Масова еміграція громадян пострадянських країн на територію Республіки Польща не могла залишитися без уваги.
Еміграція торкнулася також і судової системи Польщі.
Часто іноземні громадяни потребують юридичної консультації, представлення своїх інтересів або правового захисту.
Саме тому, ми, Адвокатська фірма Кацпшак Ковалак, вирішили розмістити в цьому блозі перекладений на українську мову Цивільний процесуальний кодекс Республіки Польщі, завдяки якому ви можете ознайомитися зі своїми правами зрозумілою мовою.
Прошу звернути увагу, що переклад має творчий характер (здійснено за допомогою польських юристів та українського адвоката) і не є нормативно-правовим актом, а лише текстом. Даний переклад є авторським, всі права належать адвокатській фірмі Кацпшак Ковалак. Якщо ви хочете використати даний авторський текст, необхідно отримати на це нашу згоду.
У даній статті йдеться про витрати на процес, відшкодування витрат на процес та правову допомогу відомства (Ст.98-124). З усіма іншими положеннями польського Цивільного процесуального кодексу можна буде більш детально ознайомиться в наступних статтях нашого блогу.
V
Витрати на процес
РОЗДІЛ I
Відшкодування витрат на процес
Ст. 98. § 1. Сторона, яка програла справу, зобов’язана відшкодувати опоненту на його вимогу витрати, необхідні для розслідування та захисту (судові витрати).
§ 1.1. До суми, призначеної для відшкодування судових витрат, відносяться також відсотки, у розмірі законних відсотків за затримку виплати грошової виплати за період з дати винесення остаточного рішення до дати виплати. Якщо це рішення є остаточним з моменту видачі, відсотки нараховуються за час, після закінчення одного тижня з дня його оголошення до дня виплати, а якщо рішення підлягає вручення – за весь час після закінчення тижня з дня його вручення до дня виплати.
§ 1.2. В особливо обґрунтованому випадку, на прохання сторони, яка в ході судового розгляду понесла особливо високі витрати, суд може присудити їй відсотки, передбачені § 1.1, від суми, що дорівнює цій витраті, за час з дня понесення витрат стороною до дня оплати.
§ 2. Необхідні витрати на процес, проведений стороною особисто або довіреною особою, яка не є адвокатом, юрисконсультом або патентним повіреним, включають судові витрати, понесені стороною, витрати на поїздку до суду сторони або її представника та еквівалент заробітку, втраченого внаслідок явки до суду. Сума витрат на відрядження та еквівалент втраченого заробітку не може перевищувати заробітної плати одного адвоката, який працює за місцем перебування суду.
§ 3. Необхідні витрати на судовий розгляд справи сторони, яку представляє адвокат, включають вартість наданих послуг адвокатом, але не вище, ніж гонорари, визначені окремими нормативними актами, витрати одного адвоката, судові витрати та витрати на особисту присутність сторони в суді.
§ 4. Сума судових витрат, правила відшкодування втраченого заробітку або доходу та витрати на явку сторони до суду, а також винагорода адвоката, юрисконсульта та патентного повіреного регулюються окремими нормативними актами.
Ст. 98.1. § 1. До необхідних витрат на судовий розгляд відносяться витрати на медіацію, проведену за направленням суду. Оплата послуг медіатора та відшкодування витрат, пов’язаних з медіацією, не можуть бути вище, ніж зазначено в правилах, виданих згідно з § 4.
§ 2. Якщо цивільне провадження було розпочато протягом трьох місяців з дати завершення медіації, яка не була завершена укладанням угоди, або протягом трьох місяців з дати постанови суду про відмову у затвердженні мирової угоди, до необхідних витрат на судовий процес також включають витрати на медіацію у розмірі, що не перевищує четвертої частини оплат.
§ 3. Для визначення витрат на медіацію застосовуються положення ст. 98 § 2 та 3.
§ 4. Міністр юстиції визначає розмір оплати за послуги медіатора, включаючи постійного медіатора, за ведення медіаційного провадження, розпочатого на підставі судового направлення, а також витрати медіатора, включаючи постійного медіатора, що підлягають відшкодуванню враховуючи тип справи та значення предмета спору, а також ефективний перебіг провадження процесу медіації, а також необхідні витрати, пов’язані з медіацією.
