Масова еміграція громадян пострадянських країн на територію Республіки Польща не могла залишитися без уваги.
Еміграція торкнулася також і судової системи Польщі.
Часто іноземні громадяни потребують юридичної консультації, представлення своїх інтересів або правового захисту.
Саме тому, ми, Адвокатська фірма Кацпшак Ковалак, вирішили розмістити в цьому блозі перекладений на українську мову Цивільний процесуальний кодекс Республіки Польщі, завдяки якому ви можете ознайомитися зі своїми правами зрозумілою мовою.
Прошу звернути увагу, що переклад має творчий характер (здійснено за допомогою польських юристів та українського адвоката) і не є нормативно-правовим актом, а лише текстом. Даний переклад є авторським, всі права належать адвокатській фірмі Кацпшак Ковалак. Якщо ви хочете використати даний авторський текст, необхідно отримати на це нашу згоду.
У даній статті йдеться про позовну заяву (Ст.186-205) з іншими положеннями польського Цивільного процесуального кодексу можна буде більш детально ознайомиться в наступних статтях нашого блогу.
Розділ 2. Позов
Ст. 186.1. Лист, поданий у якості позовної заяви, котрий не ініціював вимоги вирішити спір цивільного характеру голова повертає заявнику без будь-яких подальших дій, якщо тільки виняткові обставини не виправдовують його подачу.
Ст. 187. § 1. Позов повинен відповідати конкретним вимогам та містити:
1) точно зазначену вимогу, а у випадках майнових прав також зазначену вартість предмета спору, якщо предметом справи не є грошова сума;
1.1) дату погашення позову у справах про стягнення;
2) факти, якими позивач обґрунтовує свій позов;
3) інформацію про те, чи робили сторони спроби провести медіацію чи намагалися в інший спосіб вирішити справу, і якщо такі спроби не робилися, пояснення причин відмови від їх застосування.
§ 2. Позовна заява може містити клопотання про забезпечення позову, проведення слухання за відсутності позивача, а також заяви про підготовку до слухання, зокрема прохання про:
1) виклик у судове засідання зазначених позивачем свідків та експертів;
2) проведення перевірки;
3) доручення, покладене на відповідача, передати суду документи, необхідні для отримання доказів;
4) запит доказів у судах, державних установах або у третіх осіб разом з обґрунтуванням того, що сторона не може отримати їх самостійно. Ст.187.1.(скасовано)
Ст. 187.2. (скасовано)
Ст. 188. (скасовано)
Ст. 189. Позивач може звернутися до суду з клопотанням про встановлення наявності чи відсутності правових відносин чи прав, якщо у цьому є законний інтерес.
Ст. 189.1. Право, зазначене в ст. 189, також надається в ході розгляду податковому органу, якщо визначення наявності або відсутності правових відносин або прав необхідно для оцінки податкових наслідків.
Ст. 190. Можна вимагати повторних виплат у майбутньому, якщо зміст правових відносин між сторонами не суперечить цьому.
Ст. 191. Позивач може пред’явити кілька вимог до одного й того ж відповідача в одному позові, якщо вони підходять для однієї й тієї ж процедури і якщо суд компетентний щодо загальної суми вимог, а коли вимоги належать до різних типів, тільки в тому випадку, якщо для будь-якої з цих вимог не передбачено окремого розгляду.
Ст. 191.1. § 1. Якщо зі змісту позовної заяви, додатків та обставин справи, а також фактів, зазначених у ст. 228, слідує очевидна необґрунтованість позову, застосовуються положення § 2-4.
§ 2. Якщо дії, що вимагаються законом внаслідок подання позову, будуть явно недоцільними, вони можуть бути опущені. Зокрема позивача можна не викликати для усунення недоліків, оплати державного збору, перевірки вартості предмета спору або передачі справи.
§ 3. Суд може відмовити у позові на закритому засіданні без вручення позову особі, зазначеній як відповідач, або без розгляду заяв, поданих разом з позовом.
§ 4. Обґрунтування рішення надається у письмовій формі. Воно має містити лише пояснення того, чому позов було визнано необґрунтованим. Рішення з обґрунтуванням вручається судом лише позивачу із зазначенням способу та дати подання апеляції.
Ст. 192. З моменту подання позову:
1) в ході розгляду між тими ж сторонами не може бути порушено нове провадження за одним і тим же позовом;
2) відповідач може подати зустрічний позов проти позивача;
3) продаж предметів чи прав у ході розгляду, що є предметом спору, не впливає на подальший перебіг справи.
Ст. 193. § 1. Зміна позову допустима, якщо вона не впливає на юрисдикцію суду.
