися після закриття засідання.
§ 3. У випадках, зазначених у § 1 пунктах 4 та 5, суд викликає до участі у справі керівника або тимчасового керівника.
Ст. 175. У разі смерті законного представника провадження може продовжуватися лише після виклику сторони. Повістка вручається стороні за місцем її фактичного проживання, одночасно повідомляючи її про смерть законного представника. В такому випадку ст. 136 § 2 не застосовується.
Ст. 175.1. Якщо представлення інтересів сторін адвокатом або юрисконсультом є обов’язковим, у разі смерті адвоката або юрисконсульта, виключення зі списку адвокатів або юрисконсультів, втрати можливості здійснення професійної діяльності або втрати процесуальної спроможності, суд призупиняє провадження по справі, встановивши відповідний термін для призначення іншого адвоката або юрисконсульта, і після закінчення цього терміну розпочинає провадження по справі. Положення ст. 175 застосовується відповідно.
Ст. 176. § 1. Суд зупиняє провадження за клопотанням спадкоємця, якщо позивач виступає проти нього з вимогою виконати зобов’язання, що належить до спадкової заборгованості, а спадкоємець ще не подав заяву про прийняття спадщини та термін подання такої заяви ще не закінчився.
§ 2. Суд на вимогу Фонду банківських гарантій зупиняє провадження, в якому суб’єкт господарювання, що перебуває у стадії реструктуризації, про яку йдеться в ст. 2, п. 44 Закону від 10 червня 2016 року про Фонд банківських гарантій, систему гарантування вкладів та примусову реструктуризацію (Законодавчий вісник від 2020 року, п. 842) є стороною у справі.
Ст. 177. § 1. Суд може призупинити розгляд:
1) якщо вирішення справи залежить від результату іншого розгляду цивільного процесу;
2) якщо третя сторона виступила проти обох сторін;
3) якщо вирішення справи залежить від попереднього рішення органу державного управління;
3.1) якщо вирішення справи залежить від результату провадження, що триває в Конституційному суді або суді Європейського Союзу;
4) у разі розкриття діяння, встановлення якого за допомогою кримінальних чи дисциплінарних засобів могло б вплинути на вирішення цивільної справи;
5) у разі неявки обох сторін на судове засідання, якщо законом не передбачено інше, а також у разі неявки позивача, якщо позивач не вимагав розгляду справи за його відсутності, а відповідач не подав клопотання про розгляд справи;
6) якщо в результаті відсутності або надання помилкової адреси позивача чи відповідача або даних, що дозволяють суду правильно визначити інформацію, про яку йдеться в ст. 208.1, не може бути проведено подальших дій.
§ 2. Якщо кримінальне, дисциплінарне чи адміністративне провадження ще не розпочато, і його порушення залежить від заяви сторони, суд призначить термін для порушення справи, в інших випадках він може звернутися до відповідного органу.
Ст. 178. Суд також може зупинити провадження за спільним клопотанням сторін.
Ст. 178.1. У постанові про призупинення провадження вказується положення, що лежить в правовій основі врегулювання справи.
Ст. 179. § 1. У разі призупинення провадження за спільним клопотанням сторін або внаслідок їх неявки або неможливості продовжити розгляд справи, це лише призупиняє дію судових термінів.
§ 2. У всіх інших випадках призупинення терміну розгляду зупиняються і починають діяти з самого початку, коли розпочато провадження. Судові терміни слід за необхідності переглядати та призначити нові.
§ 3. Під час призупинення суд не повинен вживати жодних заходів, крім тих, що спрямовані на відновлення провадження або забезпечення дій чи доказів. Дії, вжиті сторонами, які не стосуються цих предметів, призводять до наслідків лише тоді, коли відновлено провадження.