Ст. 99. Сторонам, чиї інтереси представляє юрисконсульт, патентний повірений або прокуратура Республіки Польща, відшкодовуються витрати у розмірі, належному відповідно до положень про оплату послуг адвоката.
Ст. 100. Якщо вимоги задовольняються лише частково, витрати будуть взаємно усунені або розділені. Однак суд може покласти на одну зі сторін зобов’язання відшкодувати всі витрати, якщо її опонент поступився незначною частиною своєї вимоги або коли визначення належної йому суми залежало від взаємного розгляду або оцінки суду.
Ст. 101. На відшкодування витрат має право відповідач, незважаючи на розгляд позову, якщо не має підстави для порушення справи.
Ст. 102. В особливо виправданих випадках суд може стягнути зі сторони, що програла лише частину витрат або взагалі не обтяжувати її витратами.
Ст. 103. § 1. Незалежно від результату справи, суд може покласти на сторону або особу, що долучилася до справи зобов’язання відшкодувати витрати, спричинені їх необережною або очевидно неналежною поведінкою.
§ 2. Положення § 1 застосовується, зокрема, до витрат, що виникають внаслідок ухилення від пояснень або подання неправдивих пояснень, приховування або несвоєчасного надання доказів, а також очевидно необґрунтованої відмови від медіації.
§ 3. Якщо сторона:
1) попри те, що її викликали особисто, не брала участі у судових заходах та необґрунтована своєї неявки,
2) в ході провадження, без обґрунтування, не з’явився на медіаційну нараду, незважаючи на попередню згоду
– суд може, незалежно від результату справи, покласти на цю сторону зобов’язання відшкодувати витрати у більшій частині або навіть повністю відшкодувати всі витрати.
§ 4. Суд інформує сторони про цю можливість, коли їх викликають особисто або коли направляють сторони на медіацію.
Ст. 104. Витрати на процес, в якому було укладено мирову угоду, взаємно скасовуються, якщо сторони не вирішать інакше.
Ст. 104.1. Понесені витрати на медіацію, проведену внаслідок направлення суду та завершену підписанням мирової угоди, анулюються взаємно, якщо тільки сторони не вирішать інакше.
Ст. 105. § 1. Учасники суперечки відшкодовують судові витрати в рівних частинах. Однак суд може призначити відшкодування витрат відповідно до участі кожного з учасників справи, якщо в цьому відношенні є істотні відмінності.
§ 2. На співучасників спору, що солідарно відповідають по суті справи, суд покладає солідарну відповідальність за відшкодування витрат. За витрати, спричинені процесуальними діями, вчиненими окремими учасниками лише у своїх інтересах, інші учасники не несуть відповідальності.
Ст. 106. Участь прокурора у справі не обґрунтовує відшкодування витрат на користь Державному казначейству або від Державного казначейства.
Ст. 107. До особи, що долучилася до справи не застосовуються положення про рівномірну участь, вона не відшкодовує витрати протилежній стороні. Однак суд може зобов’язати цю особу відшкодувати витрати, що виникають внаслідок власних процесуальних дій особи, що долучилася до справи протилежній стороні, котра виграла справу.
Ст. 108. § 1. Суд приймає рішення щодо витрат по кожному рішенні, яке розглядає. Однак суд може приймати рішення лише щодо правил понесення сторонами витрат на судовий розгляд, залишаючи детальний розрахунок судовому помічнику; у цій ситуації після того, як рішення суду, яке завершує провадження у справі, стає остаточним, судовий помічник в суді першої інстанції видає постанову, в якій він детально розраховує витрати для сторін.
§ 2. Суд другої інстанції, скасувавши оскаржене рішення і передавши справу до суду першої інстанції для розгляду, залишає рішення про витрати апеляційної інстанції цьому суду.
Ст. 108.1. Якщо в ході провадження суд не виніс рішення щодо зобов’язання нести судові витрати або рішення не покрило всієї суми, постанову з даного питання виносить суд першій інстанції.