§ 2. Якщо відповідно до попереднього положення зміна неприпустима, а позивач змінює позов таким чином, що виникає нова вимога на додаток до початкового позову, то суд кваліфікує вимогу як окремий позов. Новий позов розглядає компетентний суд. Проте, якщо така зміна відбувається у районному суді, весь змінений позов має бути передано до районного суду, який має компетенцію розглядати змінений позов.
§ 2.1. За винятком випадків, що стосуються вимог щодо виплати аліментів, зміна вимоги може бути зроблена лише у процесуальному листі. Положення ст. 187 застосовується відповідно.
§ 3. Якщо позивач пред’являє новий позов замість або на додаток до первісного позову, наслідки, передбачені в попередній статті, починаються з моменту, коли позов подається позивачем на слуханні в присутності відповідача, а в інших випадках – з моменту вручення відповідачу листа, що містить зміни та відповідні вимоги за позовом.
§ 4. (скасовано)
Ст. 194. § 1. Якщо з’ясовується, що позов пред’явлений до особи, яка не повинна бути відповідачем у справі, суд за клопотанням позивача або відповідача викликає цю особу для участі у справі. Особа, викликана для участі у справі за клопотанням відповідача, може зажадати відшкодування витрат тільки від відповідача, якщо буде встановлено, що виклик був необґрунтованим.
§ 2. Особа, викликана для участі у справі, може за згодою обох сторін замінити відповідача, який буде звільнений від участі у справі. У разі згоди на зміну сторони відповідача, відповідач може протягом двох тижнів подати до суду клопотання про стягнення витрат з боку позивача незалежно від подальшого результату справи.
§ 3. Якщо з’ясовується, що позов за тим самим позовом може бути пред’явлений іншим особам, які не є відповідачами у справі, суд за клопотанням позивача може викликати цих осіб для участі у справі.
§ 4. (скасовано)
Ст. 195. § 1. Якщо з’ясується, що всі особи, спільна участь яких у справі необхідна, не беруть у ній участь, суд вимагатиме від позивача вказати осіб, які не беруть участь у процесі, щоб викликати їх до суду або вручити повістку.
§ 2. Суд викликає осіб, не залучених до участі у справі у якості відповідачів. Осіб, чия участь у справі у якості позивачів необхідна, суд повідомляє про триваючий процес. Ці особи можуть протягом двох тижнів після отримання повідомлення приєднатися до справи.
Ст. 196. § 1. Якщо позов було подано особою, яка не є позивачем у справі, суд за клопотанням позивача повідомить вказану ним особу про майбутній судовий розгляд. Ця особа може приєднатися до справи протягом двох тижнів з моменту вручення повідомлення.
§ 2. Повідомлена особа, яка заявила про приєднання до справи як позивача, може за згодою обох сторін зайняти місце позивача, який надалі буде звільнений від участі у справі. У разі згоди на зміну позивача відповідач може протягом двох тижнів подати до суду клопотання про стягнення витрат з особи, яка раніше виступала як позивача.
Ст. 197. (скасовано)
Ст. 198. § 1. Вимога з’явитися до суду у якості відповідача, винесена судом відповідно до попередніх статей, змінює позов. Особам, викликаним до суду, будуть вручені копії процесуальних листів та додатків.
§ 2. Юридичні наслідки, пов’язані з поданням позову відповідно до Закону щодо осіб, повідомлених відповідно до попередніх статей, настають після приєднання цих осіб до справи у якості позивачів.
§ 3. Особи, викликані для участі у справі, а також особи, повідомлені про судовий розгляд відповідно до попередніх статей, які вчасно повідомили про своє приєднання до справи у якості позивачів, можуть на першому процесуальному етапі вимагати повторення попереднього розгляду повністю або частково в залежності від обставин справи.
§ 4. Закон про співучасть застосовується відповідно до осіб, викликаних для участі у справі, та осіб повідомлених, які заявили про приєднання до справи.
Ст. 199. § 1. Суд відхиляє позов:
1) якщо судовий процес неприпустимий;
2) якщо за одним і тим же позовом між тими ж сторонами справа знаходиться на розгляді або вже була розглянута в судовому порядку;
3) якщо одна із сторін не має правоздатності, або якщо позивач не має дієздатності, або немає законного представника, який може діяти від його імені, або є недоліки у складі органів організаційної одиниці, яка є позивачем у справі, що перешкоджають їх функціонуванню.
4) (скасовано)
§ 2. У зв’язку з відсутністю судової дієздатності однієї зі сторін або процесуальною дієздатністю позивача, а також відсутністю законного представника або відсутністю керівного органу організаційного підрозділу, який є позивачем, суд відхиляє позов лише в тому випадку, якщо недолік не буде усунений відповідно до положень Кодексу.