Ст. 180. § 1. Суд вирішує відновити провадження, коли припиняється причина призупинення, зокрема:
1) у разі смерті сторони – з моменту повідомлення або визначення правонаступників померлого або з моменту встановлення належним чином куратора спадщини;
2) у разі втрати судової дієздатності – з моменту встановлення правонаступника;
3) за відсутності законного представника – з моменту його встановлення;
3.1) за відсутності організаційного підрозділу, що є стороною, у складі органів – при обранні або призначенні цього органу, а у випадку, коли призначений куратор, уповноважений діяти від імені сторони – з моменту його встановлення;
4) коли рішення справи залежить від результату іншого розгляду – з моменту прийняття рішення, що закінчує цей розгляд; однак суд може і до цього, в залежності від обставин, розпочати подальше провадження;
5) у випадку:
а) встановлення примусового керівника в процесі по оголошенню банкрутства – з моменту встановлення особи, яка виконує функції керівника,
b) оголошення банкрутства сторони або відкриття вторинного провадження у справі про банкрутство, за винятком ст. 145 п. 1 Закону від 28 лютого 2003 р. – Закон про банкрутство (Законодавчий вісник від 2020 р., п. 1228) – після призначення особи, яка виконує обов’язки щодо стягнень,
с) призначення тимчасового керівника у провадженні щодо відкриття провадження у справі про стягнення – за призначенням особи, яка виконує функцію тимчасового керівника,
d) призначення керівника в процесі реструктуризації – після призначення особи, яка виконує обов’язки керівника;
6) якщо керуючий, за участю якого велося розгляд, припинив виконувати цю функцію – з дня призначення іншого керуючого;
7) у разі припинення дії ради правонаступників – з дати повідомлення або призначення спадкоємців померлого.
§ 2. Якщо протягом року з дня постанови про припинення розгляду не з’явилися або не буде встановлено правонаступників померлого, а заходи не будуть прийняті, за участю правонаступницької ради, суд може за власною ініціативою звернутися до спадкового суду, про призначення куратора, якщо тільки куратора вже не було встановлено.
Ст. 181. § 1. Суд приймає рішення про відновлення справи за клопотанням будь-якої зі сторін:
1) коли розгляд було призупинено на прохання спадкоємця – після подання заяви про прийняття або відмову від спадщини або після закінчення строку подання такої заяви;
2) у разі призупинення на вимогу обох сторін або внаслідок неявки – не раніше ніж через три місяці після призупинення, якщо сторони в заяві про призупинення не вказали більш тривалий строк.
§ 2. Суд за заявою Фонду банківських гарантій розпочинає процедуру, зазначену у ст. 176 § 2.
Ст. 181.1. На прохання куруючого або іншої сторони суд вирішує розпочати провадження за участю керуючого, якщо провадження стосується питань, що виникають внаслідок управління підприємством померлої сторони.
Ст. 182. § 1. Суд припиняє розгляд, якщо:
1) призупинено з причин, зазначених у ст. 177 § 1 п. 5 і 6, якщо клопотання про проведення розгляду не було подано протягом трьох місяців з дати постанови про призупинення розгляду;
2) призупинено на спільне прохання сторін або на вимогу спадкоємця, якщо клопотання про поновлення провадження не подано протягом шести місяців з дня прийняття рішення про призупинення провадження у справі;
3) у разі виявлення відсутності правонаступника сторони, яка втратила судову здатність, і в будь-якому випадку після закінчення року з дати постанови про призупинення розгляду у даній справі;
4) призупинено з причини, зазначеної в ст. 174 § 1 п. 2 після закінчення двох років з дати постанови про призупинення розгляду з цієї причини;
5) призупинено через смерть сторони після закінчення п’яти років з дати постанови про призупинення розгляду у даній справі.
§ 2. Припинення судового розгляду, призупиненого в першій інстанції, не позбавляє позивача права повторної подачі позову, проте попередній позов не викликає ніяких наслідків, які закон пов’язує з подачею позову. Однак ці наслідки викликає позов, поданий у справі, в якій розгляд припинено відповідно до § 1 п.4.
§ 3. Припинення призупиненого провадження судом вищої інстанції призводить до того, що оскаржуване рішення стає остаточним, за винятком справ про анулювання шлюбу чи розлучення та про встановлення неіснуючого шлюбу.
§ 4. У разі припинення провадження у справі витрати сторін у певній інстанції також погашаються.
Ст. 182.1. (скасовано)
Ст. 183 (скасовано).