Ст. 109. § 1. Вимога про відшкодування витрат припиняється у разі, якщо сторона не подає до суду перелік витрат або не подає заяву про присудження судових витрат відповідно до встановлених стандартів, не пізніше, ніж до закриття слухання справи безпосередньо перед винесенням рішення. Однак суд приймає рішення про відшкодування витрат, які належить стороні, що представляла свої інтереси без адвоката, юрисконсульта чи патентного повіреного.
§ 2. При розв’язанні питання про розмір судових витрат, присуджених стороні, суд враховує доцільність понесених витрат і необхідність їх понесення з урахуванням характеру справи. При визначенні суми витрат, понесених стороною, яку представляє адвокат, юрисконсульт або патентний повірений, суд враховує навантаження уповноваженої особи та дії, вчинені нею у справі, включаючи дії, вжиті для мирного вирішення спору до подання позову, а також характер справи.
Ст. 110. Суд може вимагати від свідка, експерта, адвоката або законного представника – після їх заслуховування – відшкодувати витрати, спричинені їх грубою виною.
РОЗДІЛ II
Правова допомога відомства
Ст. 111. (скасовано)
Ст. 112. (скасовано)
Ст. 113. (скасовано)
Ст. 114. (скасовано)
Ст. 115. (скасовано)
Ст. 116. (скасовано)
Ст. 117. § 1. Сторона, звільнена судом від судових витрат повністю або частково, може вимагати призначення адвоката або юрисконсульта.
§ 2. Фізична особа, яка не звільнена судом від судових витрат, може вимагати призначення адвоката або юрисконсульта, якщо вона подає заяву, яка свідчить про те, що вона не може нести витрати на оплату праці адвоката або юрисконсульта без шкоди для утримання, необхідного для себе та сім’ї.
§ 3. Юридична особа чи інша організаційна одиниця, яку закон визнає дієздатною, не звільненою від судових витрат, може вимагати призначення адвоката або юрисконсульта, якщо доведе, що не має достатніх коштів на оплату послуг адвоката або юрисконсульта.
§ 4. Сторона подає заяву про призначення адвоката або юрисконсульта разом із заявою про звільнення від судових витрат або окремо, письмово чи усно для протоколу, до суду, в якому справа повинна бути розглянута або вже ведеться. Фізична особа в приміщенні суду може подати заяву про призначення адвоката або юрисконсульта в районному суді, компетентному за місцем її проживання.
§ 5. Суд задовольнить заяву, якщо участь адвоката або юрисконсульта у справі буде визнана необхідною. Підставою для відхилення заяви не може бути використання фізичною особою безоплатної правової допомоги або безкоштовної консультації, про яку йдеться в Уставі від 5 серпня 2015 року про безоплатну правову допомогу, безкоштовне громадянське консультування та юридичну освіту (Dz. U. z 2019 r. poz. 294 oraz z 2020 r. poz. 875 i 1086).
§ 6. Заяву про призначення адвоката або юрисконсульта, подану вперше в рамках касаційного провадження або провадження за скаргою щодо заяви про невідповідність закону остаточного рішення, суд направляє на розгляд до судом першої інстанції, якщо він не вважає заяву чітко обґрунтованою.
Ст. 117.1. § 1. Фізична особа додає до заяви про призначення адвоката або юрисконсульта довідку, що містить детальну інформацію про її сімейний статус, майно, доходи та джерела доходу. Така довідка складається за встановленим зразком. Якщо заява про призначення адвоката або юрисконсульта подається разом із довідкою про звільнення від судових витрат, фізична особа додає лише одну заяву.
§ 2. Суд може отримати від фізичної особи присягу: “Усвідомлюючи значення моїх слів та відповідальність перед законом, я запевняю вас, що заява, яку я зробив щодо свого сімейного стану, майна, доходів та засобів до існування, є правдивою та надійною”. Перед тим, як прийняти присягу, сторона, яка подає заяву про призначення адвоката або юрисконсульта, повинна бути проінструктована про зміст ст. 120 § 4.
§ 3. Заява про призначення адвоката або юрисконсульта, подана стороною, яку представляє адвокат або юрисконсульт, без додавання довідки, про яку йде мова в § 1, повертається головою суду без виклику для заповнення недоліків.