§ 3. (скасовано)
Ст. 199.1. Суд не може відхилити позов через те, що орган державного управління чи адміністративний суд вважали себе у цій справі некомпетентними.
Ст. 200. § 1. (скасовано)
§ 1.1. Суд визнає свою юрисдикцію на будь-якому етапі справи.
§ 1.2. Невідповідність, яка може бути усунена за допомогою угоди сторін, суд бере до уваги тільки до тих пір, поки не буде подано позовну заяву. Після вручення позовної заяви суд розглядає невідповідність тільки за заявою відповідача.
§ 1.3. Положення § 1.1 і 1.2 не порушують положення ст.15.
§. 1.4. Суд, який визнав свою неправомірність, передає справу до компетентного суду.
§ 2. Суд, до якого було передано справу, пов’язаний ухвалою про передачу справи. Це не стосується передачі справи до суду вищої інстанції. Якщо буде встановлено, що він некомпетентний, цей суд передасть справу до іншого суду, який вважається компетентним, включаючи суд, який передає справу.
§ 3. Дії, вчинені у некомпетентному суді, залишаються чинними.
Ст. 201. § 1. Голова вивчає, в якому порядку справа повинна бути розглянута і чи підлягає вона розгляду відповідно до положень про окремий розгляд, і видає відповідні розпорядження. У випадках, передбачених законом, голова призначає закрите засідання для видачі наказу про оплату.
§ 2. Якщо справа була порушена або велася неналежним чином, суд розглядає її належним чином або передає її до компетентного суду для розгляду таким чином. У випадку передачі відповідно застосовуються положення § 2 та 3 попередньої статті. Кожна сторона може вимагати повторення судових дій котрі були вчинені без її участі.
Ст. 202. Обставини, що обґрунтовують відхилення позову, а також неправильний спосіб дій, відсутність належних повноважень адвоката, відсутність у відповідача процесуальної дієздатності, відсутність у складі його органів суд бере до уваги на кожному етапі справи.
Ст. 202.1. Якщо сторони уклали угоду про медіацію до початку судового розгляду, суд направляє сторони на медіацію незважаючи на заперечення відповідача, висловлені до вступу в спір по суті справи.
Ст. 203. § 1. Позов може бути відкликаний без дозволу відповідача до початку слухання, а якщо з відкликанням пов’язана відмова від позову – до винесення судового рішення.
§ 2. Відкликана позовна заява не має наслідків, які закон пов’язує з порушенням позову. За клопотанням відповідача позивач відшкодовує йому витрати, якщо раніше суд не прийняв законне рішення про їх обов’язкову сплату відповідачем.
§ 3. У разі скасування позову поза слуханням голова скасовує призначене слухання і про відкликання повідомляє відповідача, який може протягом двох тижнів подати до суду клопотання про стягнення витрат. Якщо відкликання позову залежить від згоди відповідача, неподання ним заяви з даного питання в зазначений вище термін вважається згодою.
§ 4. Суд може оголосити неприпустимим анулювання позову, відмову або обмеження позову тільки в тому випадку, якщо обставини справи вказують на те, що перераховані дії суперечать закону або принципам соціального співіснування або спрямовані на обхід закону.
Ст. 203.1. § 1. Підставою для вимоги про утримання може бути тільки вимога відповідача в рамках тих же правовідносин, що і вимога, заявлена позивачем, якщо тільки вимоги відповідача є незаперечними або підтверджуються документом, отриманим не тільки від відповідача.
§ 2. Відповідач може подати заперечення про утримання не пізніше, ніж при вступі в спір по суті справи або протягом двох тижнів з дати, коли його дебіторська заборгованість стала обов’язковою.
§ 3. Заява про утримання може бути подана лише у процесуальному листі. До цього листа застосовуються відповідні закони щодо позову, за винятком положень, про державні збори.
Ст. 204. § 1. Зустрічний позов є припустимим, якщо він пов’язаний з позовом позивача або стосується утримань. Зустрічний позов може бути пред’явлений не пізніше, ніж відповідь на позовну заяву, а якщо вона не була подана, — у запереченні проти заочного рішення або на початку першого засідання, про яке відповідачеві було повідомлено або на яке було викликано.
§ 2. Зустрічний позов подається до суду де був поданий основний позов. Однак, якщо зустрічний позов підлягає розгляду в обласному суді, а справу було порушено в районному суді, цей суд передає всю справу до суду, що володіє юрисдикцією для розгляду зустрічного позову. § 3. Положення, що відносяться до позову, застосовуються відповідно до зустрічного позову.
Ст. 205. Районний суд може за заявою відповідача, поданою до кінця слухання, передати справу до окружного суду, якщо відповідач подав позов проти позивача до цього суду.