До написання цієї статті я вже бралась декілька разів, але за кожним з цих самих разів до мене приходив клієнт який ще раз мене переконував в тому, що не існують кордони людської наївності та не існують кордони бажання використати цю ж саму наївність іншими особами. В цій статті я не буду оцінювати моральну сторону осіб, які вчиняють злочин при використанні банківських даних інших людей. Тут я оцінюю юридичні аспекти та опишу їх простою й зрозумілою мовою.
Як виглядає схема використання чужих банківських даних?
Таких схем є багато. Детально їх описав адвокат Мачей Кацпшак у свої статті пді назвою «Кіберзлочинність (Частина I) або УВАГА! Шахрайства в Польщі через інтернет з банківськими рахунками та картами». Я ж не буду зупинятися та дублювати їх, але опишу ті які стосуються іноземців в Польщі.
Отож:
- Продаж банківських карток. Вартість картки приблизно 500-700 зл. За ці кошти наш іноземець, назвімо його Паном Миколою, йде до банку, відкриває рахунок, отримує документи та карту й все це разом передає іншій знайомій (мало знайомій) чи взагалі незнайомій особі. Щасливий отримує свої 500 або 700 зл й забуває про цю «вигідну» співпрацю на довгий час. Аж до моменту поки десь його дані не виявляться при якійсь справі кримінальній з інформацією, що через банківський рахунок відкритий на його ім’я виведено великі або дуже великі суми грошей, яких наш Пан Микола ніколи в житті навіть не тримав в руках або ж щонайменш мав би щоб їх заробити працювати рік. Тобто в фіналі в справі фігурують лише дані Пана Миколи.
- Прохання про «допомогу», бо своєї карти (рахунку) особо яка просить про допомогу не має, а потрібно гроші отримати від родичів чи за продаж чогось комусь. Зазвичай таку особу наш Пан Микола плюс-мінус знає або знає через знайомого. Далі наш Пан Микола дає дані рахунку «другу», останній робить переказ коштів. Але, Пан Микола не дозволяє, щоб «друг» брав його карту, він сам йде до банкомата (де його фіксує відеокамера), знімає гроші й передає «другу» якого ніхто не бачив. Отже, у фіналі в справі фігурують лише дані Пана Миколи та ще й на камерах біля банкомата зафіксовано його лице.
- Додатковий дохід (щось типу «арбітраж» криптовалют – поняття якого не існує, але яким можна кожному «замилити очі»). Зазвичай потрапляють молоді люди або ті хто критично потребує коштів, бо перебуває в скрутній життєвій ситуації. З такими особами зустрічається в місті така ж сама, зазвичай, мало обізнана (або взагалі не обізнана), або ж (рідше) добре обізнана про те що буде відбуватися людина. Наш Пан Микола дає свої дані, через його банківський рахунок «виводять крипту», він ці кошти знімає в банкоматі та передає іншій особі, яка ним керувала. Пан Микола отримує за кожну транзакцію від 500 зл до 1000 зл. Може навіть декілька таких “додаткових доходів” має. Йде спокійно додому, аж до дня коли банк не заблокує його рахунок (бо зазвичай такі особи дають банківський рахунок на який приходить заробітна плата від основного роботодавця) й не пришле до нього листа з вимогою про повернення коштів, які були переведені потерпілою особою на його рахунок. Також банк поінформує нашого Пана Миколу, що справу за ознаками скоєння злочину за ст. 286 Кримінального кодексу Польщі банк відправив до прокуратури. Не буду повторюватися, що кошти які Пан Микола «вивів з крипти» такі, що йому паморочиться в голові коли банк вимагає їх повернути, а в фіналі у справі (в банку та біля банкомата) фігурують дані лише Пан Миколи.
Яка ж ціна наївності?
Висока. Кримінальна відповідальність.
Ст. 286 КК Польщі передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 6 місяців до 8 років.
При цьому, аргумент що Пана Миколу та його дані використали справжні злочинці, які й забрали всі гроші, на жаль, але може бути обставиною яка звільняє його від кримінальної відповідальності лише у певних ситуаціях (тобто не завжди, а скоріше у виняткових ситуаціях). Додатковим негативним фактором у випадку винесення вироку про притягнення до кримінальної відповідальності є те, що Пан Микола є (зазвичай) єдиним кого вдалося знайти, а отже єдиним кого можна зобов’язати повернути кошти, які були вкрадені з банківських рахунків реальних потерпілих осіб (зазвичай це так звані схеми “фішингу” чи «на внучка», можна про це прочитати в статті Адвоката Мачея Кацпшака під назвою «Кіберзлочинність (частина II) – або УВАГА! Шахрайства в Польщі через інтернет з банківськими рахунками та картами»). Також не забуваємо про судові витрати, зараз це кошти близько 1500 зл.
Ще одним негативним фактором, який може виникнути у зв’язку з притягнення іноземця до кримінальної відповідальності, є отримання покараним в такій справі рішення Прикордонної Служби Польщі про депортацію мінімум на 3 роки.
Отже, перед тим як передати свої дані банківського рахунку чи карти варто добре подумати, а ще краще почитати інформацію, порадитися з фахівцем або хоча б з людиною яка трохи знається на юридичних питаннях. Можливо це врятує Вас від кримінальної відповідальності та додаткових фінансових страт.
У випадку якщо ж Ви вже втрапили в цю ситуацію, потрібно шукати допомоги адвоката в Польщі, хоча б щоб отримати консультацію, що слід робити, чого робити не варто та як себе захистити.
З усіх питання пов’язаних з наданням послуг прошу писати на електронну адресу – iryna.myzyna@kacprzak.pl
З повагою та найкращими побажаннями
Український адвокат вписаний до
Реєстру закордонних юристів в Польщі
Ірина Мизина