§ 4. Якщо заява подається усно до протоколу, то і довідка про яку йдеться в § 1, також може бути подана в протокол.
§ 5. Положення § 1-4 не застосовуються, якщо заяву подає сторона, зазначена в ст.117 § 1.
§ 6. Міністр юстиції визначає, згідно з розпорядженням, зразок довідки про сімейний стан, майно, доходи і джерела доходу, про що йдеться в § 1, а також спосіб надання фізичним особам зразків цих довідок, маючи на увазі надання стороні можливості подати одну заяву для призначення адвоката або юрисконсульта, разом із заявою про звільнення від судових витрат та надання необхідних інструкцій для сторони щодо способу заповнення, наслідків ненадання та надання неправдивої інформації про сімейний стан, майно, доходи та джерела доходу.
Ст. 117.2. § 1. У разі відхилення заяви про призначення адвоката або юрисконсульта сторона не може вимагати повторного призначення адвоката або юрисконсульта, спираючись на ті самі обставини, що обґрунтовували відхилену заяву.
§ 2. Повторне подання заяви, про яку йдеться в § 1, є неприпустиме та залишається в матеріалах справи без подальшого розгляду. Те саме стосується листів, пов’язаних з її поданням. Сторона, яка подає заяву та листи, пов’язані з її поданням, отримує повідомлення лише один раз – при поданні першого листа.
Ст. 117.3. § 1. Для призначення адвоката або юрисконсульта суд звертається до компетентної окружної адвокатської ради або окружної ради палати юрисконсультів.
§ 2. Відповідна окружна рада адвокатів або окружна рада палати юрисконсультів призначає адвоката або юрисконсульта негайно, але не пізніше ніж протягом двох тижнів, повідомивши про це суд. У повідомленні компетентна окружна рада адвокатів або рада окружної палати юрисконсультів вказують ім’я та прізвище призначеного адвоката чи юрисконсульта та його адресу.
§ 3. Якщо сторона в заяві вказала адвоката або юрисконсульта, компетентна окружна рада адвокатів або рада окружної палати юрисконсультів, якщо це можливо і за погодженням із зазначеним адвокатом або юрисконсультом, призначає адвоката або юрисконсульта, зазначеного стороною.
Ст. 118. § 1. Встановлення адвоката або юрисконсульта судом рівносильно наданню процесуальної довіреності.
§ 2. Адвокат або юрисконсульт, призначений судом, зобов’язаний замінити сторону до остаточного завершення провадження, якщо тільки в судовому наказі не зазначено, що зобов’язання замінити сторону припиняється раніше.
§ 3. З важливих причин адвокат або юрисконсульт може вимагати звільнення від обов’язку замінити сторону в судовому процесі. Суд, звільняючи адвоката або юрисконсульта, також просить компетентну окружну раду адвокатів або раду юрисконсультів призначити іншого адвоката або юрисконсульта. Положення ст. 117.3 § 2 застосовуватиметься відповідно.
§ 4. Якщо адвокат або юрисконсульт, призначений судом, повинен виконувати дії за межами території суду, суд, за обґрунтованим запитом адвоката або юрисконсульта, звертається з вимогою до компетентної ради адвокатів або рада окружної палати юрисконсультів для призначення адвоката або юрисконсульта з іншого міста. Положення ст. 117.3 § 2 застосовуватимуться відповідно.
§ 5. Якщо адвокат або юрисконсульт призначений у зв’язку з касаційним провадженням або провадженням за скаргою щодо заяви про невідповідність закону остаточного рішення, не знаходить підстав для подання скарги, він зобов’язаний негайно повідомити про це сторону та суд у письмовій формі не пізніше ніж протягом двох тижнів з дати повідомлення про його призначення. Адвокат або юрисконсульт додає до повідомлення написаний ним висновок про відсутність підстав для подання скарги. Висновок не додається до матеріалів справи та не надається протилежній стороні.
§ 6. Якщо висновок, про який йдеться в § 5, не був підготовлений з належною ретельністю, суд повідомляє про це компетентний орган професійного самоврядування, до якого належить адвокат або юрисконсульт. У цьому випадку відповідна рада адвокатів або рада окружної палати юрисконсультів призначить іншого адвоката або юрисконсульта. Положення ст. 117.3 § 2 застосовується відповідно.
Ст. 119. Дії адвоката або юрисконсульта закінчуються зі смертю сторони, що отримала його. Однак на цій підставі призначений адвокат або юрисконсульт сторони вживає термінових заходів.
Ст. 119.1. Суд може призначити відповідне розслідування, якщо на підставі обставин справи або заяв протилежної сторони у нього виникають сумніви щодо фактичного фінансового стану сторони, яка вимагає встановлення, або зміни призначеного адвоката або юрисконсульта.
Ст. 120. § 1. Суд скасує встановлення адвоката або юрисконсульта, якщо з’ясується, що обставини, на підставі яких вони були надані, не існували або перестали існувати.
§ 2. У випадках, зазначених у § 1, сторона зобов’язана заплатити за послуги адвоката або призначеного для неї юрисконсульта.
§ 3. Більше того, у випадку, якщо обставини, на підставі яких було призначено адвоката або юрисконсульта, перестали існувати, суд може лише частково обтяжити сторону цим обов’язком відповідно до зміни, що сталася.
§ 4. Сторона, яка домоглася призначення адвоката або юрисконсульта на основі завідомо неправдивих обставин, штрафується судом, незалежно від її обов’язку оплатити надані послуги адвоката або юрисконсульта.
Ст. 121. (скасовано)
Ст. 122. § 1. Адвокат або юрисконсульт, призначений відповідно до положень цього розділу, має право – за винятком сторони – стягнути належну йому суму у якості винагороди та відшкодування витрат, присуджених цій стороні з опонента.
§ 2. Витрати, пов’язані з опонентом сторони, яка отримує правову допомогу з відомства, зобов’язання адвоката або юрисконсульта, встановлені відповідно до попередніх положень, мають пріоритет перед вимогами третіх осіб.
Ст. 123. § 1. Положення, зазначені в цьому розділі, надаються тільки тій стороні, яка подала заявку на призначення для неї адвоката або юрисконсульта.
§ 2. Постанову про встановлення або відмову в призначенні адвоката або юрисконсульта може також видавати судовий помічник.
Ст. 124. § 1. Подання заяви про призначення адвоката або юрисконсульта, а також апеляційна скарга на відмову в їх призначенні не зупиняють перебіг розгляду, якщо це не стосується призначення адвоката чи юрисконсульта для позивача в результаті заяви, поданої в позовній заяві, або до подання позову. Однак суд може зупинити розгляд справи доти, доки заява не буде врегульована, не призначати слухання, а скасувати або відкласти призначене слухання.
§ 2. У разі призначення адвоката або юрисконсульта за заявою, поданою до закінчення терміну подачі скарги, для складання якого закон вимагає юридичного представництва адвокатом або юрисконсультом, суд надає встановленому адвокату або юрисконсульту завірену копію ухвали, а термін подання скарги на постанову починається з дати її вручення довіреній особі. Якщо сторона зажадала вручення положення з обґрунтуванням, завірена копія положення вручається довіреній особі разом з обґрунтуванням.
§ 3. У разі призначення адвоката або юрисконсульта за заявою, поданою до закінчення строку для подання касаційної скарги стороною, яка належним чином подала запит на вручення судового рішення з обґрунтуванням, суд вручає призначеному адвокатові або юрисконсульту рішення з обґрунтуванням відомства, а кінцевий термін подання касаційної скарги починається з дати вручення рішення з обґрунтуванням представнику.
§ 4. Якщо заява про призначення адвоката чи юрисконсульта не задовольняється, подана у випадках, зазначених у § 2 або § 3, термін подання апеляційної скарги починається з дати вручення рішення стороні, а якщо рішення було винесене у відкритому судовому засіданні, то з дня його оголошення. Однак, якщо сторона подала скаргу протягом встановленого строку, строк подання апеляційної скарги починається з дати вручення стороні постанови про відмову у задоволенні скарги та якщо постанову суду другої інстанції було винесено у відкритому судовому засіданні – з дня її оголошення.
§ 5. Поновлена заява про призначення адвоката чи юрисконсульта на основі тих самих обставин не впливає на строк подання апеляції.